Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури НААУ на тему: «Цивільний позов у кримінальному провадженні: хто, до кого, як?» Людмила Гриценко – адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, розповіла про тонкощі пред’явлення цивільного позову у кримінальному провадженні в огляді законодавства та релевантної судової практики.

Перед подачею цивільного позову важливо, перш за все, дати відповіді на наступні основні питання, які визначать майбутній успіх цивільного позову:

1. По-перше, яке саме право, свобода чи інтерес було порушене, і який спосіб захисту оспорювання чи відновлення права обрати.

2. По-друге, слід чітко визначити, що говорить законодавство з приводу преюдиції встановлення вини, оскільки є ряд справ, у яких встановлення вини є необхідним. Натомість є справи, які стосуються шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у результаті якої завдано каліцтво, смерть чи інше ушкодження здоров’я, у яких факт встановлення вини не є потрібним.

3. По-третє, необхідно визначити кількість потерпілих осіб.

Кримінальний процесуальний кодекс чітко виділяє осіб, які можуть подати цивільний позов у кримінальному провадженні. Ними є:

• потерпілий (ст.55, 56 КПК України)

• цивільний позивач (ст.61 КПК України);

• законні представники (ст.59 КПК України)

• прокурор (ч.3 ст. 128 КПК України)

Відповідно відповідачами за цивільними позовами в залежності від категорії справ можуть бути наступні суб’єкти:

• Особа (особи), яка/які винна в заподіянні шкоди (у випадку, якщо є рішення суду, яке вступило в законну силу (вирок, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності);

• Особа, яка підозрюється/обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення (наявне повідомлення про підозру, обвинувальний акт);

• Страхова компанія, в якій особа яка підозрюється, обвинувачується, винна в ДТП застрахувала свою цивільну відповідальність (наявний страховий поліс);

• Особа, яка на відповідній правовій підставі використовувала джерело підвищеної небезпеки (відповідна правова підстава, довіреність або посвідчення водія +реєстраційні документи, передані власником);

• МТСБУ (у передбачених законом випадках);

• Власник джерела підвищеної небезпеки (у передбачених законом випадках);

• Держава (у передбачених законом випадках).

Подати цивільний позов можна:

1. Окремо у цивільному провадженні в силу ч. 2 ст. 1167 ЦК України, якщо мова йде, виключно про моральну шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, в результаті чого настало каліцтво або смерть;

2. На досудовому слідстві в рамках кримінального провадження після пред’явлення підозри. У такому випадку в особи, по-перше, наявна підстава накласти арешт на майно з метою забезпечення позову, а по-друге, у сторони захисту більше часу для збору заперечень);

3. У суді першої інстанції до початку слухання справи по суті. У такому випадку сторона захисту має більше часу на збір доказів, накладення арешту на майно з метою забезпечення позову можливе на підготовчому засіданні, наявний додатковий час для ознайомлення для сторони захисту, підстави перенесення засідання. Поруч з цим відсутня можливість забезпечення позову, а відповідно відчуження майна;

4. Окремо, в цивільному провадженні, після вступу вироку в законну силу. Відповідно можна заявляти про відшкодування як моральної, так і майнової шкоди, оскільки факт вини та причинний зв’язок між діями винної особи та фактом заподіяння шкоди вже доведено рішенням суду. Серед недоліків – погана явка в судові засідання/засідання в режимі відеоконференції, невизнання позову, враховуючи факт засудження тощо.

При написанні цивільного позову слід керуватися наступною структурою:

• Обґрунтування підсудності;

• Обґрунтування обраного способу захисту права;

• Обставини справи, якими Позивачі обґрунтовують свої вимоги (факти + інтерпретація);

• Обґрунтування моральної шкоди;

• Обставини, що підлягають доведенню в даній справі;

• Докази, якими дані обставини підтверджуються;

• Обґрунтування матеріальної шкоди;

• Докази не подання іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

• Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

• Правове обґрунтування позовних вимог. Норми матеріально права (релевантно структуровані);

• Розмежування цивільної відповідальності;

• Релевантна та актуальна судова практика;

• Прохальна частина.

В огляді судової практики лектор сфокусувала увагу на таких судових рішеннях:

1. Стосовно набуття статусу потерпілої особи – Постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 539/3185/17;

2. Стосовно необхідності додання цивільним позивачем у кримінальному провадженні до позовної заяви всіх доказів на підтвердження своїх вимог та обов’язку суду надати їм оцінку – Постанова Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 496/4440/19.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/m9g3dbk

Тематичний огляд матеріалу на сторінці Advokat Post: https://bit.ly/3kBNn0Z

Цікаві публікації лектора:

• «Барнахус — ефективна система (модель) роботи з дітьми, що постраждали від насильства або стали свідками такого» - https://bit.ly/3XM2KSQ

• «Насильство підчас війни. Як виявити, притягнути до відповідальності?» - https://bit.ly/3XJda5H

• «Роль та значення висновку психолога в цивільних і кримінальних провадженнях» - https://bit.ly/3XMX9fh