1 червня у Міжнародний день захисту дітей у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся круглий стіл «Безпека і захист дитини в умовах воєнного часу: сучасні виклики, загрози та шляхи їх подолання».

Захід організовано за ініціативою Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ. Його співорганізаторами, доповідачами та учасниками стали адвокати, члени команди Центру “Адвокат дитини”, Комітетів НААУ, науковці, представники органів державної влади та органів системи ювенальної юстиції, експерти у сфері захисту прав дітей громадських правозахисних організацій.

До участі в заході та обговорень долучилися: Аксана ФІЛІПІШИНА — представник Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї; Освітній Омбудсмен України Сергій ГОРБАЧОВ; Марина ПОПАТЕНКО — заступник Міністра молоді та спорту України; Віра РОГОВА — заступник Міністра освіти і науки України; Інна ЮРИНА — радник Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх; Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ганна КОЛОМІЄЦЬ, Світлана КАРПЕНКО, Ірина ЛИТВИНЕНКО, Ірина ФАЛОВСЬКА, Світлана ЯКОВЛЄВА; активний громадський діяч з багаторічним стажем у сфері подолання дитячої безпритульності, сирітства та забезпечення прав дітей — Микола КУЛЕБА, а також представники Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Координаційного центру з надання правової допомоги, Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора, Державної установи «Центр пробації», експерти з правосуддя, дружнього до дитини Фундації DEJURE, ГО “Фокус права”, Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей»

Модератором круглого столу виступила Лариса ГРЕТЧЕНКО, керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ, яка, відкриваючи захід відзначила, що триваючим четвертий місяць в Україні лихоліттям війни скалічено долі мільйонів українських сімей. Щодня гірка статистика дитячих втрат зростає, українських дітей продовжують вбивати, травмувати, розлучати з батьками. Травмовані війною діти потребують всебічної підтримки і допомоги у воєнний та повоєнний час. Важливо приділити увагу і забезпечити захист всім дітям, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, знаходяться на тимчасово окупованих територіях і в зоні активних бойових дій, потребують возз’єднання із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну незаконно переміщених дітей.

Зі вступним словом на початку заходу звернувся директор Вищої школи адвокатури НААУ Савва КУЗЬМЕНКО, який підкреслив першочерговість безпеки і захисту дитини в умовах воєнного часу та запросив учасників долучитися до фахового обговорення і всебічного аналізу випадків порушення прав дітей внаслідок військового вторгнення. У виступі було відзначено послідовну діяльність Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ в питаннях правозахисту дітей та важливість взаємодії задля ефективного вирішення проблемних питань у сфері охорони дитинства. Савва КУЗЬМЕНКО закликав учасників заходу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять безневинно загиблих дітей у російсько — українській війні.

Микола КУЛЕБА під час виступу означив масштабність порушення прав дітей в умовах війни, вчинення ворогом воєнних злочинів, а також поділився досвідом евакуації з гарячих точок дітей, сімей та громадян з числа найбільш вразливих категорій населення. Спікер висловив бачення щодо дій і заходів держави в питаннях захисту прав дітей, потреби об'єднання зусиль міжнародних і вітчизняних громадських організацій, та закликав не зволікати з евакуацією дітей, використовувати можливості для безпечного їх вивезення подалі від війни.

Адвокат Людмила ГРИЦЕНКО, яка поєднує членство у Комітеті сімейного права НААУ з активною діяльністю Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, розкрила у виступі міжнародні стандарти та державні гарантії реалізації прав дітей в умовах збройного конфлікту. Спікер проаналізувала ключові положення Конвенції ООН про права дитини, джерела міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини, наголосила на важливості забезпечення найкращих інтересів дітей та дотриманні принципів правосуддя, дружнього до дитини.

Інна ЗАВОРОТЬКО, аспірантка кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Києво-Могилянська академія» представила спільні напрацювання з Тимуром КОРОТКИМ, віце-президентом Української асоціації міжнародного права, на тему “Які воєнні злочини вчиняє росія проти дітей України та як їх кваліфікує міжнародне право”. За словами спікера, до серйозних порушень проти дітей належать, такі як: вербування і використання дітей; вбивства та каліцтва дітей; зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей; напади на школи, лікарні та захищених осіб, які пов’язані з ними; викрадення дітей; відмова у доступі гуманітарної допомоги. Наразі є достатні підстави вважати, що військовослужбовці збройних сил росії вчиняють на території України усі види порушень проти дітей, які є воєнними злочинами, за що мають понести найсуворішу відповідальність.

Право на освіту в умовах збройного конфлікту в огляді норм міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права, міжнародного права прав людини та національного законодавства розкрив Роман ЄДЕЛЄВ, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, виконавчий директор ВГО "Українська асоціація міжнародного права". Предметом тематичного обговорення стали питання правової природи і змісту Декларації про безпеку шкіл, вказівки із захисту шкіл та університетів від використання у військових цілях під час збройних конфліктів, а також запобіжні заходи, які мають бути вжиті стороною, що обороняється і стороною, що нападає.

Освітній Омбудсмен України Сергій ГОРБАЧОВ відзначив фаховість виступів доповідачів та експертність заходу, висловив пропозицію до співпраці і спільного висвітлення тематичної інформації в публічному просторі. У виступі Сергій ГОРБАЧОВ поінформував учасників про проблематику української освіти в умовах війни та виклики, з якими зіштовхуються учасники освітнього процесу. Освітній геноцид – складова російського геноциду українського народу, що проявляється у забороні спілкуватися українською, навчатися за українськими освітніми програмами, у примушуванні педагогів працювати та проходити перекваліфікацію за російськими стандартами. Щодо захисту прав дітей під час збройного конфлікту Освітній Омбудсмен виокремив п'ять категорій в порядку зростання небезпеки, які потребують особливого захисту освітніх прав, та окреслив виклики і ризики, що ускладнюють чи роблять неможливим освіту дітей за українськими програмами в умовах війни.

