Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, Голова Комітету з сімейного права НААУ, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Спадкові права дитини: найпоширеніші питання та спростування хибних уявлень, що виникають у практиці».
За загальним правилом Цивільний кодекс України розрізняє два види спадкування:
• за законом;
• за заповітом.
Для захисту прав дітей як вразливої категорії з числа спадкоємців законодавством закріплено право на обов’язкову частку у спадщині, за змістом якої малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця – спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
До обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.
Перелік осіб, які мають право на обов’язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.
Важливим у спадкових відносинах за участі дитини є перехід права на прийняття спадщини до спадкоємців у порядку спадкової трансмісії (ст. 1276 ЦК) і спадкування за правом представлення (ст. 1266 ЦК).
Під час вебінару лектор надала відповіді на актуальні питання, що виникають під час спадкування дітьми:
1. Спадкують лише діти, народжені у шлюбі або батьківство відносно яких визнане спадкодавцем?
Дітьми-спадкоємцями є:
• діти, народжені у зареєстрованому шлюбі (перша черга за законом; за заповітом, за правом на обов'язкову частку)
• діти, народжені поза шлюбом (залежно від індивідуальних обставин);
• усиновлені діти (за правовим зв'язком);
• дитина, народжена в майбутньому (зачата за життя спадкодавця) (на загальних підставах)
• повнолітні непрацездатні діти (право на обов'язкову частку у випадку інвалідності)
• пасинки, падчерки, інші утриманці (які проживали однією сім'єю чи перебували на утриманні спадкодавця)
• діти - онуки, племінники (за правом представлення).
Відповідаючи на питання, чи спадкують діти з прийомної сім’ї та діти з ДБСТ, Лариса Гретченко відзначила, що така категорія дітей має право на спадкування за навності заповіту.
У Постанові від 28.09.2022 по справі № 742/2354/20 Верховний Суд дійшов висновку, що порядок прийняття спадщини залежить від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої особи. Для з'ясування обставини прийняття неповнолітньою особою спадщини необхідно встановити факти, що:
● спадкоємець є дитиною спадкодавця,
● на час відкриття спадщини є неповнолітньою особою,
● неповнолітньою особою не подано заяви про відмову від прийняття спадщини.
2. Заборгованість по аліментам (не) переходить у спадщину?
За змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов'язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов'язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України).
Зі спадкоємця можна стягнути заборгованість по аліментах спадкодавця, але при цьому зобов’язання щодо відшкодування пені, 3 % річних та інфляційних за прострочення сплати аліментів є відповідальністю боржника, не входять до складу спадщини, а тому підстав для стягнення таких штрафних санкцій зі спадкоємця боржника немає (Постанова ВС від 16.06.2021 у справі № 754/17704/18).
3. У випадку конфлікту між батьками і дитиною, її може бути позбавлено спадщини?
Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК.
Згідно Постанови ВС від 01.02.2022 р. у справі № 759/18917/17 у справах про усунення від права на спадкування, відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України, суд має встановити сукупність:
● ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання;
● перебування спадкодавця в безпорадному стані;
● потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Крім цього, суд має з'ясувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
4. Дитина, яка не подала заяву про прийняття спадщини нотаріусу є такою, що втратила право на спадкування?
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину в силу прямого припису закону. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. З міркувань практичного характеру зазначеним особам (їхнім представникам) доцільно подавати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори в тих випадках, коли до складу спадщини входить майно, права на яке вимагають свого включення у свідоцтво про право на спадщину (права власності на нерухоме майно, права на вклад, права інтелектуальної власності тощо) (Постанова ВС від 29.08. 2018 року у справі № 183/4406/16).
5. Дитина на власний розсуд може відмовитися від спадщини, і чи свідчить про це її пасивна поведінка?
Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
6. Чи є неповнолітній вік дитини та нездійснення її матір'ю/батьком встановлених законодавством обов'язків щодо прийняття спадщини поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини?
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила вищезазначених статей можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Неповнолітній вік позивачки та нездійснення її матір`ю встановлених законодавством обов`язків щодо прийняття спадщини після смерті батька є поважними причинами, щодо пропуску строку прийняття спадщини позивачкою до її повноліття.
Незнання діючого законодавства як причина пропуску строку прийняття спадщини після досягнення повноліття, не може бути визнані поважними (Постанова КЦС/ВС від 16.04.2021 р. справа № 185/10173/16).
Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як:
- юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини,
- необізнаність особи про наявність спадкового майна,
- тимчасова непрацездатність,
- встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини,
- невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину,
- відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини.
На завершення вебінару Лариса Гретченко зазначила про суміжні спори у справах про спадкування дитиною в умовах війни:
• відмінність права дитини на спадкування від права на отримання грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця (наприклад, постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 07.06.2023 р. справа № 580/1099/23);
• встановлення фактів, що мають юридичне значення
• (зміна позиції ВС щодо юрисдикції справ залежно від мети звернення. наприклад, постанова ВС/КЦС від 22.03.2023 р. у справі № 290/289/22-ц);
• справи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (спірність зупинення перебігу строку на прийняття спадщини на час воєнного стану. наприклад постанова ВС/КЦС від 25.01.2023 р. у справі № 676/47/21);
• цивільні справи про визнання недійсним шлюбу, заповіту, договору про відчуження та інші, що впливають на коло спадкоємців та склад спадкової маси;
• проблемність реалізації спадкових прав, якщо зруйноване майно у складі спадкової маси; втрата правоустановчих документів; втрата документів, що підтверджують родинний статус зі спадкодавцем.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/kwrio
Тематичний виклад матеріалу на сторінці Advokat Post: http://surl.li/kwric
Цікаві публікації лектора:
• Найкращі інтереси дитини у сім'ї, освіті, охороні здоров’я: як розпізнати і забезпечити? http://surl.li/kwrjt
• Про правові засади взаємодії школи та сім’ї в умовах воєнного стану освітянам розповіла адвокатка Лариса Гретченко. http://surl.li/irjoz
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