Публікації лектора
Права дитини та гарантії доступу до правосуддя, в т. ч. через систему БПД, в умовах воєнного стану
Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, Голова Комітету з питань сімейного права НААУ, керівник Центру «Адвокат дитини»
Гретченко Лариса
28.12.2023

Права дитини та гарантії доступу до правосуддя, в т. ч. через систему БПД, в умовах воєнного стану: адвокат Лариса Гретченко 

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід для адвокатів, які надають БВПД, на тему: «Права дитини та гарантії доступу до правосуддя, в т. ч. через систему БПД, в умовах воєнного стану», який провела для колег Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, Голова Комітету з питань сімейного права НААУ, керівник Центру «Адвокат дитини».

Лариса Гретченко схарактеризувала гарантований механізм реалізації конституційних прав дитини, який визначений в Основному Законі, та закріплює:

  • державну охорону сім’ї, дитинства, материнства і батьківства (ст. 51);
  • рівність дітей у своїх правах, незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним (ст. 52);
  • захист прав, свобод людини і громадянина судом (ст. 55);
  • правові гарантії захисту через право на професійну правничу допомогу, яка у випадках, передбачених законом, надається безоплатно (ст. 59).

Лектор зауважила, що право дитини на правничу допомогу і гарантії його реалізації в умовах сьогодення передбачені у ч. 2 ст. 3 та ст. 9 Закону України «Про охорону дитинства», а важливість дотримання принципу якнайкращих інтересів дитини підкреслююється у Конвенції ООН про права дитини.

Характеризуючи суб'єктів звернення щодо надання правової допомоги дитині, Лариса Гретченко звернула увагу на прийнятий Верховною Радою України Закон від 10 квітня 2023 року № 3022-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги», який набрав чинності 03 серпня 2023 року. Зміни, з-поміж численних, стосуються порядку розгляду звернень та порядку надання БППД органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за особистим зверненням дитини (ст. 10 Закону про БПД).

Нова редакція ч. 3 ст. 18 Закону про БПД закріплює, що звернення про надання БВПД, що стосуються дітей, подаються їх законними представниками, патронатними вихователями, а щодо питань, звернення з якими до суду дозволяється з 14 років, - особисто дітьми, які досягли 14 років, або їх законними представниками, патронатними вихователями за місцем фактичного проживання дитини або її законних представників, патронатних вихователів незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Лектор відзначила, що на практиці правнича допомоги дітям надається:

  • суб'єктами надання БППД та БВПД згідно з Законом;
  • адвокатами, які здійснюють індивідуальну діяльність (адвокатські об'єднання, адвокатські бюро) на умовах pro bono,
  • юристами міжнародних та громадських (благодійних) організацій відповідно до статутів,
  • правозахисниками.

Правнича допомога дитині надається на підставі:

  • доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги;
  • договору про надання правничої допомоги, укладеного з дитиною;
  • договору про надання правничої допомоги, укладеного з батьками чи іншим законним представником дитини;
  • ордеру про надання правничої допомоги чи довіреності;
  • правничої допомоги, наданої штатним юристом закладу освіти, охорони здоров'я, органу державної влади чи місцевого самоврядування;
  • залученого до консультування на прохання батьків, педагогів, служби у справах дітей тощо;
  • консультування в соціальних мережах, телеграм каналах, групах за індивідуальним зверненням;
  • консультування під час проведення публічних правоосвітніх заходів.
  • Серед проблемних аспектів у випадку звернення щодо надання правничої допомоги дитині виділено:
  • віковий ценз та можливість самостійного/безпосереднього звернення дитини (розуміння правової проблеми та наслідків, наявність/відсутність документів, обізнаність про сервіси, доїзд, тощо);
  • можливий конфлікт інтересів дітей і батьків, між батьками, чи неналежне виконання батьками своїх обов'язків;
  • проблемність статусу законних представників дитини за законом і осіб, які фактично опікуються дитиною в умовах воєнного стану (брати, сестри, інші члени сім'ї, родичі, знайомі тощо).

Розглядаючи можливість укладення неповнолітньою особою договору з адвокатом, Лариса Гретченко звернула увагу на Постанову ВС/КЦС від 16.06.2021 р. у справі № 369/13467/20, у якій Суд зазначив, що неповнолітня особа, яка досягла 14-річного віку, може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Однак відсутність такої згоди не нівелює правових наслідків укладення такого договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво, окрім випадків визнання такого договору недійсним у судовому порядку. У випадку представництва у суді малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору про надання правничої допомоги. Під час представництва особи, яка досягла 14-ти років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність), без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з таким адвокатом. При цьому суд не може вимагати пред`явлення договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень на представництво особи, яка досягла 14-ти років.

