Постанова ВС від 23.09.2021 р. у справі № 466/8529/18. https://cutt.ly/38fMsMH

Кримінальні правопорушення: ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 ККУ

Досить усталеним для ЄСПЛ є підхід, за якого Європейський суд тлумачить знайомство (в т.ч. дружні чи приятельські відносини) заявника і обвинуваченого на користь провокації (наприклад, «Nosko and Nefedov v. Russia» No5753/09, No 11789/10 від 30.10.2014).

Натомість, у цій національній справі ВС, розглядаючи доводи сторони захисту щодо провокації, зазначив, що факт попереднього знайомства закупного і заявника сам по собі не свідчить про провокацію злочину.

Висновки ВС: 24. На спростування тверджень сторони захисту про провокацію злочину з боку правоохоронних органів апеляційний суд з урахуванням практики ЄСПЛ правильно послався на те, що жодних даних про примушування "ОСОБА_2" співробітниками поліції бути закупником наркотичного засобу в ОСОБА_1 матеріали кримінального провадження не містять і в ході судового провадження таких не здобуто, дії " ОСОБА_2 " носили добровільний характер, а його бажання придбати наркотичні засоби являло собою загальний абстрактний вираз готовності заплатити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого ОСОБА_1 добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності покупця купувати наркотики, тобто таке бажання "ОСОБА_2" не було обов’язковою умовою вчинення злочину ОСОБА_1. При цьому факт їхнього попереднього знайомства сам собою не свідчить про провокацію вчинення кримінального правопорушення.

Дещо схожих висновків дійшов ВС і в постанові від 03.02.2022 р. по справі № 675/494/19, зазначивши, «Що стосується посилання у касаційній скарзі на особисте знайомство ОСОБА_6 з цією особою, то судові інстанції правильно зазначили про те, що особливих вимог до особи покупця чинне законодавство не передбачає.

Наявність або відсутність дружніх відносин між ними, за обставин даної справи, жодним чином не спростовує висновків судових інстанцій стосовно вчинення ОСОБА_6 злочинних дій у сфері обігу наркотичних засобів та не свідчить про провокацію таких дій працівниками правоохоронних органів».

Джерело: «Заборона провокації злочину: практика Верховного Суду. Частина. 2. Провокація в справах про наркотики» – збірка, підготовлена Олексієм Гурою, членом Національної асоціації адвокатів України, лектором Вищої школи адвокатури НААУ.

Збірка* доступна для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/RwqGPsjO