Світлана САВИЦЬКА, адвокат, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ та член команди Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, проаналізувала зміну поведінки та ціннісних орієнтирів у суспільстві з початком війни, їх максимальне скерування на захист прав кожної дитини. Разом з тим, спікер застерегла можливість маніпуляцій у питаннях виховання і проживання дитини у сім'ї, у (не) безпечному середовищі. Наголошуючи на першочерговості забезпечення найкращих інтересів дитини, спікер проаналізувала судовий підхід і практику вирішення сімейних спорів. У виступі Світлана САВИЦЬКА торкнулася практичних аспектів судових процесів, розпочатих до війни, можливості усиновлення у воєнний та повоєнний час, урядових ініціатив щодо цифровізації та осучаснення окремих етапів процедури усиновлення в Україні.

Інна ЮРИНА, радниця Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя для неповнолітніх долучилася до експертного обговорення з виступом щодо діяльності Барнахусів в умовах воєнного стану та впровадження Реєстру психологів, що працюють з дітьми, залученими до кримінальних проваджень. Спікер висвітлила ключові ініціативи напрямку забезпечення правової і психологічної підтримки дітей, які контактують з законом, стан реалізації пілотних проектів в напрямку забезпечення правосуддя, дружнього до дітей, і процеси спеціалізованого навчання фахівців, які працюють з дітьми.

Олексій ЛАЗАРЕНКО, правозахисник, кандидат педагогічних наук, віце – президент ГО «Всеукраїнська фундація «Захист прав дітей» продовжив фахову дискусію з виступом по питанню ризиків втягнення неповнолітніх до участі в бойових діях та у злочинну діяльність. Спікер поділився досвідом моніторингових досліджень з питань захисту дітей в умовах збройного конфлікту, баченнями правових аспектів протидії підлітковим правопорушенням. Олексій ЛАЗАРЕНКО сфокусував увагу до потреби дієвого реагування зі сторони держави з метою недопущення мілітаризації освіти та конструктивного підходу до патріотичного виховання дітей.

Анастасія ШЕПЕЛЕНКО, адвокат, експертка з відновного правосуддя, член команди Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ представила аудиторії досвід надання правової допомоги внутрішньо переміщеним особам. Зокрема, спікер розкрила законодавчі засади та практичні аспекти отримання статусу внутрішньо переміщеної особи для дитини, торкнулася поширених проблемних питань, які виникають при реєстрації дитини як ВПО. Виступ включив роз'яснення і поради щодо процедури отримання допомоги на проживання, відкриття рахунку в банку, документального підтвердження сімейних, родинних зв'язків з дитиною, а також підстав для тимчасового влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, до сім'ї родичів чи знайомих, сім'ї патронатного вихователя, інших закладів і установ.

Міжнародно-правову кваліфікацію примусового переміщення дітей з тимчасово окупованих територій до рф та механізми їхнього повернення в Україну в однойменній доповіді висвітлила Катерина РАШЕВСЬКА, юристка ГО “Регіональний центр прав людини”.

“Основний підхід міжнародного гуманітарного права полягає не в евакуації цивільного населення, щоб дозволити військовим безперешкодно вести бойові дії, а в тому, щоб зобов’язати військових вести бойові дії з урахуванням присутності цивільного населення» — поділилася спікер важливим нагадуванням, що міститься у Звіті Московського механізму (ОБСЄ) щодо ситуації в Україні. Характеризуючи процес евакуації цивільного населення Катерина РАШЕВСЬКА навела приклади через призму історичних подій та світового досвіду збройних конфліктів, а також наголосила на абсолютній забороні перетворювати евакуацію на стратегію ведення війни у зв’язку з її ефективністю для досягнення військової переваги. Розкриваючи умови та обставини, за яких евакуація перетворюється на примусове переміщення, спікер поділилася професійними баченнями щодо механізмів повернення в Україну дітей, незаконно переміщених до російської федерації з тимчасово окупованих територій.

Завершуючи захід, Лариса ГРЕТЧЕНКО відзначила досягнення мети проведення круглого столу, завдяки якому вдалося привернути увагу до необхідності забезпечення права дітей, охоплених збройним конфліктом, включаючи такі як: захист дітей в сім'ї, гарантії правової допомоги, психологічної підтримки та соціальних послуг, доступність медичного обслуговування та освіти, захисту від насильства, тортур, жорстокого поводження. Незмінним вектором правозахисту дітей має бути принцип якнайкращого забезпечення інтересів кожної дитини, цінність заслуховування думки дітей, практична реалізації засад дружнього до дітей правосуддя, розбудова нової системи правозахисту, з урахуванням викликів воєнного часу, що гарантуватиме щасливе дитинство і впевнене майбутнє.

Тематичні матеріали та висновки за результатами круглого столу будуть узагальнені та оприлюднені на платформі Вищої школи адвокатури НААУ задля високопрофесійного надання правової допомоги дітям, захисту їх прав та інтересів, а також підвищення рівня правової освіти та правової культури суспільства.

Трансляція круглого столу доступна для перегляду: https://bit.ly/3NwQK3b