За даними Міністерства фінансів України, за період з 24 лютого 2022 року господарськими судами України відкрито 76 справ про банкрутство (неплатоспроможність) боржників, з яких 35 справ – щодо неплатоспроможності фізичних осіб. Від початку повномасштабної війни 57 боржників було визнано банкрутами, з них 36 боржників – юридичні особи та 21 боржник – фізична особа. Щодо одного боржника розпочато процедуру санації (відновлення платоспроможності).
Про особливості відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи, визнання боржника банкрутом під час вебінару «Банкрутство фізичних осіб», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, розповів Юрій Григоренко, адвокат, арбітражний керуючий, секретар Комітету з питань банкрутства, що діє в складі НААУ.
Лектор окреслив ключові законодавчі зміни, пов’язані з процедурою банкрутства, а саме:
• У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування зупиняється дія ряду статей Закону «Про іпотеку», а саме: статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах);
• Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України юридичні особи – боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії російської федерації, у період такої окупації.
• Продаж майна в справах про банкрутство відбувається на аукціонах Прозорро. Продажі за оновленою процедурою. З 16 травня 2022 року публікація аукціонів відбувається в новій системі, яка є ще захищенішою та стабільнішою й відповідає потребам ринку.
Юрій Григоренко сфокусував увагу на процедурі визнання фізичної особи банкрутом.
Хто може бути банкрутом?
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Оскільки редакцією статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства встановлена можливість посилання на інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), зазначений перелік не є вичерпним, достатньо наявності однієї з підстав.
Які документи боржник має додати до своєї заяви?
До своєї заяви боржник має додати наступні документи:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексу з процедур банкрутства.
Частиною 4 статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект ПЛАНУ реструктуризації боргів).
Розроблення проекту ПЛАНУ реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану.
Частиною 5 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Окрім цього, для порушення справи про банкрутство у боржника є обов’язок подати декларацію про свій майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду відповідної заяви, і така декларація повинна містити інформацію не тільки щодо майна боржника, а і щодо майна, доходів та витрат членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Які дії суду?
1. Ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначення заяви до розгляду у підготовчому засіданні;
2. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Які судові процедури застосовуються стосовно боржника-фізичної особи?
Стосовно щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури:
• реструктуризація боргів боржника;
• погашення боргів боржника.
Які наслідки визнання фізичної особи банкрутом у справі про неплатоспроможність?
Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:
1. відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
2. сплати аліментів;
3. виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.
Які обмеження встановлюються для фізичної особи-банкрута?
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства щодо фізичної особи - банкрута встановлюються певні обмеження. Так:
• Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом.
• Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
• Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.
В огляді судової практики лектор звернув увагу на правову позицію, сформульовану у Постанові Верхового Суду від 26.05.2022 р. по справі № 903/806/20 стосовно принципу добросовісної поведінки боржника-фізичної особи.
«Принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об’єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності».
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/c8UYeSw
Виконавче провадження чи банкрутство? – про основні переваги дізнавайтеся у тематичному матеріалі від Advocat Post: https://cutt.ly/N844pVk
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