Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками найбільш поширені категорії судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно, а саме:

• 1. Види компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна та основний алгоритм дій отримувача.
• 2. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії з розгляду питань щодо компенсації.
• 3. Процесуальні аспекти захисту прав та інтересів отримувачів компенсації.
• 4. Докази і доказування у справах, пов’язаних з отриманням компенсації за зруйноване майно і суміжних з ними.
• 5. Встановлення фактів, що мають юридичне значення, у справах про отримання компенсації.
• 6. Актуальна судова практика у спадкових, сімейних, податкових та інших спорах, пов’язаних з майном, що зазнало руйнувань.

У рамках характеристики судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно акцентовано на наступному:

1. Види компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна та основний алгоритм дій отримувача

У правовідносинах щодо відшкодування шкоди та збитків, завданих Україні війною, можливо виокремити різні види вимог, відмінні за характерними ознаками та правовим урегулюванням:

• Виплата компенсації за примусово відчужене, втрачене чи пошкоджене майно в умовах війни;
• Стягнення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
• Вимоги про відшкодування Державою Україною шкоди (майнової, моральної), завданої терористичними актами у періоди проведення АТО, Операції об`єднаних сил;
• Виплата грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій і грошової компенсації постраждалим, за зруйновані житлові будинки (квартири) внаслідок збройної агресії Російської Федерації до 24.02.2022 року;
• Призначення компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 року.

Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» визначає:

• правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02. 2022 року № 64/2022…,
• правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Дія закону в частині надання компенсації не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що на день набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 року № 64/2022…, знаходилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

Знищені об’єкти нерухомого майна:

Об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;

б) об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Пошкоджені об’єкти нерухомого майна:

Об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;

б) об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;

г) спільне майно багатоквартирного будинку, відмінне від земельної ділянки.

Компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна:

а) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт;

а-1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

а-2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти;

б) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;

в) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката;

г) передача у власність отримувачу компенсації об’єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомого майна.

2. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії з розгляду питань щодо компенсації

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна (ст. 3 Закону):

• Утворює виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту;
• Як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
• Персональний склад Комісії – затверджується розпорядчим актом відповідного органу/адміністрації.
• При необхідності можуть залучатися (за згодою) представники державних органів, органів місцевого самоврядування, експерти, оцінювачі, та інші особи.

Примірне положення про Комісію, затверджене постановою КМУ від 19.05.2023 р. № 516:

Під час розгляду заяви комісія приймає рішення про:

1) наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу;

2) зупинення/поновлення розгляду заяви у випадках та строки, встановлені Законом;

3) надання/відмову в наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна із зазначенням способу надання та розміру компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів надання публічних послуг, пов’язаних з виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії (компенсація знищеного майна):

1) У разі незгоди з даними акта комісійного обстеження заявник має право подати заперечення до Комісії протягом п’яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви, а якщо комісійне обстеження було проведено до дати подання заяви, – протягом п’яти робочих днів після подання заяви.

2) У разі незгоди з рішенням Комісії про надання/відмову в наданні компенсації, зокрема з розміром компенсації, заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення Комісією.

Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані Комісією під час прийняття рішення про надання/відмову в наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку в такому рішенні;

3) У разі незгоди з іншими рішеннями, діями або бездіяльністю Комісії заявник має право подати відповідну скаргу до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати вчинення таких дій або прийняття рішень/граничного строку, коли такі дії повинні бути вчинені або рішення прийняті. За результатами розгляду скарги уповноважений орган приймає обов’язкове для виконання Комісією рішення. За зверненням заявника строк подання заперечень чи скарг може бути продовжений на п’ять робочих днів.

Заперечення, звернення та скарги, передбачені цим пунктом, подаються заявником через адміністратора центру надання адміністративних послуг або безпосередньо Комісії/уповноваженому органу одним із таких способів:

• в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису – на електронну пошту Комісії/уповноваженого органу;
• у паперовій формі – на поштову адресу Комісії/уповноваженого органу або безпосередньо Комісії/уповноваженому органу.

Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Процедура отримання Комісією/уповноваженим органом заперечень, звернень та/або скарг, їх розгляду та прийняття щодо них відповідних рішень визначається рішенням уповноваженого органу.

3. Процесуальні аспекти захисту прав та інтересів отримувачів компенсації

Висновки щодо неефективного способу захисту рішення Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська від 31.01.2024 Справа № 202/3804/22:

У постанові ВП ВС від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

У постанові ВП ВС від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц вказано, що «належний спосіб або способи захисту обумовлюються змістом порушеного права та характером його порушення».

ВП ВС неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах ВП ВС від 5.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09. 2018 у справі № 905/1926/16.

