Законодавче закріплення поняття «булінг», типових ознак цькування учасників освітнього процесу та відповідальності за його вчинення відбулося 19.01.2019 року з набранням чинності Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. № 2657-VIII.

Термін “кібербулінг” широко вживається у суспільстві, незважаючи на те, що його визначення українським законодавством не унормовано.

Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, схвалена Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020, у визначенні безпечного і здорового освітнього середовища як сукупності умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього фізичної, майнової та/або моральної шкоди, оперує такими словосполученнями як “законодавство щодо кібербезпеки”, “використання кіберпростору”, пов'язуючи їх із застосуванням комп'ютерних мереж та доступу до Інтернет під час навчання в закладах освіти.

В системному аналізі змісту пункту 3-1 статті 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII та диспозиції статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вбачається безпосереднього визначення терміну “кібербулінг”. Разом з тим, законодавчо закріплена правова конструкція булінгу допускає розпізнавання явища кібербулінгу через спосіб вчинення цькування у різних формах і проявах із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Таким чином, характерною ознакою, що відрізняє “кібербулінг” від “булінгу” є вчинення учасниками освітнього процесу психологічного, фізичного, економічного чи сексуального насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Кібербулінг стосується випадків вчинення цькування в освітньому середовищі саме в Інтернет просторі з використанням мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, інших пристроїв і засобів, через які здійснюється доступ до електронних комунікаційних мереж.

Важливо відмітити, що булінг може відбуватися в активній формі дій чи пасивній бездіяльності та імперативно включає спеціального суб'єкта — малолітню чи неповнолітню особу стосовно якої чи якою вчиняється булінг стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти, визначено Порядком реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 р. № 1646, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 р. за № 111/34394. (далі – Порядок № 1646)

Закріплюючи множинність суб'єктів реагування на повідомлення про булінг, Порядком 1646 відведено важливу роль комісії з розгляду випадків булінгу, що створюється в закладі освіти за наказом керівника та здійснює діяльність з метою припинення випадків булінгу, відновлення та нормалізації стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до цькування та вжиття заходів для їх усунення, оцінки потреб сторін булінгу в соціальних та психолого — педагогічних послугах і забезпечення таких послуг.

У питаннях розгляду повідомлень щодо кібербулінгу, з поміж завдань комісії, закріплених Порядком 1646, слід відзначити збір інформації щодо обставин випадку цькування із застосуванням засобів електронних комунікацій, що включає, зокрема, інформацію, збережену на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тошо).

Покладаючи на комісію функції з розгляду та аналізу зібраних матеріалів щодо обставин булінгу та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві про булінг, Порядком 1646 не конкретизовано повноважень голови та членів комісії на збір доказів та процедуру доступу до інформації з обмеженим доступом, речей чи документів, що містять таку інформацію.

Дискусійним наразі залишається питання достатнього осучаснення матеріально — технічної бази закладів освіти і компетентнісної готовності, наявності спеціальних знань та досвіду членів комісії з розгляду випадків булінгу здійснювати всебічний збір та оцінку матеріалів цькування, вчиненого в Інтернет просторі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

З поміж проблем, які потребують вирішення в результаті аналізу сучасного стану освітнього простору, за змістом Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі неодноразово вказується на безвідповідальне використання Інтернету учасниками освітнього процесу, уразливість дітей шкільного віку під час використання Інтернету, нестача навичок безпечної поведінки в інформаційному середовищі, неконтрольований доступ до Інтернету під час освітнього процесу, потреба просвітницької роботи з питань медіагігієни та цифрової грамотності, що сприятимуть безпечній комунікації.

Згідно з Порядком 1646 до заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу та контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу.

Забезпечення охорони життя і здоров’я учасників освітнього процесу є пріоритетом державної політики, спрямованої на розбудову безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі.

Однак, час від часу суспільство сколихують історії про насильство в закладах освіти, шкільні конфлікти та прояви цькування, що підриває довіру громадськості до авторитету освітян та робить актуальним питання відповідальності за вчинення булінгу.

Усталеним є притягнення учасників освітнього процесу, включаючи батьків або осіб, які їх замінюють в разі вчинення правопорушення малолітнім та неповнолітнім віком від 14 до 16 років, до адміністративної відповідальності у виді штрафу чи громадських робіт за вчинення булінгу згідно спеціальних норм ст. 173 — 4 КУпАП.

Нерідко на практиці зустрічаються випадки покладення на батьків відповідальності за дії чи поведінку дітей, що містять ознаки цькування учасника освітнього процесу, в порядку застосування ст. 184 КУпАП, яка регламентує відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.

Дисциплінарна відповідальність може бути застосована до кривдника згідно з Правилами поведінки здобувачів освіти, Порядком реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування), Правилами внутрішнього трудового розпорядку, іншими локальними поведінковими кодексами чи статутами закладу освіти.

