Особливості структурування та візуалізації даних в справах про ДТП, робота з доказами: про ключові моменти розповіла адвокат Людмила Гриценко

Людмила Гриценко, адвокат, членкиня Комітету з сімейного права НААУ провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Формування адвокатського досьє в справах про ДТП в контексті роботи з доказами», під час якого лектор детально розібрала з учасниками вебінару способи структурування інформації та візуалізації даних в справах про ДТП, а також наголосила на важливості роботи з доказами.

Як приклад можливого структурування даних про хід справи лектор запропонувала наступний спосіб:

• номер справи;

• сторони;

• назва суду;

• ПІБ судді;

• стадія;

• ПІБ адвоката, який веде справу;

• інформація про направлення відзиву/заперечення іншим учасникам справи (№ п/п, назва документу, адресат, дата та спосіб подання/направлення, № поштового відправлення, дані про отримання, причини невручення, дата вручення, дата повернення, примітки);

• реєстр дій по справі (підготовче засідання, судовий розгляд, дебати (дата, що відбулося), рішення (інформація про проголошення, вступна та резолютивна, повний текст, інформація про отримання);

• відомості про допущені процесуальні порушення /інші підстави для оскарження (підготовче засідання, судовий розгляд, дебати (дата, порушення), рішення).

Один із способів структурування даних/інформації виглядає наступним чином:

Подія, яка підлягає доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України та докази, що її підтверджують:

• подія кримінального правопорушення в силу норм Кримінального кодексу України (подія кримінального правопорушення відповідно до обвинувального акту, сприйняття події учасниками кримінального провадження (підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий);

• виписати норму Кримінального кодексу України (виписати, що саме має бути доведено відповідно до вимог закону, описати подію зі слів підозрюваного, описати подію зі слів свідка 1, свідка 2, описати подію зі слів потерпілого),

• час;

• місце;

• спосіб;

• інші обставини кримінального правопорушення.

Особливу увагу Людмила Гриценко звернула на роботу адвоката з доказами під час формування адвокатського досьє у справах про ДТП.

Так, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

У кримінальному провадженні у справах про ДТП підлягають доказуванню наступні обставини:

І. Подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, механізм ДТП, інші обставини)

У якості процесуальних джерел доказів виступають:

1. протокол огляду місця події, фототаблиця, вихідні дані для експертиз (наприклад –«видимість»);

2. схема ДТП (хто склав, хто підписав, хто в групі тощо);

3. покази свідків;

4. записи відеокамер;

5. акти судово-медичних досліджень (обстежень):

• яка причина смерті?

• які тілесні ушкодження (характер, механізм, локалізація, причини утворення, ступінь тяжкості)?

• чи могли тілесні ушкодження виникнути під час ДТП, причинний зв’язок між тілесними ушкодженнями та настанням смерті?

• чи наявний стан сп’яніння/тяжкість?

6. слідчі експерименти + відеозаписи щодо механізму ДТП;

7. транспортно-трасологічні експертизи:

• якими частинами контактували автомобілі?

• де розміщене місце наїзду автомобіля А на автомобіль Б?

• який кут між повздовжніми вісями в момент первинного контакту?

• розташування автомобілів відносно елементів проїзної частини та місця наїзду в момент первинного контакту один з одним?

• чи маються на кузові сліди контактування з іншими авто?

ІІ. Винуватість (форма вини, мотив, мета)

У якості процесуальних джерел доказів виступають:

1. Протокол огляду місця події + схема ДТП + відео з камер: поведінка безпосередньо після ДТП (виклик швидкої, поліції);

2. Експертиза технічного стану транспортного засобу:

• чи знаходились деталі рульового керування, ходової частини, робочої гальмівної системи в працездатному стані до моменту ДТП;

• якщо ні, то чи мав водій об’єктивну можливість виявити несправності до ДТП/під час руху ТЗ?

3. Автотехнічна та судово-медична експертизи, комплексна автотехнічна, трасологічна, судово-медична експертизи:

• спроможність з технічної точки зору показів учасника А;

• як у цій дорожній обстановці повинні були діяти учасники ДТП відповідно до ПДР?

• як фактично діяли?

• чи мав водій А технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Б з моменту виникнення перешкоди для його руху?

• що саме з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з виникненням ДТП?

• порушення яких ПДР є в причинному зв’язку з наслідками ДТП у вигляді….

4. Покази та записи відеокамер.

ІІІ. Вид та розмір шкоди, завданої ДТП, а також процесуальні витрати:

1. Автотоварознавча експертиза:

• яка ринкова вартість ТЗ до момент ДТП;

• яка вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ внаслідок ДТП;

• для нових авто: яка вартість ВТВ завданої власнику ТЗ;

2. Судово-психологічна експертиза (визначення наявності та розміру моральної шкоди):

• чи є ситуація ДТП психотравмуючою для громадянина А;

• які індивідуально-психологічні показники особистості? Чи має місце у громаднина Б наявність ПТСР?

• чи завдано громадянину М. моральної шкоди?

• який можливий розмір моральної шкоди у цьому випадку?

3. Докази витрат на лікування/поховання:

• призначення/чек;

• договір на поховання +чеки;

4. Покази свідків;

5. Поведінка після ДТП, вибачення, часткове відшкодування завданої шкоди тощо;

6. Покази свідків та записи відеокамер/бодікамер тощо.

IV. Обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання

• пом’якшуючі обставини: визнання вини, часткове відшкодування завданої шкоди, наявність неповнолітніх утриманців тощо;

• обтяжуючі обставини: вчинення злочину в стані алкогольного/наркотичного сп’яніння тощо (як, коли та за яким умов відбиралися біологічні зразки, як, де та за яких умов вони зберігалися, методики судових експертиз, доказова значимість замірів драгера тощо).

V. Обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання

Звільнення від кримінальної відповідальності:

• у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України);

• у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст.46 КК України);

• у зв’язку з передачею особи на поруки (ст.47 КК України);

• у зв’язку із зміною обстановки (ст.48 КК України);

• у зв’язку із закінченням строків давності (ст.49 КК України).

Звільнення від покарання на підставі:

• закону України про амністію або

• акта про помилування.

Тематичний виклад матеріалу на сторінці Advokat Post: https://is.gd/62kSV7

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/2wt8xdjn

Цікаві публікації лектора:

• Розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України. https://tinyurl.com/3ex265u4

• Зупинення провадження в цивільній справі та принцип найкращих інтересів дитини. https://tinyurl.com/2p6nresz

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ

 

@Людмила Гриценко