Таким, чином для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

• Висновки щодо неефективного способу захисту. Постанова КЦС/ВС від 06.01.2025. Справа № 202/3804/22;
• Оскарження рішення Комісії щодо розгляду заяви про компенсацію рішення Миколаївського ОАС від 02.05.2024 р. № 400/15164/23;
• Висновки суду щодо відсутності адміністративної процесуальної правосуб’єктності в Комісії. Ухвала МикОАС про залишення позовної заяви без руху 17.04.2024 р.№ 400/3394/24;
• Рішення Донецького ОАС від 02.04.2024. Справа№200/589/24 за позовом до Курахівської МВА про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії;
• Рішення Донецького ОАС від 25.12.2023 справа№200/5589/23 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Докази і доказування у справах, пов’язаних з отриманням компенсації за зруйноване майно і суміжних з ними

Інструменти збору інформації/доказів:

• заперечення, звернення, скарга;
• заява про сприяння в отриманні/ витребуванні інформації;
• адвокатський запит;
• звернення, скарга, заява, пропозиція;
• запит на публічну інформацію;
• запит на доступ до персональних даних;
• звіт суб’єкта оціночної діяльності;
• висновок спеціаліста, судового експерта;
• витребування у нотаріуса спадкової справи, витяг з Спадкового реєстру;
• звернення в БТІ для виготовлення технічного паспорту;
• звернення до землеупорядної організації для виготовлення XML файлу та внесення змін до ДЗК/отримання витягу з ДЗК;
• опитування свідків в порядку ст. 20 ЗУ Про адвокатуру;
• тимчасовий доступ до речей і документів згідно КПК;
• витребування/забезпечення доказів в порядку ЦПК/КАС;
• запит на ознайомлення з матеріалами справи в ході комісійного розгляду;
• запит на ознайомлення з матеріалами перевірки за скаргою до уповноваженого органу.

Документи, видані окупаційною владою, в складі доказів:

Позивачем надано акт від 20 жовтня 2015 року, виданий окупаційною владою ДНР, в якому зазначено, що домоволодіння АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5, в будинку зареєстрована одна особа, фактично ніхто не мешкає, при артобстрілах в 2015 році домоволодіння було пошкоджено: прямим потраплянням домоволодіння повністю зруйновано. За висновком комісії, житловий будинок для проживання не придатний.

Відповідно до частин 2,3 ст. 9 ЗУ від 15.04.2014 № №1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги наданий позивачем акт обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 20 жовтня 2015 року, оскільки він складений та затверджений представниками окупаційної влади. Також, суд зазначає про недоведеність вартості пошкодженого майна, оскільки позивачем не надано доказів обстеження домоволодіння владою України та не надано висновку експерта про вартість зруйнувань.

Встановлені обставини справи не підтверджують порушення Державою Україною її обов`язку щодо вжиття належних заходів та недопущення руйнування будинку позивача внаслідок артилерійського обстрілу.

5. Встановлення фактів, що мають юридичне значення, у справах про отримання компенсації

1. Про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Рішення Крюківського райсуду м. Кременчука від 19.01.2024 № 537/2657/2;
2. Про встановлення факту належності квартири та її складових. Рішення Охтирський міськрайонний суд від 8.11.2023 № 583/3080/23;
3. Встановлення юридичного факту належності на праві власності житлового будинку та житлової прибудови. Рішення Малиновський рай/суд м. Одеси від 18.06.2024 № 521/7347/24;
4. Про встановлення факту певних відомостей у спадковому договорі. Рішення Солом’янського районного суду від 28.02.2024 №760/25777/23;
5. Встановлення факту смерті VS Оголошення особи померлою, що необхідно для оформлення спадщини після смерті у вигляді компенсації за зруйноване майно. Рішення Бородянського районного суду від 05.02.2024 № 939/1972/23;
6. Встановлення факту і спір про право: вибір ефективного способу захисту. Постанова Одеський апеляційний суд від 15.11.2023 № 521/13927/20.

6. Актуальна судова практика у спадкових, сімейних, податкових та інших спорах, пов’язаних з майном, що зазнало руйнувань:

1. Оскарження відмови у наданні компенсації у випадку розташування пошкодженої квартири в багатоквартирному будинку, в якому пошкоджені місця загального користування житлового будинку. Рішення Харківського ОАС від 05.03.2024 р. Справа № 520/33823/23;
2. Виплата грошової допомоги 300 тис. грн., вимоги про стягнення завданих збитків у реальному розмірі. Постанова Дніпровського апеляційного суду від 23.07.2024 р. № 183/11171/23;
3. Оскарження відмови УСЗН у призначенні виплат допомоги на проживання ВПО. Постанова Вінницького ОАС від 11.04. 2024 р. Справа № 120/1026/24;
4. Ухвала Вінницького ОАС від 25.04.2024 р. Справа № 120/17776/23 про витребування доказів;
5. Визнання протиправним та скасування ППР щодо донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в разі його пошкодження. Рішення Кіровоградського ОАС від 29.11.2023 справа № 340/7756/23.

Спадкування права на отримання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна:

Правовий висновок про визнання права власності у порядку спадкування за законом як ефективний спосіб захисту спадкових справ, з огляду на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину та існуючі перешкоди для реалізації позивачем спадкових прав, міститься у постанові КЦС ВС від 22.05.2023 р. у справі № 521/8998/13-ц.

Верховним Судом наголошено на тому, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

• Поширеним при розгляді спадкових спорів є відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця при прийняття спадщини. Щодо даного факту у постанові від 26.04.2023 у справі № 204/1052/20 КЦС ВС відзначено, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. З огляду на наведене, судом касаційної інстанції висловлено позицію, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем.

Першоджерело - https://tinyurl.com/bmypsp47