Різновидами такої відповідальності є відрахування учня зі школи, покладення на здобувача освіти певних громадських обов'язків з метою виправлення та запобігання в подальшому насильницької поведінки. Для педагогічних працівників застосовні дисциплінарні стягнення за порушення трудової дисципліни (догана, звільнення).

Підставою розірвання трудового договору з вчителем в ситуації булінгу є вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи (п.3 ст.41 КЗпП) чи виявлена невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

Ефективним способом захисту прав потерпілого в ситуації булінгу є застосування до правопорушника цивільно — правової відповідальності, що включає відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої цькуванням, а також, при потребі — захист честі, гідності, ділової репутації (спростування недостовірної інформації).

Правові аспекти юридичної відповідальності за вчинення кібербулінгу під час освітнього процесу пропоную дослідити в огляді тематичної судової практики.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 06 березня 2019 у справі № 759/4272/19 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 850 грн., матір учня 9 класу, який знаходячись в закладі освіти вчинив булінг (цькування), що полягав у сексуальному насильстві із застосуванням засобу електронної комунікації «Вайбер» стосовно інших учасників освітнього процесу — неповнолітніх учнів 9-Б класу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному здоров'ю останніх. Особа, яка притягається до відповідальності, визнала всі обставини вказаного правопорушення з боку свого неповнолітнього сина, викладені в протоколі, їх не оспорювала, повідомила, що в сім'ї проведена необхідна виховна робота із сином, яка у подальшому виключить можливість повторення такого роду порушень прав та законних інтересів однокласників. Крім показів матері, вина її сина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в рапорті працівника поліції, заявах потерпілих, протоколі про адміністративне правопорушення та копіях роздруківок за допомогою засобів електронної комунікації фотокарток, з яких вбачається ознаки вказаного насильства шляхом розповсюдження поза волею потерпілих відомостей, які ображають гідність їх особи.

Детальніше ознайомитися з судовим рішенням: https://bit.ly/3xLKxLx

Попередження як міра відповідальності застосовано постановою Яготинського районного суду Київської області від 02 квітня 2019 р. у справі № 382/566/19 до особи, яка за попередньою домовленістю із іншими одногрупниками вчинила булінг (цькування) учасника освітнього процесу із застосуванням засобів електронних комунікацій. Так, особа, яка притягається до відповідальності, отримавши на власний мобільний телефон від інших осіб, фото потерпілої, що носило інтимний характер, поширювала ці фото одногрупникам з її метою приниження, та в подальшому, знаючи про намір розмістити фото в соціальній мережі "Інстаграм", не припинила скоєння правопорушення, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої. Потерпіла пояснила, що одногрупниця оманним шляхом заволоділа її фото. Пізніше в Інстаграмі була створена фейкова сторінка, на якій були розміщені її фото інтимного характеру. Від одногрупників їй стало відомо, що фото поширювалось серед них.

Детальніше ознайомитися з судовим рішенням: https://bit.ly/3EDJm2j

Студентку вищого професійного училища, яка через соціальну інтернет — мережу надсилала погрози неповнолітнім, визнано винною у вчиненні булінгу та піддано адміністративному стягненню у вигляді громадських робіт на строк 20 годин згідно з постановою Києво — Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2019 р. у справі № 369/2182/19.

За поданням територіального підрозділу Державної установи “Центр пробації” постановою Києво — Святошинського районного суду Київської області від 04.04.2019 р. у справі № 369/2182/19 замінено студентці невідбутий строк громадських робіт на штраф на користь держави у розмірі 85 грн.

Детальніше ознайомитися з судовими рішеннями: https://bit.ly/3v59vDL, https://bit.ly/3KaDfDA

28 січня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Чернігова розглянув справу № 750/426/21 про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП матері неповнолітнього, яка відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання сина, внаслідок чого останній 30.09.2020 року через інтернет — мержу Viber особисто надіслав однокласнику текст та зображення, які образили дитину, відповідно до листа школи, дані повідомлення можуть підпадати до кібербулінгу. Постановою суду від 28.01.2021 року провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Детальніше ознайомитися з судовим рішенням: https://bit.ly/3LaszWM

Дубровицьким районним судом Рівненської області розглянуто справу №949/296/21 за адміністративним матеріалом про притягнення до відповідальності за ст. 184 КУпАП матері неповнолітньої доньки, яка нібито ухилялася від виконання передбачених законодавством України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання, а саме неповнолітня дитина висловлювалась нецензурною лайкою в соціальній мережі "Інстаграм", стосовно іншої неповнолітньої особи. Як слідує зі змісту постанови суду від 26.03.2021 року, в судовому засіданні мама учениці свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала та пояснила, що про дану подію вона дізналась від працівників поліції. Просить закрити провадження у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що нецензурною лайкою в соціальній мережі висловлювалась її дочка. Суду не надано будь-яких доказів, які б свідчили про ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання доньки. А тому суд, виходячи з принципу презумпції невинуватості, не може встановити наявність цього елементу, а, отже, й складу самого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, встановити неможливо.

