Під час презентації Методичних рекомендацій «Спадкові спори у разі смерті одного з подружжя: як захистити інтереси клієнта?» адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, Людмила Гриценко висвітлила типові проблеми при укладенні та виконанні спадкових договорів на основі аналізу 5-ти постанов Верховного Суду у справах про розірвання та визнання недійсними спадкових договорів. Аналіз постанов включав як невелику статистичну інформацію, так і важливі правові аспекти.

З аналізу постанов адвокат відзначила про особливості формулювання позовних вимог позивачами. Зокрема, у трьох справах позовні вимоги звучали як розірвання спадкового договору, в одній справі первісний позов стосувався стягнення боргу, зустрічний – відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої невиконанням спадкового договору, ще в одній справі заявлялася позовна вимога про визнання спадкового договору недійсним.

Говорячи про правові аспекти, спікер звернула увага на такі відправні правові позиції Верховного Суду щодо спадкових договорів:

1. «Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 648/3671/16-ц (Постанова ВС від 19.03.2020 року у справі № 692/86/19. https://cutt.ly/73hcsCY).

2. «Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати» (Постанова ВС від 07.04.2021 року у справі № 280/1380/17 https://cutt.ly/H3hczw8).

Серед можливих наслідків розірвання спадкового договору виділено такі:

• Відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору;

• Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої невиконанням спадкового договору (Постанова ВС від 07.07.2021 року у справі № 438/558/16-ц https://cutt.ly/U3UQ7Vc).

У питанні доречності заявлення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з невиконанням/розірванням спадкового договору Людмила Гриценко зупинилася на розгляді Постанови ВС від 07.07.2021 року у справі № 438/558/16-ц. У цій Постанові Суд зазначив, що «право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, визначених Конституцією та законами України… Відшкодування моральної шкоди визначено у п. 4 частини першої ст. 611 ЦК України як один із можливих правових наслідків порушення зобов’язання.

…Велика Палата Верховного Суду у пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц вказала, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб’єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

… З огляду на зміст наведених норм права, стягнення моральної шкоди за порушення спадкового договору (як різновиду цивільно-правового договору) не пов’язується ні з закріпленням права на компенсацію моральної шкоди у спадковому договорі, ні з визначенням цього права в нормах, які регулюють спадковий договір (статті 1302-1308 ЦК України)».

Наприкінці доповіді Людмила Гриценко закцентувала увагу на рекомендаціях для судів перших та апеляційних інстанцій та правників у цілому, які вбачаються з аналізу судової практики.

Зокрема, серед основних фокусів для судів першої інстанції відзначено такі:

1. Суд, ухвалюючи рішення у справі та застосовуючи до спірних правовідносин положення статті 1308 ЦК України не визначився із підставами заявлених ОСОБА_1 вимог. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вказав на те, що при укладанні спадкового договору на зазначених у спадковому договорі умовах, ОСОБА_1 значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладанні спадкового договору, який за своїм змістом не містить для набувача ОСОБА_2 правових наслідків у разі невиконання конкретних розпоряджень відчужувача майна ОСОБА_1 . Разом з тим вказані обставини не є предметом позовних вимог та не є підставою для розірвання спірного договору у розумінні статті 1308 ЦК України… (Постанова ВС від 20.05.2020 року у справі № 636/2927/17 https://cutt.ly/i3hW4ZN);

2. Зі свого боку суд, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з’ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб (Постанова ВС від 20.05.2020 року у справі № 636/2927/17);

3. Установивши, що ОСОБА_1 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту невиконання відповідачкою розпоряджень відчужувача за спадковим договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову (Постанова ВС від 07.04.2021 року у справі № 280/1380/17).

Серед відправних точок для судів апеляційної інстанції було згадано про такі висновки судової із практики:

1. Судом апеляційної інстанції у своєму рішенні не наведено належне достатнє обґрунтування підстав неврахування доводів позивача, зокрема, суд апеляційної інстанції не надав оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 перешкоджає йому користуватися його власністю, яка є предметом спадкового договору, … Висновок суду апеляційної інстанції не є достатньо аргументованим, таким, що беззаперечно підтверджує безпідставність і необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 (Постанова ВС від 20.05.2020 року у справі №636/2927/17);

2. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли правильного висновку про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів невиконання ОСОБА_2 обов’язків, покладених на неї спадковим договором (Постанова ВС від 10.07.2020 у справі № 524/5880/17 https://cutt.ly/S3hEthi);

3. Визнавши спірний спадковий договір недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначений договір укладено всупереч положень пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (Згідно з пунктом 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Суди попередніх інстанцій установили, що 13 квітня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено спадковий договір, за яким останній зобов’язався виконувати передбачені в ньому розпорядження ОСОБА_3, після смерті якого ОСОБА_2 набуває право власності на спірну земельну ділянку) (Постанова ВС від 19.03.2020 року у справі № 692/86/19 https://cutt.ly/f3UWmQo).

З підсумками презентації можна ознайомитися на офіційній сторінці Національної асоціації адвокатів України за покликанням: https://cutt.ly/R3hERzs

Методичні рекомендації «Спадкові спори у разі смерті одного з подружжя: як захистити інтереси клієнта?» доступні для ознайомлення та завантаження за покликанням: https://cutt.ly/h3hEAdL