Спадкування- перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Склад спадщини - усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

НЕ входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема - права на аліменти.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками право дитини на спадок, а саме:

1. Спадкування дитиною та його види.

2. Законодавчі привілеї для дітей — спадкоємців.

3. Особливості оформлення спадкових прав малолітніми, неповнолітніми дітьми.

4. Дозвіл про укладення угоди стосовно розподілу спадкового майна, одним із спадкоємцем якого є дитина.

5. Видача свідоцтва про право на спадщину: документи, строки, процедура.

6. Окремі питання спадкування дитиною майна/майнових прав, які обтяжені боргом.

7. Дитина як набувач і відчужувач за спадковим договором.

8. Вплив війни на спадкові правовідносини за участі дітей.

9. Тематична правозастосовна практика довоєнного і воєнного часу.

У рамках характеристики спадкування дитиною акцентовано на наступному:

1. Спадкування дитиною та його види:

• за законом (п. 21 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 N 7);

• за заповітом (п. 16 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 N 7);

• за правом на обов'язкову частку (п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 N 7);

• спадкування речей звичайної домашньої обстановки і вжитку (п. 26 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 N 7);

• спадкова трансмісія і спадкування за правом представлення( Постанова КЦС ВС від 28.02.2024 р. № 495/6360/19; Постанова КЦС ВС від 01.07.2024 р. № 461/7330/15-ц);

• пріоритетність спадкування у разі збігу обставин.

2. Законодавчі привілеї для дітей — спадкоємців:

• діти, народжені у зареєстрованому шлюбі та поза шлюбом пасинки, падчерки, інші утриманці;

• права осіб, зачатих за життя спадкодавця (дитини, народженої в майбутньому) (Постанова КАС ВС від 10.05.2024 р. № 440/6725/23);

• повнолітні діти, усиновлені діти, діти з прийомних сімей (Постанова КЦС ВС від 01.12.2021 №544/1615/19);

• малолітні, неповнолітні діти, відмінність прав за віковим цензом;

• неповнолітні, яким надана повна цивільна дієздатність.

Згідно зі статтею 1 Конвенції про права дитини, дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягне повноліття раніше.

Наприклад:

- у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття

– з моменту реєстрації шлюбу;

- повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини;

- після набрання законної сили рішенням суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

3. Особливості оформлення спадкових прав малолітніми, неповнолітніми дітьми

Набуття (надання) повної цивільної дієздатності неповнолітньою особою не є підставою для того, щоб вважати її повнолітньою. У зв'язку із цим вона має вважатися такою, що прийняла спадщину відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК. Подання заяви про прийняття спадщини особами, вказаними у частинах третій, четвертій статті 1269 ЦК ( 435-15 ), слід вважати їхнім правом, здійснення якого не суперечить нормі частини четвертої статті 1268 цього Кодексу.

(п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 N 7)

На підставі норм статей 1268-1269 ЦК України можна дійти висновку, що порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРАВОВОГО СТАТУСУ спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Для з`ясування обставини прийняття неповнолітньою особою спадщини необхідно встановити факти, що:

➔ спадкоємець є дитиною спадкодавця,

➔ на час відкриття спадщини є неповнолітньою особою,

➔ неповнолітньою особою не подано заяви про відмову від прийняття спадщини.

(Постанова ВС від 28.09.2022 у справі № 742/2354/20)

Коло осіб, на користь яких спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини, є вичерпним і за його волевиявленням змінюватись або доповнюватись не може. У разі коли спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь особи, вказаної в статті 1266 ЦК, правила про спадкування за правом представлення не застосовуються. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, передбачених статтями 225, 229-231, 233 ЦК .

(п. 25 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 N 7)

4. Дозвіл про укладення угоди стосовно розподілу спадкового майна, одним із спадкоємцем якого є дитина

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ст. 1267 ЦК України)

• Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

• Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

5. Видача свідоцтва про право на спадщину: документи, строки, процедура

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє:

• факт смерті спадкодавця;

• час і місце відкриття спадщини;

• наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом;

• прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб;

• склад спадкового майна.

Важливо - документальне підтвердження обставин. За відсутності - нотаріус роз’яснює можливість вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні діти- з метою охорони їх майнових прав, нотаріус направляє органу опіки та піклування повідомлення про видачу свідоцтва про право на спадщину такому спадкоємцю, із зазначенням успадкованого майна.

6. Окремі питання спадкування дитиною майна/майнових прав, які обтяжені боргом

• До спадкового майна можуть належати певні обов'язки спадкодавця (борги), внаслідок чого прийняття спадщини не буде відповідати інтересам малолітньої, неповнолітньої або недієздатної особи, обтяжувати її, створювати проблеми майнового характеру.

• Розмір спадщини може бути меншим за розмір боргу або рівним йому і отримання такої спадщини не викликає захвату у батьків, піклувальника, оскільки процедура погашення боргу, вимагає втрат часу, енергії та власних коштів.

• Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ст.ст. 1281, 1282 ЦК України).

7. Дитина як набувач і відчужувач за спадковим договором

Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування, в тому числі право на обов'язкову частку.

Відчужувачем та набувачем за спадковим договором може бути як повністю дієздатна особа, так і особи, зазначені у статтях 32, 36 ЦК ( 435-15 ).

Набувач за спадковим договором не відповідає за зобов'язаннями відчужувача. На відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та відповідно до статті 1282 ЦК ( 435-15 ) зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається.

(п. 28 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 N 7)

8. Вплив війни на спадкові правовідносини за участі дітей

Зупинення перебігу строку на прийняття спадщини на час воєнного стану

(постанова ВС/КЦС від 25 січня 2023 р. у справі № 676/47/21):

Доводи касаційної скарги про те, що судами передчасно залучено правонаступників померлої ОСОБА_8 до участі у справі з огляду на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, колегія суддів відхиляє з таких мотивів: ● виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі,

● виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі,

● …

(постанова ВС/КЦС від 25 січня 2023 р. у справі № 676/47/21)

• Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

• строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);

• законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

• пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Першоджерело: https://tinyurl.com/5xsu6zyj