Детальніше ознайомитися з судовим рішенням: https://bit.ly/3MmRPcz

Прикладом цивільно — правової відповідальності за вчинення кібербулінгу є рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2021 р. у справі №171/2003/20, яким присуджено до стягнення 9 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої малолітній особі внаслідок вчиненого адміністративного правопорушення. Як слідує з обставин справи, булінг здійснювався шляхом цькування, тобто психологічного та фізичного насильства, що проявлялося у здійсненні доньці позивачки моральних травм та фізичного болю шляхом нанесення штовханів, висловлення погроз розправою, висловлення образливих та інших нецензурних слів та жестів, як усно так і шляхом надсилання смс-повідомлень на мобільний смартфон потерпілої, в тому числі з використанням соціальних мереж.

Детальніше ознайомитися з судовим рішенням: https://bit.ly/3rG1Fyf

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17 серпня 2020 року у справі № 743/343/20 задоволено частково позовні вимоги директора закладу освіти про захист честі, гідності та ділової репутації внаслідок поширення недостовірної інформації щодо вчинення булінгу. Судом визнано такою, що не відповідає дійсності, поширену відповідачем на своїй особистій сторінці у соціальній мережі "Facebook" у текстовому дописі інформацію про те, що керівник закладу освіти скоїла злочин, фізично та морально знущається над учнями, 12 лютого 2020 р. застосувала фізичну силу до вчителя математики. Зобов`язано відповідача протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням по справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію про особу в той же спосіб, у який ним було її поширено.

Детальніше ознайомитися з судовим рішенням: https://bit.ly/3ECFvSY

Визнання протиправним та скасування наказу про відрахування учня з загальноосвітнього навчального закладу внаслідок вчиненого кібербулінгу було предметом розгляду Херсонським міськрайонним судом Херсонської області у справі № 766/6232/21.

В судовому процесі встановлено, що 25.03.2021 року учні 9 класу під час проведення онлайн уроків поширювали неетичні, нецензурні висловлювання щодо однокласників та окремих вчителів у класній групі вайбер. Один із батьків учня надіслав скріншоти цього спілкування, у яких деякі учні нецензурно висловлювалися по відношенню до однокласників, образливо коментуючи їх сімейне життя та членів їх родини. Рішенням суду від 06 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Детальніше ознайомитися з судовим рішенням: https://bit.ly/3vBTynJ

Документування фактів цькування – основа притягнення до відповідальності:

• заява/повідомлення батьків про цькування дитини;
• інформаційне повідомлення керівника школи про виявлений булінг;
• доповідна записка класного наставника чи іншого вчителя про факт цькування;
• комісійний акт педагогічних працівників, психолога та медичного працівника закладу освіти про обставини та наслідки події;
• записи в щоденнику про неодноразовість конфліктів за участі дитини, запрошення батьків на бесіду до школи;
• характеристика учасників процесу за місцем навчання та та/або проживання;
• пояснення особи, яку притягують до відповідальності;
• пояснення потерпілого ;
• пояснення свідків;
• пояснення батьків, вчителів, інших осіб;
• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого;
• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування;
• інші письмові документи щодо факту цькування;
• медична документація;
• висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода);
• протокол про адміністративне правопорушення;
• протоколи допиту правопорушника, потерпілого, свідків.

Список використаних джерел:

1. Гретченко Лариса. Відповідальність вчителя за булінг: штраф, догана чи звільнення? https://bit.ly/3rIP8KO
2. Гретченко Лариса. Заклади освіти та органи поліції як суб’єкти реагування на випадки булінгу: на що важливо звернути увагу? https://bit.ly/3MpbB7y
3. Єдиний державний реєстр судових рішень. https://bit.ly/38cCQ6a

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. No 2657-VIII. https://bit.ly/36ASLLe

4. Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року No 2145-VIII. https://bit.ly/3v7CVBu
5. Кодекс законів про працю України. https://bit.ly/3MmQJgX
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення. https://bit.ly/3v3mCWe
7. Матеріали Дводенного навчального курсу «Булінг: попередження, відповідальність, захист. Навчання без страху», що проводиться у Вищій школі адвокатури НААУ. https://bit.ly/3v2u5or
8. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, схвалена Указом Президента України від 25 травня 2020 року No 195/2020. https://bit.ly/3v5AY8z
9. Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 р. No 1646, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 р. за No 111/34394. https://bit.ly/3vzXoO8

Автор: Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, заступник Голови Комітету з сімейного права Національної асоціації адвокатів України.

Джерело: Гретченко Л.Л. Проблеми правового захисту та притягнення до відповідальності учасників освітнього процесу в ситуації кібербулінгу. Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія: збірник матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 07-10 лютого 2022 року / уклад. С.М. Єфіменко; за заг. ред. Г.В.Скрипки. –Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2022. с. 33-42. https://bit.ly/3L2Bo50

Матеріали конференції: https://bit.ly/3v5FWCg