Встановлення факту смерті чи оголошення військовослужбовця загиблим: виклики для адвоката та проблеми судової практики
В умовах воєнного стану задля спрощення порядку встановлення фактів народження та смерті відбулися суттєві законодавчі зміни:
• ЗУ від 21.04.2022 № 2217-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України” (набрав чинності 07.05.22) http://surl.li/mackb
• ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» від 01.07.2022 року №2345-IX (набрав чинності 07.08.2022) http://surl.li/mqpzx
Попри те, на практиці виникає чимало проблемних аспектів щодо вибору і ефективного застосування процедури, наслідком якої є судове рішення, на підставі якого органами ДРАЦСу може бути видано свідоцтво про смерть особи.
На сьогодні, Цивільний процесуальний кодекс України розрізняє наступні процедури:
1. Встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України);
2. Встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п.9 ч.1 ст. 315 ЦПК України);
3. Встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (ст. 317 ЦПК України);
4. Оголошення фізичної особи померлою (ст. 46 ЦК, статті 305-309 ЦПК України).
Про їх відмінності, переваги, особливості доказування, виключення ризику висновку щодо спору про право — дізнавайтеся під час тематичного семінару - практикуму у Львові, що відбудеться в офлайн — форматі 3 листопада з 10.00 до 13.00 год. Програма і реєстрація: http://surl.li/mknwr
Чимало запитів до адвоката сьогодні стосуються правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Одне з поширених питань - чи можливо оголосити військовослужбовця, зниклого безвісти за особливих обставин, загиблим, і чи не призведе таке рішення до припинення його розшуку?
Передусім слід відзначити, що правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей здійснюється Законом України від 12.07. 2018 № 2505-VIII (із змінами) http://surl.li/dlrpk
Відповідно до ч.3, ч. 4 ст.4 вказаного Закону № 2505 3 надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону НЕ позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством. Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, була оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не було встановлено, проведення розшуку в розумінні цього Закону НЕ припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.
На сьогодні судову практику щодо розгляду заяв про оголошення особи померлою чи встановлення факту смерті військовослужбовця не можна вважати усталеною, як з підходу застосування судами норм законодавства, так і залежно від індивідуальних обставин конкретного випадку та представлених суду доказів.
З позиції правозастосовної практики привертає увагу справа № 686/11198/22 за завою про оголошення військовослужбовця загиблим під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.12.2022 р. заяву задоволено. https://reyestr.court.gov.ua/Review/108102383 Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28.06.2023 р. рішення суду 1-ї інстанції залишено без змін. https://reyestr.court.gov.ua/Review/111876933
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, яке не приймало участі в справі в суді першої інстанції, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що до закінчення шестимісячного строку з часу завершення воєнних дій визнання судом особи померлою в силу вимог закону не допускається.
Перевіривши матеріали справи, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пп. 1, 3 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. “Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою:
• по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
• по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців;
• по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
• по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі №490/342/17).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі. https://reyestr.court.gov.ua/Review/114020822 , ми продовжуємо слідкувати за її рухом для подальшого висвітлення правничій спільноті.
Обговорити виклики, що постають перед адвокатами при наданні правничої допомоги у справах, пов'язаних із загибеллю військовослужбовців та суміжних з ними, обмінятися професійним досвідом та думками в пошуку ефективних способів захисту, можливо під час тематичного семінару — практикуму у Львові, що відбудеться в офлайн — форматі 3 листопада з 10.00 до 13.00 год. Програма і реєстрація: http://surl.li/mknwr
Огляд судової практики підготувала Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру "Адвокат дитини" ВША НААУ, Голова Комітету з сімейного права НААУ