Питання впливу батьків на освітній процес дитини та участь в управлінні школою на перший погляд видається буденним і зрозумілим. Попри те непоодинокі повідомлення про конфліктні ситуації чи непорозуміння між батьками здобувачів освіти і педагогами вказують на потребу знання кожним з учасників освітнього процесу правового підґрунтя власної поведінки в закладі освіти.
Вебінар на тему «Право дитини на освіту: правові засади взаємодії школи та сім’ї в умовах воєнного стану» в рамках співпраці Української Гельсінської спілки прав людини з Вищою школою адвокатури НААУ об’єднав участю педагогічних працівників, юристів та керівників закладів освіти, фахівців та спеціалістів органів освіти, інших заінтересованих темою осіб.
Лекторкою заходу виступила Лариса Гретченко, адвокатка, медіаторка, експертка з антибулінгу, керівниця Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, заступниця Голови Комітету з сімейного права НААУ.
Концепція безпеки закладів освіти, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 301-р, визначає особливу актуальність питання безпеки закладів освіти та забезпечення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти та організації безпечного освітнього середовища у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Недостатній рівень обізнаності учасників освітнього процесу про їх права, обов’язки та відповідальність є одним з факторів, які впливають на низький рівень безпеки закладів освіти та організації безпечного освітнього середовища в Україні. Очікуваним результатом реалізації Концепції є створення безпечних умов навчання та викладання, комфортної міжособистісної взаємодії, що сприятиме емоційному благополуччю учасників освітнього процесу.
Основою правопросвітницького обговорення стала модель «трикутника партнерства» та пошук відповідей на питання:
• чи завжди спрацьовує трикутник партнерства?
• чи всі суб’єкти рівноправні?
• чи рівнозначна участь в освітньому процесі і можливість впливу на нього?
У системному аналізі законодавства і нормативно-правових актів, що регулюють права та обов’язки в освіті, Лариса Гретченко звернула увагу учасників на важливість ролі локальних актів, що унормовують діяльність закладу освіти:
• Статут закладу освіти;
• Положення про організацію освітнього процесу в закладі освіти;
• Правила прийому до закладу освіти;
• Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти (Дисциплінарний статут, Поведінковий кодекс тощо);
• Правила внутрішнього трудового розпорядку;
• Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);
• Положення про органи управління закладом освіти, органи батьківського самоврядування (про педагогічну раду, про батьківську раду тощо).
Адвокат також наголосила на потребі врахування умов договору про надання освітніх послуг (при наявності), а також на тому, що нерідко питання здобуття дитиною освіти є предметом договору про участь у вихованні дитини, укладеним між батьками, і включає низку взаємних прав і обов'язків, таких як вибір закладу освіти, оплата освітніх послуг, відвідування дитиною гуртків, секцій, логістика та фінансування турнірів, змагань тощо.
В обговоренні прав та обов’язків батьків здобувачів освіти, закріплених ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про освіту», ст. 12 Закону України «Про охорону здоров’я» та низкою інших законодавчих актів у сфері освіти, Лариса Гретченко відзначила способи участі (впливу) батьків в освітньому процесі, зокрема:
• заяви відповідно до регламентних документів у сфері освіти (наприклад, про вибір форми здобуття освіти, зарахування до закладу освіти);
• вимога про виконання договірних зобов’язань чи усунення порушень (за договором про надання освітніх послуг);
• заяви, пропозиції, скарги (згідно з Законом України «Про звернення громадян»)
• участь у громадському самоврядуванні закладу освіти з внесенням пропозицій, рекомендацій, прийняттям відповідних рішень (згідно з Законом України «Про освіту», локальними актами);
• запит на інформацію (згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації»);
• заява про доступ до персональних даних /припинення несанкціонованої обробки, видалення, знищення тощо (згідно з Законом України «Про захист персональних даних»)
• звернення до освітнього омбудсмена (у порядку, визначеному постановою КМУ від 06.06.2018 № 491)
• звернення до органів управління освітою, Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти (згідно з Законом України «Про освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідних Положень про Міністерство та ін.)
• звернення до системи безоплатної правової допомоги, адвокатів (згідно із Законом України «Про охорону дитинства», «Про безоплатну правову допомогу», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
• повідомлення про підозру на булінг керівнику, іншим суб’єктам реагування (у порядку, визначеному наказом МОН від 28.12.2019 р. № 1646)№
• звернення до правоохоронних органів (згідно з Законом України «Про національну поліцію», «Про прокуратуру», відомчих інструкцій);
• судовий захист (вимоги про визнання дій/бездіяльності, рішення/наказу протиправними, їх скасування, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної і матеріальної шкоди та інші, у порядку визначеному процесуальним законодавством).
