У Вищій школі адвокатури відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Солідарна відповідальність у справах про банкрутство. Покладення боргів підприємства на керівника», який провів Юрій Григоренко, адвокат, арбітражний керуючий, секретар Комітету з питань банкрутства, що діє в складі НААУ, під час якого детально були розглянуті умови покладення боргів підприємтва на його керівника та відповідна процедура.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
Пунктом 6 статті 34 Кодексу передбачено, що боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Що каже Закон про ТОВ?
Стаття 31 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» встановлює, наступне:
Якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.
У разі порушення обов’язку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв’язку із зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов’язку.
Отже, звернення до суду за заявою боржника є обов'язком керівника боржника, який не бажає настання солідарної відповідальності щодо нього особисто.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі.
Дуже важливим є питання, коли саме господарський суд має розглянути та встановити наявність загрози неплатоспроможності боржника. Це залежить від того, хто є ініціатором відкриття провадження у справі про банкрутство.
Якщо подає боржник, він має довести момент виникнення загрози неплатоспроможності, надаючи відповідні документи, як докази, а також довести те, що керівник боржника здійснював свої повноваження добросовісно і розумно, у належний час надіслав відомості засновникам про наявність ознак неплатоспроможності боржника, саме у місячний строк отримав від керівного органу боржника рішення про звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і звернувся з ним до суду.
Господарський суд, у даному випадку, при відкритті провадження у справі про банкрутство, керуючись абз. 2 ч. 6 ст. 34 Кодексу, має зазначити в ухвалі на підставі доказів, поданих боржником:
1. Момент настання строку виконання вимог для кожного кредитора;
2. Наявність майна, грошових коштів та інших майнових або немайнових активів, а також їх загальної вартості на момент виникнення кредиторських вимог
3. Момент (дату) виникнення загрози неплатоспроможності на підставі аналізу наявних активів та пасивів;
4. Факт наявності або відсутності надіслання керівником боржника відомостей щодо наявності у боржника ознак банкрутства (загрози неплатоспроможності) засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника (ч. 2 ст. 4 Кодексу);
5. Аналіз дій керівника боржника щодо добросовісності і розумності його дій спрямованих на ініціювання зборів керівного органу підприємства відповідно до статуту для прийняття рішення щодо звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України).
6. Аналіз дій та рішень засновників (учасників, акціонерів) боржника, власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника щодо цього.
7. Висновок, чи відбулось порушення керівником боржника строків подання відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, що є підставою для звернення у майбутньому кредиторів з відповідними заявами про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
Коли подає кредитор, на жаль встановити момент виникнення загрози неплатоспроможності на підставі поданих разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів неможливо.
Розгляд судом питання порушення керівником боржника строків подання відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника, що є підставою для звернення у майбутньому кредиторів з відповідними заявами про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів має зазначатися в ухвалі за результатами попереднього засідання, саме коли вимоги кожного з кредиторів підлягають дослідженню господарським судом (ст. 49 Кодексу).
Суд має дослідити той самий комплекс доказів та встановити факти, як це було визначено вище у першому випадку.
Ухвала господарського суду має бути максимально мотивованою для забезпечення захисту прав кредиторів, так і для запобігання порушення прав керівника боржника.
Господарський суд не може уникати дослідження цього питання, тому що саме висновок суду про момент (дату) виникнення загрози неплатоспроможності і порушення вимог до дій керівника при цьому, є підставою для подальшого звернення кредиторами своїх вимог до зазначеної особи.
Крім того, слід звернути увагу на наступне:
1. При загрозі неплатоспроможності мова йде саме про грошові зобов’язання, а не наприклад, майнові.
2. Грошові зобов’язання не мають бути підтвердженими рішеннями суду.
3. Загроза неплатоспроможності має бути визначена на підставі доказів, які надає боржник, кредитори, та зобов’язує надати господарський суд, але можна визначити, що моментом коли виникла загроза неплатоспроможності може бути дата, коли вартість (ринкова або балансова) всіх активів боржника менша ніж сума вимог кредиторів, строк виконання яких настав, менша або дорівнює цій сумі.
4. Вартість активів має бути перевірена господарським судом на реальність.
Що далі?
Після визначення ухвалою господарського суду моменту (дати) загрози неплатоспроможності та висновків про порушення вимог щодо дій керівника у кредиторів виникає підстава для подальшого звернення зі своїми вимогами до зазначеної особи.
Законодавець не визначає, які саме це можуть бути кредитори (поточні, конкурсні або забезпечені), але це мають бути кредитори вимоги яких є в реєстрі і визнані господарським судом.
При цьому необхідно звернути увагу, що:
• Розмір вимог, що підлягає солідарній відповідальності має відповідати вимогам кредитора, що внесені до реєстру вимог кредиторів;
• Заява кредитора про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства у межах справи про банкрутство і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено відповідним Законом «Про судовий збір».
Хто має право звертатися?
• правом подання заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника виключно кредитора.
• Такого права у арбітражного керуючого нема.
Обіцяного три роки чекають?
Керівник боржника може подати заяву про застосування позовної давності до господарського суду і така заява має бути розглянута.
Проте важливим є те, що кредитор набуває права на подання заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника після відповідної ухвали суду, де зазначається про порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу.
Тобто з моменту постановлення такої ухвали починається облік трирічного строку позовної давності, оскільки у цій ухвалі фіксується факт порушення керівника, а боржник дізнається про порушення своїх прав.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/E6pSiVG
Що робити керівнику, щоб не потрапити в халепу? Як уникнути солідарної відповідальності? – відповіді на ці питання у тематичному матеріалі на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/q6pA6ey
Цікаві публікації лектора:
Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство. https://cutt.ly/q6pSXdH
Банкрутство фізичних осіб. https://cutt.ly/h6pSNJH
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