«Найкращі інтереси дитини у сім'ї, освіті, охороні здоров’я: як розпізнати і забезпечити?» - відбувся перший семінар у рамках проєкту «Правосвідомість»

Людство зобов’язане надати дитині все найкраще, що воно має, – саме з такого концепту розпочала перший семінар у рамках правопросвітницького проєкту «Правосвідомість» Лариса Гретченко, адвокат, керівник Центру «Адвокат дитини», сфокусувавши увагу на необхідності дотримання принципу найкращих інтересах дитини у сім’ї, освіті та охороні здоров’я.

У ході семінару лектор детально розповіла про концепцію забезпечення «найкращих інтересів дитини» за міжнародним правом та національним законодавством, розглянула найкращі інтереси дитини як елемент системи правосуддя, дружнього до дитини.

Серед ключових змістовних ознак принципу найкращих інтересів дитини виділено наступні:

• Дитина — найбільш вразлива сторона в ході будь — яких сімейних конфліктів. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини (Постанова ВС/КЦС від 23.09.2020 р. у справі № 484/920/18);

• Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу (Постанова ВС/КЦС від 14.02.2022 р. у справі № 761/25544/19);

• Найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування батьків. Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків (Постанова ВС/КЦС від 14.02.2019 р. у справі № 377/128/18, Постанова ВС/КЦС від 12.01.2022 р. у справі № 663/724/19);

• Найкращі інтереси дитини – першочергове міркування при прийняття відносно неї рішень. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини з огляду на об’єктивні обставини спору, а вже тільки потім права батьків (Постанова ВС/КЦС від 20.07. 2022 р. у справі № 761/25101/20);

• Створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв’язків із сім’єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини (Постанова ВС/КЦС від 12.01.2022 р. у справі № 663/724/19).

В огляді судової практики на прикладі конкретних судових проваджень Лариса Гретченко проаналізувала застосування судами принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.

Спікер наголосила, що поглядам і думці дитини судом повинна приділятися належна увага відповідно до віку і зрілості. Як приклад, визначаючи місце проживання дитини, суд може врахувати її думку щодо проживання з одним із батьків, проте згода дитини на проживання з одним із батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо вона не буде відповідати і сприяти захисту прав та інтересів дитини (Постанова ВС\КЦС від 09.11.2020 року у справі № 487/7241/18).

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і гарантує, що інтереси дітей захищені. Разом з тим, озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про визначення місця її проживання, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, наприклад таких, як тривалий час проживання дитини з одним із батьків без можливості повноцінного спілкування з тим із батьків, з ким дитина не проживає (постанова ВС\КЦС від 22 грудня 2021 року у справі № 554/1124/20).

Увагу також було приділено процедурним питанням й наслідкам виконання судових рішень у справах про контакт дитини з одним із батьків в огляді Окремої ухвали ВС/КЦС від 08.03.2023 р. справа № 1309/9120/12. ВС звернув увагу Кабінету Міністрів України на необхідність удосконалення нормативно-правових актів з метою усунення наведених у цій ухвалі недоліків на стадії примусового виконання судових рішень про контакт одного з батьків з дитиною, забезпечення реального виконання рішень судів у справах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми дітьми та усунення перешкод у цьому, у тому числі цільової підтримки дітей, які проявляють ознаки відчуження одного з батьків.

У категорії спорів «конфлікт поколінь» наголошено, що право діда, баби на участь у вихованні дитини здійснюється:

За правом члена сім’ї;

За правом законного представника:

- у випадку позбавлення батьківських прав;

- у випадку смерті батьків чи їх недієздатності;

- також, за довіреністю в разі тимчасової відсутності батьків чи їх хвороби, тощо.

У разі спору між бабою та батьком щодо визначення місця проживання дитини за відсутності рішення про позбавлення батьківських прав і призначення опікуна місце проживання дитини має бути визначене з батьком. (Постанова ВС\КЦС від 24 квітня 2020 року у справі № 728/1604/18).

Водночас, якщо буде встановлено, що батько був позбавлений батьківських прав під час судового розгляду / перегляду справи, а баба навпаки набула статусу законного представника дитини, а також ураховуючи, що дитина прижилася в баби, вважає її домівку звичайним місцем свого проживання, визначення місця проживання дитини разом із бабою, яка є їй близьким родичем, відповідатиме найкращим інтересам дитини (Постанова ВС\КЦС від 01.12.2021 року у справі № 356/417/17)

Окремо лектор зупинилася на розгляді практики вирішення сімейних спорів за участі дитини з урахуванням обставин, спричинених воєнним станом, запропонувавши до знайомлення наступні справи із судової практики:

• за позовом про позбавлення батьківських прав відповідача, який проживає на тимчасово непідконтрольній території України (Постанова ВС КЦС від 11.06.2021 у справі №758/9706/18);

• можливість позбавлення батьківських прав особи, яка свідомо змінює країну проживання, не приймає участі у вихованні дітей та у виконанні батьківських обов'язків щодо дитини (Постанова ВС КЦС від 26.04.2022 р. у справі №520/8264/19);

• з роз’ясненням юрисдикції та порядку вирішення спорів щодо повернення незаконно вивезених з України дітей (Постанова ВС КЦС від 17.08.2022 р. у справі № 613/1185/19).

У випадку порушення порядку виховання дитини та її утримання передбачено настання:

• Сімейно-правової відповідальності (позбавлення батьківських прав – стаття 164 Сімейного кодексу України);

• Адміністративної відповідальності (невиконання батьками обов’язків щодо виховання дитини – стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

• Кримінальної відповідальності (злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною – стаття 166 Кримінального кодексу України).

Трансляція семінару доступна за посиланням: https://cutt.ly/ewwgP4c1