Як розірвати шлюб з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України? – відповідь на це питання надала під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, медіатор, національний експерт Ради Європи Людмила Гриценко.
Лектор на прикладі реального кейсу розкрила релевантний порядок та спосіб розірвання шлюбу, а також розповіла, як визначити підсудність за умов звернення до суду, та що потрібно написати у позові.
Людмила Гриценко зазначила про існування позасудового та судового способів розірвання шлюбу.
Розірвання шлюбу через органи державної реєстрації актів цивільного стану можливе:
За заявою двох сторін (ст. 106 СК України)
За заявою однієї сторони (107 СК України)
Розірвання шлюбу через суд передбачає два варіанти реалізації:
а) розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя (тоді сторони мають подати суду письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей (ст. 109 СК України);
б) розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя (ст. 110 СК України).
Підсудність у справі про розірвання шлюбу може бути альтернативна або загальна. Під словом «альтернативна» мається на увазі підсудність, передбачена ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, а саме підсудність за вибором позивача. Така підсудність може бути застосована не завжди, а за наявності певних обставин в кейсі.
Щоб скористатися альтернативною підсудністю, необхідні певні умови, у вигляді:
- перебування дітей на утриманні (це можна підтвердити довідкою про склад сім’ї чи актом, складеним з сусідами та завіреним в комітеті самоорганізації населення);
- мати проблеми зі здоров'ям (це можна підтвердити випискою з історії хвороби, довідкою лікаря, довідкою до Акту огляду МСЕК тощо);
- мати домовленості щодо підсудності (договір між подружжям, шлюбний договір, договір про утримання дитини тощо).
Якщо описані вище умови у справі відсутні, тоді позов про розірвання шлюбу слід подавати, керуючись загальною підсудністю. Під словами «загальна підсудність» мається на увазі підсудність передбачена ст. 27 ЦПК України – за місцем проживання або місцем знаходження відповідача.
У разі, якщо відповідач проживає на окупованій території, до уваги також слід взяти Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ, розміщене за посиланням https://tinyurl.com/nhcy3hwp, у якому міститься:
ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану (зведена таблиця);
ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких відновлено;
Розпорядження Верховного Суду про «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
Що стосується строків розгляду справи про розірвання шлюбу, то можливі два варіанти:
1. Розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін – від одного до двох місяців;
2. Розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін від двох до шести місяців.
Причини, у зв’язку з якими ставиться питання про розірвання шлюбу, можуть мати вплив на:
На строк розгляду справи;
На право звернутися до суду з позовом протягом вагітності та протягом одного року після народження дитини (ч. 2 ст. 110 СК України – «Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини»;
Важливо розуміти, що окреме свідоцтво про розірвання шлюбу наразі відсутнє, і те, що написано в рішенні суду буде доступно до ознайомлення органам, куди буде/може подаватися рішення суду.
Людмила Гриценко також зупинилася на важливих положеннях, які варто зазначити в позові про розірвання шлюбу, а саме:
Момент, з якого сторони припинили спільно проживати, – наслідки можуть мати місце при вирішенні подальших майнових спорів;
Писати в позові про місце проживання дітей доречно в тому випадку, коли між сторонами немає спору про проживання дітей, і суд фактично легалізує вказаний факт. Якщо наявний спір про проживання дітей, то його краще вирішувати в іншій справі, окремо від позову про розірвання шлюбу;
Посилання на практику ЄСПЛ у справах про розірвання шлюбу доцільне, якщо мова йде про обґрунтування права на звернення до суду/права на доступ до правосуддя, але це варто робити далеко не в усіх випадках.
Відповідаючи на питання, хто може підписати позов, лектор звернулася до правового висновку КЦС ВС (Постанова від 9 липня 2021 року у справі № 607/10879/20).
Верховний Суд залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції та зазначив, що у матеріалах справи наявно достатньо документів, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, а тому він має право:
складати, підписувати та подавати за дорученням клієнта скарги, заяви, клопотання, зокрема позовні заяви, відзиви, заперечення;
отримувати копії (дублікати) свідоцтв про одруження, про народження, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.
За змістом частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.
Згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відвідування судових засідань у такій категорії справ є правом, а не обов’язком, щоправда до того моменту, поки суд не визнав участь сторони у справі обов’язковою. Представник може направити до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Отримати судове рішення у справі можливо, написавши заяву на адресу суду про отримання рішення із вказівкою в заяві, що 1) рішення суду з відміткою про вступ в законну силу сторона просить надіслати поштою та 2) адресу для відправлення.
На завершення заходу учасники та учасниці отримали знеособлений зразок позову про розірвання шлюбу та клопотання про розгляд справи без участі сторони.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/2tmjvfj5