Окремо Лариса Гретченко сфокусувала увагу учасників заходу на етичних аспектах взаємодії адвоката з неповнолітнім клієнтом, зауваживши, якщо клієнт є неповнолітнім й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), який свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), адвокат повинен:

  • відмовитись від прийняття (або, відповідно, продовження виконання) доручення, яке може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного);
  • вжити всіх доступних йому заходів для захисту законних інтересів клієнта;
  • поставити органи опіки та піклування до відома щодо зазначених дій опікуна (піклувальника) недієздатного (обмежено дієздатного) клієнта або законних представників (опікуна) неповнолітнього.

Характеризуючи правосуддя, дружнє до дитини, лектор до його ключових елементів віднесла:

  • інформацію та консультації – з моменту першої участі в системі правосуддя діти та їхні батьки повинні невідкладно отримувати належні інформацію;
  • захист приватного та сімейного життя – обмежений доступ до всіх записів та документів, що містять особисті та конфіденційні дані про дітей, фахівці, які працюють з дітьми і для дітей, повинні дотримуватися чітких правил конфіденційності;
  • безпеку (спеціальні профілактичні заходи) – під час судових і позасудових розглядів або інших заходів діти повинні бути захищені від шкоди, включаючи залякування, репресалії та вторинну віктимізацію;
  • підготовку фахівців – усі фахівці, які працюють з дітьми і для дітей, повинні отримувати необхідну міждисциплінарну підготовку з питань прав і потреб дітей різних вікових груп, а також щодо процедур, які адаптовані до них;
  • багатопрофільний підхід – слід заохочувати тісну співпрацю між різними фахівцями для отримання повного розуміння дитини, оцінки його/її правового, психологічного, соціального, емоційного, фізичного та пізнавального стану;
  • позбавлення волі – будь-яка форма позбавлення волі дітей має бути крайнім заходом, на найбільш короткий період часу.

Під час заходу лектор наголосила на руйнівному впливі повномасштабного вторгнення рф в Україну на всі сфери суспільного життя, і на наслідках в питаннях безпеки дітей, забезпечення їх базових потреб, виховання у сім’ї, спілкування з батьками, отримання освіти, медичної допомоги, відпочинку, оздоровлення та низки інших.

Говорячи про виклики воєнного часу у практиці захисту прав дітей та якнайкращого забезпечення їх інтересів, Лариса Гретченко запропонувала до ознайомлення учасників приклади із практики вирішення сімейних спорів:

  • Постанова ВС/КЦС від 14.06.2023 у справі № 760/31518/21 з висновком, що з огляду на введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя;
  • Постанова ВС/КЦС від 26.04.2022 у справі № 520/8264/19 про можливість позбавлення батьківських прав особи, яка свідомо змінює країну проживання, не приймає участі у вихованні дітей та у виконанні батьківських обов'язків щодо дитини;
  • Постанова ВС/КЦС від 28.09.2022 у справі № 742/2354/20 з висновками щодо з'ясування обставин прийняття спадщини дитиною та встановлення відповідних фактів;
  • Постанова ВС/КЦС від 25.01.2023 у справі № 676/47/21 щодо зупинення строків для прийняття спадщини на час воєнного стану;
  • Постанова ВС/КЦС від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, пов'язаного з метою підтвердження за заявницею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця;
  • Ухвала ВС/ОП КЦС від 26.09.2023 у справі № 607/20787/19 про прийняття її до розгляду з урахуванням, що колегія суддів Другої судової палати КЦС вважає наявними правові підстави для відступу від висновку щодо застосування ч. 1 ст. 161 СК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 07.12.2022 у справі № 759/96/18 (провадження № 61-4906св22), про те, що спір між батьками щодо місця проживання дитини може бути вирішений лише після повернення дитини до держави постійного місця проживання.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/mv842jpx

Цікаві публікації лектора:

Як захистити права дитини в складних життєвих обставинах? https://tinyurl.com/nhakh3ba

Сімейні спори за участі дітей в умовах воєнного стану. https://tinyurl.com/ycvxd7bj

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