Жанна Грушко, кандидат юридичних наук, адвокат, керівник адвокатського центру Жанни Грушко, заступник голови Молодіжного комітету НААУ «UNBA NextGen», провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Ввезення гуманітарної допомоги під час війни: актуальні питання».
Лектор звернулася до законодавчого визначення гуманітарної допомоги. Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» №1192 від 22.10.1999р. (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану.
Підставою для започаткування процедури надання і визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання (друга назва – дарчий лист). Подальшим кроком для отримання гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання (ст. 3 Закону № 1192). Згадані в цьому абзаці документи також не є первинними, але є необхідними у якісному і прозорому документуванні допомоги.
Первинним документом, який є підставою для оприбуткування допомоги отримувачем від донора, є інвойс (рахунок), який згадується у вищенаведеному нормативному акті, і який дійсно може бути визнаний первинним документом, але за наявності в ньому всіх основних реквізитів первинного документу. До таких обов’язкових реквізитів первинного документу належать:
1) найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ;
2) назва документа (форми);
3) дата складання;
4) зміст та обсяг господарської операції;
5) одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках);
6) посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
7) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як альтернатива інвойсу, в бухгалтерській практиці застосовується такий первинний документ, як акт приймання-передачі матеріальних цінностей (гуманітарної допомоги). Такий документ не є типовою формою, і головне, що має містити, це ті ж основні реквізити первинного документу, які наведено вище, але в ньому їх простіше реалізувати, ніж у інвойсі. Якщо ж це матеріальна допомога, отримана від іноземного донора, то ще до такого інвойсу або акту будуть додаватися митна декларація, міжнародна товарно-транспортна накладна.
Жанна Грушко наголосила, що попри скасування спеціального документування та звітування про гуманітарну допомогу, потребу в складанні первинних документів для цілей бухгалтерського обліку ніхто не відміняв. Більше того, у зв’язку з визначенням на законодавчому рівні відповідальності за нецільове використання гуманітарної допомоги, документальне оформлення її руху стає актуальним, як ніколи.
Після завершення роздачі гуманітарної допомоги кінцевим набувачам, відповідальна особа неприбуткової організації має скласти звіт, в якому міститиметься інформація про місце та дату роздачі гуманітарної допомоги, фактичні обсяги переданої допомоги, наявні залишки нерозданої гуманітарної допомоги.
Окремо лектор зупинилася на питанні обліку гуманітарної допомоги. Порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 298 від 14.12.1999 р. Це порядок поширюється на юридичних осіб незалежно від видів діяльності та форм власності (крім бюджетних установ), які одержали гуманітарну допомогу (отримувачі), які її потребують і яким вона безпосередньо надається (набувачі).
Так, одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Подальшу передачу гуманітарної допомоги на користь набувачів отримувач відображає за дебетом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна.
Жанна Грушко сфокусувала увагу також на питанні ввезення транспортних засобів як гуманітарного вантажу.
З метою забезпечення високої мобільності та переміщення особового складу, майна ЗСУ та інших військових формувань в автомобільних пунктах пропуску через державний кордон здійснюється пропуск автомобілів високої прохідності (виключно позашляховики, мінівени, мікроавтобуси; седанів це не стосується). З метою визначення єдиних підходів та недопущення зволікання в оформленні зазначеної категорії транспортних засобів опрацьовано наступну послідовність дій, а саме:
• При прибутті на в’їзд в Україну громадянин, що перебуває за кермом т/з, проходить встановленим порядком паспортний контроль, на який надається закордонний паспорт та будь-який документ на т/з з метою його ідентифікації;
• У подальшому під час проходження митного контролю у відповідності до Постанови КМУ № 174 від 01.03.2022 року, водієм (декларантом) заповнюється Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, де зазначається ПІБ особи декларанта, ПІБ водія (у разі, якщо це не одна особа), марка та номер машини, відправник, отримувач та пункт пропуску; в подальшому у розділі «Вид допомоги» вказуються дані самого транспортного засобу із зазначенням марки, моделі, VIN-коду; автомобіль оформлюється інспектором митниці як товар (гуманітарна допомога).
Обов’язковою вимогою є наявність у водія (декларанта) документів (листів, звернень), що будуть підтверджувати набувача гуманітарної допомоги та мету ввезення.
Також декларант вносить інформацію, що він зобов’язується зняти даний ТЗ з обліку.
Після проходження всіх видів контролю автомобіль вибуває з пункту пропуску.
Нецільове (незаконне з метою отримання прибутку) використання гуманітарної допомоги відповідно до ст. 201-2 Кримінального кодексу України тягне за собою наступні наслідки:
- продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, — караються штрафом від 2-х до 3-х тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на строк до 4-х років;
- ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, — караються позбавленням волі на строк від 2-х до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
- дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану, — караються позбавленням волі на строк від 5- ти до 7-ми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.
В огляді судової практики Жанна Грушко запропонувала до ознайомлення наступні судові рішення:
• Вирок Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року справі № 211/3510/23 (визнано винними за ч.3 ст. 201-2 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік). Затверджено угоду про визнання винуватості.
• Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 червня 2023 року у справі № 473/2914/23. (визнано винним за ч.3 ст. 201-2 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов’язаною із обігом, використанням та розпорядженням гуманітарної допомоги строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців). Затверджено угоду про визнання винуватості.
• Вирок Київського районного суду міста Одеси від 20 червня 2022 року у справі № 947/8718/23 (визнано виним за ч.3 ст. 201-2 КК України України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з благодійною, гуманітарною та волонтерською допомогою на строк 1 (один) рік та з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст.ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік). Затверджено угоду про визнання винуватості.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/jlntm
Тематичний огляд матеріалу на сторінці Advocat Post: http://surl.li/jlntd
Цікаві публікації лектора:
Ключові аспекти договірної волонтерської діяльності. http://surl.li/ivudv
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