Війна як фактор впливу на сімейні та спадкові спори: зміни судової практики представила керівник Центру “Адвокат дитини” Лариса Гретченко на Форумі молодих юристів України
Судочинство в умовах війни — одна із тематичних сесій Форуму молодих юристів України, що відбувся 14 жовтня за участі широкого кола адвокатів, суддів, представників міністерств, відомств, органів державної влади та правозахисної громадськості.
Доповідь на тему “Сімейні та спадкові відносини під час війни: актуальна практика” представила Лариса Гретченко, керівник Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права.
Передусім спікер відзначила, що сімейні правовідносини будуються на емоційній близькості, почуттях любові, довіри, взаємної відповідальності, дитиноцентризму. Разом з тим, руйнація сім”ї та процес розірвання шлюбу, спори стосовно виховання та утримання дітей, як правило, обтяжені негативними психо — емоційними переживаннями, сварками, ворожістю, протистоянням. втратою дитячо — батьківських стосунків.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 5 Сімейного кодексу України, держава бере на себе обов'язок щодо охорони дитинства, материнства, батьківства та сім'ї, а також створення умов для їх зміцнення.
На жаль, повномасштабне вторгнення рф спричинило хвилю як масових шлюбів, так і масових розлучень подружжя, роз'єднання сімей, відчуження дітей.
З посиланням на статистичні дані Лариса Гретченко відзначила, що в Україні у серпні 2023 року зафіксовано найвищий показник розлучень. Кількість одружень спадає з вересня 2022 року. Відповідно до інформації, оприлюдненої Мінюстом, http://surl.li/mkfpm про результати роботи органів ДРАЦС у І півріччі 2023 року, зареєстровано 86 028 шлюбів. Розірвано 10 139, у т.ч. по рішенню суду - 640. Адвокатом відзначено, що не всі розлучення враховуються в офіційній статистиці, оскільки левова частка сімейних спорів потрапляє до суду, зокрема у випадках з неповнолітніми дітьми та майновими непорозуміннями. Також, фактичне припинення шлюбно-сімейних стосунків не завжди оперативно документується відповідним рішенням.
Війна як фактор розлучень загострила раніше накопичені проблеми сімей, спричинила територіальну віддаленість між подружжям, дітьми, загострила фінансові проблеми, додала транскордонного характеру і іноземного елементу.
У виступі Лариса Гретченко сфокусувала увагу до наступних питань:
• Трансформація шлюбно - сімейних відносин: вміння домовлятися vs перспективи багаторічних тяжб.
• Фактичні шлюбні відносини: наріжний камінь кардинальних змін у визначенні підсудності;
• Встановлення фактів, що мають юридичне значення: обачлива покроковість правового супроводу заявника;
• Захист прав дітей та якнайкращого забезпечення їх інтересів: новизна предмету спору, пов'язаного з перетином кордону дитиною без згоди одного з батьків.
Не випадково пріоритетним у доповіді сфокусовано увагу до протиставлення “вміння домовлятися на противагу перспективи багаторічних тяжб” через призму особистісних, логістичних, фінансових, територіальних та інших факторів.
Розірвання шлюбу як первинний крок до припинення шлюбно - сімейних відносин, не вирішений за домовленістю сторін, спричинить подальші непорозуміння з питань:
- способів утримання, виховання та розвитку дитини;
- поділу майна та бізнес - інтересів;
- спадкових відносин;
- та інших.
За словами Лариси Гретченко проблемні аспекти сімейних спорів в умовах воєнного стану переважно торкаються таких питань:
• аліментні зобов’язання (особлива категорія - військовослужбовці, особи, які перебувають на ТОТ);
• участь у вихованні, навчанні дитини, визначення її місця проживання;
• перешкоди у спілкуванні з дитиною другому з батьків чи іншим родичам;
• позбавлення батьківських прав;
• підстави і механізми повернення дітей, вивезених за кордон одним з батьків чи іншим членом сім’ї після 24.02.2022 р., евакуйованих та примусово переміщених дітей до російської федерації;
Проблемні аспекти спадкових спорів в умовах воєнного стану пов'язані з наступним:
• реалізація спадкових прав під час перебування спадкоємця за кордоном;
• реалізація правомочностей дитиною - спадкоємцем;
• підтвердження/встановлення факту смерті (загибелі) спадкодавця;
• підтвердження/встановлення факту народження дитини спадкодавця;
• встановлення фактів родинних відносин та інших фактів, що мають юридичне значення у справах про спадкування;
• зруйноване майно у складі спадкової маси;
• втрата правоустановчих документів;
• втрата документів, що підтверджують родинний статус зі спадкодавцем.
Керівник Центру “Адвокат дитини” підкреслила нетиповий характер фактів, що мають юридичне значення і зміну юрисдикційності їх розгляду залежно від мети звернення до суду, суб'єктного складу тощо. Сімейно - спадкові спори, обтяжені фактором війни, сьогодні трансформуються в суміжні спори та адміністративні провадження, судові провадження з державними органами з питань виплат, пов'язаних з загибеллю члена сім'ї, призначення пенсії по втраті годувальника, отримання пільг та компенсацій, пов'язаних зі статусом члена сім'ї загиблого.
В огляді тематичної судової практики Лариса Гретченко висвітлила актуальні правові позиції Верховного Суду, такі як:
• Постанова ВС/КЦС від 26.04.2022 у справі №520/8264/19 про можливість позбавлення батьківських прав особи, яка свідомо змінює країну проживання, не приймає участі у вихованні дітей та у виконанні батьківських обов'язків щодо дитини;
• Постанова ВС/КЦС від 28.09.2022 у справі № 742/2354/20 з висновками щодо з'ясування обставин прийняття спадщини дитиною та встановлення відповідних фактів;
• Постанова ВС/КЦС від 25.01.2023 у справі № 676/47/21 щодо зупинення строків для прийняття спадщини на час воєнного стану;
• Постанова ВС/ОП КЦС від 05.12.2022 у справі № 490/6057/19-ц щодо встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця;
• Постанова ВС/КЦС від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц щодо встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, пов'язаного з метою підтвердження за заявницею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця;
• Постанова ВС/КЦС від 14.06.2023 у справі № 760/31518/21 з висновком, що з огляду на введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.
• Ухвала ВС/ОП КЦС від 26.09.2023 у справі № 607/20787/19 про прийняття її до розгляду з урахуванням, що колегія суддів Другої судової палати КЦС вважає наявними правові підстави для відступу від висновку щодо застосування ч. 1 ст. 161 СК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 07.12.2022 у справі № 759/96/18 (провадження № 61-4906св22), про те, що спір між батьками щодо місця проживання дитини може бути вирішений лише після повернення дитини до держави постійного місця проживання.
В завершення виступу адвокат закликала до застосування заходів мирного вирішення сімейних спорів, у тому числі, шляхом переговорів, медіації, консиліації. Це допомагає раціонально використовувати час, уникати річних зволікань і затягувань. Сторони не перетворюються на суперників, як у судовому процесі, висока вірогідність зберегти неконфліктне спілкування у майбутньому.
Для переможця в номінації «Молодий адвокат» Лариса Гретченко передала практичні порадники для сімейного адвоката в складі Методичних рекомендацій, підготовлених членами профільного комітету за темами:
Мирне вирішення сімейних спорів http://surl.li/mkggy
Найкращі інтереси дитини у цивільному провадженні http://surl.li/arehk
Спори про міжнародне викрадення дітей http://surl.li/mkgii
Адвокат та медіація http://surl.li/jfycm