Як приклад, адвокат проаналізувала спір (справа № 756/6728/13-ц) про визнання недійсним рішення про відрахування дітей з закладу освіти та дострокове розірвання договорів про навчання. Обставини конфлікту, з’ясовані під час судового розгляду, свідчать про протилежність позицій сторін:
• на переконання позивача «щоб позбавитися від незручного батька, керівник закладу за неіснуючих підстав незаконно відрахував його дітей зі школи»;
• за твердженнями відповідача «внаслідок брутального поводження позивача (батька), непристойних висловлювань, публічних образ та погроз на адресу персоналу школи, грубого порушення Правил перебування дітей у школі, втручання у навчальний процес - відмовлено у подальшому навчанні дітей у школі».
«Крапку у спорі» поставив суд, який дійшов висновку про наявність підстав для відрахування здобувачів освіти та правомірність дій закладу освіти, та відмовив у задоволенні позову.
Іншим прикладом, правовий розбір якого здійснено з учасниками, став спір (справа № 642/5461/17) про визнання протиправним рішення педагогічної ради, з вимогами відновлення становища, яке існувало до порушення.
З позиції позивача «через висловлені претензії з приводу роботи навчального закладу, директор і класний керівник почали гнобити дитину, намагаючись вижити зі школи, посилаючись на надумані причини».
За доводами відповідача «дитину відраховано у зв’язку із суттєвим погіршенням стану здоров’я».
Як слідує з обставин справи, на підставі скарг мами дитини були проведені перевірки, зокрема і департаментом освіти, де визнано, що заклад освіти формально порушив вимоги законодавства про відрахування дитини зі школи. Керівником закладу освіти самостійно скасовано наказ про відрахування дитини з закладу освіти.
Також Лариса Гретченко звернула увагу освітян на суміжні спори, пов’язані з реалізацією права дитини на освіту, за участі батьків:
• спори про аліменти;
• справи про відшкодування додаткових витрат на утримання дитини (лікування, освіта);
• справи про участь у вихованні дитини (про визначення місця проживання, про усунення перешкод у спілкуванні тощо);
• справи про дозвіл на виїзд закордон для навчання/оздоровлення дитини;
• про стягнення освітніх послуг, по влаштуванню дитини на навчання за кордон.
Відповідаючи на питання «У який спосіб заподіяна школа, вчителі, адміністрація до таких категорій справ?», адвокатом роз’яснено про збір сторонами різноманітних доказів, у тому числі документів, виданих закладом освіти:
• довідки про навчання,
• довідка про участь у вихованні дитини,
• характеристики з місця навчання,
• висновок/довідка психолога,
• інформація про успішність дитини,
• копії документів дитини та інформація про законних представників, отримані в освітньому процесі,
• інформація про щеплення, стан здоров’я, інші персональні дані дитини,
• матеріали перевірок, комісійних розглядів тощо.
Лариса Гретченко підкреслила, що нині широко практикується участь/присутність вчителя, практичного психолога чи соціального педагога закладу освіти при опитуванні дитини, з’ясуванні думки дитини як у суді, так і в службі у справах дітей, правоохоронних органах. Нерідко педагог залучається до справи як свідок з відповідними процесуальними правами та обв’язками.
Як не потрапити на «гачок» запиту і зберегти об’єктивність? - питання, що зацікавило учасників вебінару, відповідаючи на яке адвокат порадила:
• діяти в межах професійних повноважень при наданні інформації,
• використовувати достовірні документальні джерела;
• мати обізнаність про сім’ю, законних представників та умови проживання здобувача освіти, періодично його актуалізувати.
Під час заходу наголошено на пріоритеті найкращих інтересів дитини, конвенційних засадах спрямування освіти дитини на розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім вищенаведеного, програмою заходу охоплено такі питання як:
• Правові засади соціально - педагогічного супроводу сім'ї та роль педагога в захисті прав дитини;
• Дії закладу освіти у разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях;
• Порядок реагування педагогічними працівниками у випадку виявлення дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах;
• Відповідальність закладу освіти і батьків за здобуття освіти дітьми. Чинники, що впливають на реалізацію прав та обов’язків щодо освіти і розвитку дитини під час воєнного стану.
Трансляція заходу доступна для перегляду: https://cutt.ly/r6AEmQE
Новина на сайті УГСПЛ та у ФБ: https://cutt.ly/P6AW2bI