Роль інспектора ювенальної превенції у справах про булінг: керівник Центру «Адвокат дитини» Лариса Гретченко взяла участь в роботі круглого столу у ЛьвДУВС
2 червня 2023 року у Львівському державному університеті внутрішніх справ відбувся круглий стіл на тему: «Правові засоби захисту прав і свобод дитини в Україні».
У дискусії взяли участь представники ЛьвДУВС, ХНУВС, Національної соціальної сервісної служби, Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, Центру сімейного права та Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, ГО «Безпечний освітній простір», райуправлінь поліції, центрів надання соціальних послуг територіальних громад Львівщини та інших регіонів України.
Науковці, правоохоронці, адвокати, судді, експерти, фахівці соціальних служб обговорили міжнародні стандарти забезпечення найкращих інтересів дитини, виклики воєнного стану та проблемні аспекти захисту прав дітей від насильства й жорстокого поводження, організацію безпечного освітнього середовища, особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх, та низку інших.
Доповідь на тему «Безпечне освітнє середовище: роль інспектора ювенальної превенції через призму національної практики у справах про булінг» представила під час заходу керівник Центру «Адвокат дитини» Лариса Гретченко.
Адвокат зупинилася на завданнях та повноваженнях, що визначені Інструкцією з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 19.12.2017 р. № 1044.
Протокол про адміністративне правопорушення за виявленим випадком булінгу складається відповідно до вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за №1496/27941.
Лариса Гретченко наголосила, що вирішуючи справи про булінг, суди виходять з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення кривдника до адміністративної відповідальності, окрім винятків, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь - якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Крім того, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості, саме інспектор поліції як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У виступі, на прикладах ситуацій цькування в освітньому середовищі та судової практики висвітлено питання:
• Кваліфікації дій у справах про булінг та суміжних правопорушень.
• Порядку збирання доказів та встановлення особи, яка вчинила правопорушення.
• Недоліків оформлення протоколів у справах про булінг як адміністративне правопорушення та наслідків.
Як приклад оцінки високої значимості ролі інспектора ювенальної превенції Лариса Гретченко навела постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 січня 2021 року у справі № 486/1633/20 (матеріали за ч. 1 ст. 184 КУпАП). https://cutt.ly/rwewS5EQ
За висновками суду, у своїй роботі представник ювенальної превенції має бути не лише юристом, але й педагогом, психологом та соціальним працівником у одній особі. Формалістський підхід до подібної категорії справ суд вважає неприпустимим.
Згідно матеріалів справи, у судовому засіданні встановлено, що мати перебуває у складних життєвих обставинах. У даному випадку неповнолітній потрапив під подвійний психологічний тиск, як у дома з боку батька, так і в навчальному закладі. Судом проаналізовано самоусунення суб'єктів реагування, та відзначено формальне ставлення інспектора ювенальної превенції до своїх обов’язків, яка не вжила заходів у межах своєї компетенції для виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, а миттєво склала протокол про адміністративне правопорушення, при цьому проігнорувала превентивні заходи згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» та законодавство України про профілактику правопорушень.
Як приклад реагування суду на виявлені недоліки порядку збирання доказів та встановлення особи, яка вчинила правопорушення, спікер проаналізувала постанову https://cutt.ly/RwewOXCk та окрему постанову https://cutt.ly/SwewO2vz Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2019 року у справі № 660/271/19 (провадження за ч.4 ст.173-4 КУпАП закрито за відсутністю події і складу правопорушення)
Зі змісту судових рішень слідує, що інспектор з ЮП при складенні протоколу та збору доказів про вчинення адміністративного правопорушення, не з’ясував обставини, чи є ОСОБА_1 особою, яка заміняє батьків дитини, копію паспорту громадянина України якої додано до матеріалів справи, не встановив особу, яка вчинила булінг, особу, стосовно якої вчинено булінг. Також, кваліфікуючи дії особи за ч.4 ст.173-4 КУпАП не зазначив у протоколі жодної з обов’язкових відомостей, які б обґрунтовували об’єктивну сторону правопорушення.
За висновками суду, Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на встановлені недоліки окремою постановою суддя звернув увагу начальника відділу поліції на порядок збирання доказів та встановлення особи, яка вчинила правопорушення при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Копію постанови було направлено для виконання з обов’язком повідомити у місячний термін Нововоронцовський районний суд Херсонської області про вжиті заходи.
Також спікер закцентувала увагу на відмінностях складів адміністративних правопорушень, що вчиняються в освітньому середовищі:
• Булінг (цькування) учасника освітнього процесу (ст. 173-4 КУпАП);
• Дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП);
• Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 КУпАП).
Участь у роботі круглого столу також взяли члени Центру «Адвокат дитини» та Центру сімейного права ВША НААУ.
З доповіддю на тему «Мінімізація допитів дитини у кримінальному провадженні: досягнення та виклики» виступила Ірина Гловюк, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права ЛьвДУВС, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член Центру «Адвокат дитини».
Адвокат, член Центру сімейного права Маргарита Бурлак представила до ознайомлення доповідь на тему: «Жорстоке поводження із дитиною. Ознаки жорстокого поводження із дитиною та першочергові дії при його виявленні».
Про сучасні інформаційні технології як інструменти захисту прав дитини в умовах воєнного стан розповіла під час представлення доповіді Олена Юшкевич, доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету № 1 Харківського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент, член Центру «Адвокат дитини».
Пов’язані новини:
Науковці та практики обговорили правові засоби захисту прав і свобод дитини в Україні. https://cutt.ly/swwSmBr1