Сімейні спори за участі дітей в умовах воєнного стану: про актуальну судову практику розповіла Лариса Гретченко

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Сімейні спори за участі дітей в умовах воєнного стану: актуальна судова практика», який провела для колег Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, Голова Комітету з сімейного права НААУ.

Лектор сфокусувала увагу учасників на сімейних спорах, з якими зіштовхнулася судова система в умовах воєнного стану.

Підкреслено, що в умовах воєнного стану наявна тенденція до зростання кількості:

справ окремого провадження за заявами про встановлення «нетипових» фактів;
справ про визначення місця проживання дитини, де позов батька визнається мамою;
заяв про затвердження мирових угод у справах щодо дітей, за змістом яких дитина (діти) проживають з батьком та перебувають на повному його утриманні.
випадків зупинення провадження у справах у зв'язку із перебування сторони по справі в лавах ЗСУ.

Розглядаючи справи щодо аліментних зобов'язань, Лариса Гретченко звернула увагу на такі висновки Верховного Суду:

Стосовно віку, з якого особа може звернутися із заявою про стягнення аліментів

Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними, тому може сама звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з батьків, які не можуть досягнути згоди щодо стягнення аліментів на її утримання – Постанова КЦС ВС від 23.08.2023 у справі № 707/1319/22.

Стосовно розміру аліментів

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. До таких висновків дійшов ВСУ в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та ВС в постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 – Постанова КЦС ВС від 14.06.2023 у справі № 758/8284/21.

Стосовно стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання

Завершення повнолітньою дочкою/сином, до досягнення ними 23 років, навчання на певному освітньому рівні та: безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу на наступний рівень освіти; або безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу для здобуття освіти на наступному рівні чи за іншою спеціальністю, незалежно від того, чи відбувається це в тому самому або у різних закладах освіти, не свідчить про припинення навчання та, відповідно, саме по собі не є підставою для припинення права на утримання (аліменти) – Постанова ОП КЦС ВС від 10.04.2023 у справі № 752/20152/16-ц.

Сфокусувала увагу лектор на справах про позбавлення батьківських прав, запропонувавши до ознайомлення судову практику:

про позбавлення батьківських прав відповідача, який проживає на тимчасово непідконтрольній території України – Постанова ВС КЦС від 11.06.2021 у справі № 758/9706/18;
позбавлення батьківських прав особи, яка свідомо змінює країну проживання, не приймає участі у вихованні дітей та у виконанні батьківських обов'язків щодо дитини – Постанова ВС КЦС від 26.04.2022 р. у справі № 520/8264/19.

В огляді справ щодо повернення «незаконно» вивезених дітей Лариса Гретченко відзначила, що суди при прийнятті рішення про визначення місця проживання дитини керуються принципом якнайкращих інтересів дитини та враховують фактор безпеки проживання.

Зокрема, у Постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 753/572/20 Суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову батькові у позові, пославшись на те, що суд апеляційної інстанції врахував інтереси дитини, її думку (небажання повертатися в Україну), а також безпеку проживання дитини з матір’ю на території Румунії;

У Постанові Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 760/31518/21 Суд виходив з того, що з огляду на введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя. Внаслідок загрози життю та здоров`ю дитини через масові ракетні обстріли позивачка разом із сином виїхали до Франції, де отримали тимчасовий захист та знаходяться тепер, тож на сьогодні дитині безпечніше залишатись з матір`ю у Франції у стійкому та безпечному середовищі та судами не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з батьком, що фактично призводить до зміни місця проживання дитини, буде мати більш позитивний вплив на дитину.

Лектор наголосила, що за законом, фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі. Водночас в умовах воєнного стану виїзд за кордон дітей з одним із батьків дозволяється без нотаріально посвідченої згоди іншого з батьків. Поруч з цим в Постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 297/1949/21 Суд зауважив, що дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди та супроводу батька не передбачає можливості його видачі на майбутні, постійні поїздки, є разовим, тобто таким, що надається судом на конкретно визначену поїздку з конкретно визначеним періодом перебування за кордоном. Надання судом дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька без визначення відповідного часового проміжку перебування дитини в іншій країні не свідчить про одноразовий виїзд та може призвести до порушення прав дитини, а також батьківських прав одного з батьків.

Наостанок лектор поділилася власним досвідом, як у позові про захист прав малолітніх осіб обґрунтувати підстави звільнення від сплати судового збору, зазначивши, що залежно від виду порушення прав дитини та спричинених негативних наслідків, характеру спірних правовідносин, обраного способу захисту та юрисдикції спору, відповідне обґрунтування може частково змінюватися чи доповнюватися відповідними процесуальними нормами, міжнародними стандартами, вітчизняними законодавчими чи нормативно-правовими актами. Детальніше: https://tinyurl.com/2s4f2vsr.

Про проблему юрисдикційності справ про встановлення факту самостійного виховання дитини – детально у матеріалі на сторінці Advokat Post: https://bit.ly/46SIXpa.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/yc5u385e

Зареєструватись на наступні заходи з підвищення кваліфікації можна за посиланнями:

Право дитини на спадок: законодавчі привілеї та договірний аспект. Виклики воєнного часу. https://tinyurl.com/hsaorgua314

Права дитини та гарантії доступу до правосуддя, в т.ч. через систему БПД, в умовах воєнного стану (Захід для адвокатів, які надають БВПД). https://tinyurl.com/hsaorgua315

Встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця: актуальне законодавство та судова практика. https://tinyurl.com/3cejnhb7

Тематичні публікації:

Мирне вирішення сімейних спорів http://surl.li/mkggy

Найкращі інтереси дитини у цивільному провадженні http://surl.li/arehk

Спори про міжнародне викрадення дітей http://surl.li/mkgii.

Адвокат та медіація http://surl.li/jfycm

Конституційне право дитини на безоплатну правову допомогу: що варто знати? https://tinyurl.com/2ekwzza9

Правові аспекти: Що повинні знати неповнолітні та батьки про власність своїх дітей. https://tinyurl.com/44a5x3db

Трохи про аліменти Telegram: https://t.me/glossema/1305, https://t.me/glossema/1306.

Міжнародне викрадення дитини одним з батьків в умовах війни: як возз’єднатися з власною дитиною? http://surl.li/moetl.

Відмова батьків від лікування дитини: підстави, порядок та наслідки в огляді законодавства і практики. https://tinyurl.com/3st63a39

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ.