Юрій Григоренко провів у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство юридичних осіб».
Тлумачення терміна «субсидіарна відповідальність» міститься в ст. 619 Цивільного кодексу, в якій зазначено, що договором або законом поряд із відповідальністю боржника може бути передбачена додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство юридичних осіб передбачено ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства.
Основною метою такої субсидіарної відповідальності є притягнення винних осіб у доведенні до банкрутства до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог. Тобто, це пошук ліквідатором додаткового джерела погашення боргів перед кредиторами.
Як зазначено у Постанові ВС від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, субсидіарна відповідальність – це самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника, при наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Кого можуть притягнути до субсидіарної відповідальності?
Суб’єктами притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ст.61 КзПБ визначає засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.
Стаття визначає як конкретних суб’єктів, які мають бути перевірені на доведення боржника до банкрутства, а саме: засновників (учасників, акціонерів) та керівника боржника, так і «інших осіб», наприклад власника майна (орган, уповноважений управляти майном) або головного бухгалтера.
Невизначення вичерпного переліку суб’єктів дає право на широкий судовий розсуд щодо дослідження доказів і визначення належних суб’єктів субсидіарної відповідальності.
Що є передумовою застосування субсидіарної відповідальності?
Обов’язковою умовою субсидіарних вимог у процедурі банкрутства є те, що їх стягують лише у випадках доведення до банкрутства.
Іншої підстави для застосування субсидіарної відповідальності кодекс не визначає, що відрізняє її від солідарної відповідальності керівника боржника.
Поруч з цим чинне законодавство не пов’язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб з наявністю вироку в кримінальній справі стосовно таких осіб при встановленні в їхніх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення (постанова ВС від 9.10.2019 у справі №910/21232/16).
Притягнення до такого виду цивільно-правової відповідальності не може бути загальмовано пов’язаністю з доведенням вини при притягненні до кримінальної відповідальності з майже таких самих підстав.
Доведення до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватися на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства.
Коли застосовується субсидіарна відповідальність?
Питання розгляду господарським судом заяви про застосування субсидіарної відповідальності відбувається виключно в ліквідаційній процедурі.
Це зумовлено тим, що пред’явити вимогу до засновників (учасників, акціонерів), керівника можна лише після вчинення ліквідатором усієї повноти дій, спрямованих на виявлення та реалізацію активів боржника.
Якщо в результаті реалізації коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, то в ліквідатора виникає право на пред’явлення субсидіарної вимоги.
Хто виступає ініціатором?
Можливістю звернення до господарського суду для застосування (покладення) субсидіарної відповідальності наділено виключно ліквідатора.
Що має вчинити ліквідатор?
1. По-перше, розпорядник майна зобов’язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану боржника та виявляти (за наявності) ознаки доведення до банкрутства (ч. 3 ст. 44 Кодексу). Крім того, господарський суд може розглянути питання щодо виникнення загрози неплатоспроможності й ролі осіб, винних у цьому.
2. По-друге, у процедурі ліквідації ліквідатор зобов’язаний аналізувати фінансовий стан банкрута (ч. 1 ст. 61 Кодексу).
Що має дослідити суд?
При розгляді питання покладення субсидіарної відповідальності господарським судом предметом дослідження є:
• наявність або відсутність документів щодо фінансово-господарської діяльності, податкових звітів, первинної документації, подання податкової звітності, рішення керівника, органів управління та засновників;
• наявність угод за останні 3 роки до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство й угод після відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання таких угод недійсними відповідно до ст.42 КзПБ;
• наявність інформації про рух коштів за останні 3 роки до моменту відкриття провадження й після цього;
• наявність інформації про активи боржника на момент відкриття провадження у справі про банкрутство;
• дослідження моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;
• наявність протиправних дій або бездіяльності осіб органу управління боржника та збитків боржника як наслідок таких дій або бездіяльності;
• сума непогашених вимог за відсутності активів у ліквідаційній масі;
• дії та події, які викликали стійку неплатоспроможність боржника та осіб, які відповідальні за їх здійснення;
• вина конкретних осіб у доведені до банкрутства та інші обставини.
Загалом, при вирішенні питання про застосування субсидіарної відповідальності:
• ліквідатор має досліджувати причини банкрутства та встановлювати осіб, які винні в цьому;
• господарський суд має встановити, які саме дії або бездіяльність та яких саме осіб призвели до доведення до банкрутства і причино-наслідковий зв’язок між ними;
• особа, яку притягують до субсидіарної відповідальності, повинна довести відсутність своєї вини.
Для цього, господарський суд може:
• По-перше, отримати безпосередньо від ліквідатора або від залученої ним спеціалізованої організації (спеціалістів) висновок (аудиторський висновок) про наявність ознак доведення до банкрутства.
• По-друге, за певних умов залучити до участі у справі Державний орган з питань банкрутства та зобов’язати його провести аналіз доведення боржника до банкрутства.
• По-третє, за ініціативою ліквідатора призначити бухгалтерську або економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання наявності ознак доведення до банкрутства.
• По-четверте, отримати від осіб, зацікавлених у підтвердженні своєї невинуватості в доведенні боржника до банкрутства висновок (аудиторський висновок) про відсутність ознак доведення до банкрутства, який можуть скласти залучені ними спеціалісти.
Під час вебінару лектором також були розглянуті актуальні правові позиції стосовно притягнення до субсидіарної відповідальності:
1. Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (постанова ВС від 28.08.2018 у справі № 927/1099/13);
2. Нез’ясування обставин можливості покладення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника в разі недостатності його майна є нездійснення ліквідатором усієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника (постанова ВС від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15);
3. Вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність, є частиною аналізу фінансового становища банкрута та вжиття заходів, спрямованих на виявлення активів боржника (постанова ВС від 17.07.2019 у справі № 903/636/17).
4. Якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за виникнення заборгованості боржника, доки вони не доведуть протилежного (Постанова КГС ВС від 17.06.2020 у справі № 923/590/18).
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/t8ciZIg
Про те, як визначається розмір субсидіарної вимоги, якими є умови для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та про застосування позовної давності – детально у тематичному матеріалі від Advocat Post: https://cutt.ly/e8IbFnm
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