Найбільш поширені категорії судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно – Лариса Гретченко
Про найбільш поширені категорії судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Гретченко Лариса
29.01.2025

На першому місці за сумою збитків залишається житловий фонд. Внаслідок бойових дій та регулярних обстрілів щодня збільшується кількість пошкоджених та зруйнованих житлових будинків: станом на січень 2024 року таких понад 250 тисяч будівель. З них — 222 тисяч приватних будинків, понад 27 тисяч — багатоквартирних та 526 гуртожитків. Прямі збитки від руйнувань цих обʼєктів оцінюються у $58,9 млрд. У порівнянні зі звітом на кінець 2023 року ця сума збільшилася на $4.8 млрд.

Серед регіонів, де зафіксовано найбільше зруйнованих житлових будівель, — Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Чернігівська та Херсонська.

Про найбільш поширені категорії судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками судову практику з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно, а саме:

  • 1. Види компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна та основний алгоритм дій отримувача.
  • 2. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії з розгляду питань щодо компенсації.
  • 3. Процесуальні аспекти захисту прав та інтересів отримувачів компенсації.
  • 4. Докази і доказування у справах, пов’язаних з отриманням компенсації за зруйноване майно і суміжних з ними.
  • 5. Встановлення фактів, що мають юридичне значення, у справах про отримання компенсації.
  • 6. Актуальна судова практика у спадкових, сімейних, податкових та інших спорах, пов’язаних з майном, що зазнало руйнувань.

У рамках характеристики судових справ з питань отримання компенсації за зруйноване війною майно акцентовано на наступному:

1. Види компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна та основний алгоритм дій отримувача

У правовідносинах щодо відшкодування шкоди та збитків, завданих Україні війною, можливо виокремити різні види вимог, відмінні за характерними ознаками та правовим урегулюванням:

  • виплата компенсації за примусово відчужене, втрачене чи пошкоджене майно в умовах війни;
  • стягнення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
  • вимоги про відшкодування Державою Україною шкоди (майнової, моральної), завданої терористичними актами у періоди проведення АТО, Операції об`єднаних сил;
  • виплата грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій і грошової компенсації постраждалим, за зруйновані житлові будинки (квартири) внаслідок збройної агресії Російської Федерації до 24.02.2022 року;
  • призначення компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 року.

Відмінність видів компенсацій та відшкодувань полягає:

  • період спричинення шкоди майну чи його руйнування (2014; 2022);
  • спеціальне законодавче і нормативно – правове регулювання;
  • суб’єктний склад;
  • різність процедур та методики оцінки майна, розрахунку компенсації за знищене/пошкоджене;
  • ефективність способу судового захисту.

Закон України від 23.02.2023 № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій нерухомого майна … та Державний реєстр майна…» визначає:

  • правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02. 2022 року № 64/2022…,
  • правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

2. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії з розгляду питань щодо компенсації

Рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів надання публічних послуг, пов’язаних з виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду.

1) у разі незгоди з даними акта комісійного обстеження заявник має право подати заперечення до Комісії протягом п’яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви, а якщо комісійне обстеження було проведено до дати подання заяви, – протягом п’яти робочих днів після подання заяви.

2) у разі незгоди з рішенням Комісії про надання/відмову в наданні компенсації, зокрема з розміром компенсації, заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення Комісією.

Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані Комісією під час прийняття рішення про надання/відмову в наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку в такому рішенні;

3) у разі незгоди з іншими рішеннями, діями або бездіяльністю Комісії заявник має право подати відповідну скаргу до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати вчинення таких дій або прийняття рішень/граничного строку, коли такі дії повинні бути вчинені або рішення прийняті. За результатами розгляду скарги уповноважений орган приймає обов’язкове для виконання Комісією рішення. За зверненням заявника строк подання заперечень чи скарг може бути продовжений на п’ять робочих днів.

Заперечення, звернення та скарги, передбачені цим пунктом, подаються заявником через адміністратора центру надання адміністративних послуг або безпосередньо Комісії/уповноваженому органу одним із таких способів:

● в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису – на електронну пошту Комісії/уповноваженого органу;

● у паперовій формі – на поштову адресу Комісії/уповноваженого органу або безпосередньо Комісії/уповноваженому органу.

Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Процедура отримання Комісією/уповноваженим органом заперечень, звернень та/або скарг, їх розгляду та прийняття щодо них відповідних рішень визначається рішенням уповноваженого органу.

3. Процесуальні аспекти захисту прав та інтересів отримувачів компенсації

  • Відмова у задоволенні вимоги про стягнення компенсації за руйнування будинку (до 2022) постанова Дніпропетровського апеляційного суду від 06.02.2024 № 172/631/23;
  • Відмова у стягненні матеріальної шкоди, спричиненої в результаті вторгнення рф (2022) постанова КЦС ВС від 11.12.2024 № № 757/13518/22-ц;
  • Висновки щодо неефективного способу захисту рішення Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська від 31.01.2024 Справа № 202/3804/22;
  • Оскарження рішення Комісії щодо розгляду заяви про компенсацію рішення Миколаївського ОАС від 02.05.2024 р. № 400/15164/23;
  • Висновки суду щодо відсутності адміністративної процесуальної правосуб’єктності в Комісії. Ухвала МикОАС про залишення позовної заяви без руху 17.04.2024 р.№ 400/3394/24;
  • Рішення Донецького ОАС від 02.04.2024 Справа№200/589/24 за позовом до Курахівської МВА про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії;
  • Рішення Донецького ОАС від 25.12.2023 справа№200/5589/23 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Докази і доказування у справах, пов’язаних з отриманням компенсації за зруйноване майно і суміжних з ними

Інструменти збору інформації/доказів:

  • заперечення, звернення, скарга
  • заява про сприяння в отриманні/ витребуванні інформації,
  • адвокатський запит,
  • звернення, скарга, заява, пропозиція,
  • запит на публічну інформацію,
  • запит на доступ до персональних даних,
  • звіт суб”єкта оціночної діяльності,
  • висновок спеціаліста, судового експерта,
  • витребування у нотаріуса спадкової справи, витяг з Спадкового реєстру;
  • звернення в БТІ для виготовлення технічного паспорту,
  • звернення до землеупорядної організації для виготовлення XML файлу та внесення змін до ДЗК/отримання витягу з ДЗК,
  • опитування свідків в порядку ст. 20 ЗУ Про адвокатуру,
  • тимчасовий доступ до речей і документів згідно КПК,
  • витребування/забезпечення доказів в порядку ЦПК/КАС,
  • запит на ознайомлення з матеріалами справи в ході комісійного розгляду,
  • запит на ознайомлення з матеріалами перевірки за скаргою до уповноваженого органу.

Способи участі (впливу) отримувача на процес отримання компенсації:

  • повідомлення/заяви відповідно до регламентних документів
  • заперечення, звернення, скарга,
  • звернення до державного реєстратора, ЦНАП, нотаріус, архів, БТІ,
  • звернення на Лінію підтримки,
  • дії з бронювання коштів, відкриття спец рахунку в банку,
  • участь громадськості у діяльності комісії,
  • заяви, пропозиції, скарги, (ЗУ Про звернення громадян, Про місцеве самоврядування),
  • згода на збір персональних даних /припинення несанкціонованої обробки, видалення, знищення тощо (ЗУ Про захист персональних даних),
  • звернення до Омбудсмена,
  • звернення до системи БПД, адвоката (ЗУ БПД, Про адвокатуру та адвокатську діяльність),
  • звернення до правоохоронних органів, ДСНС, СБУ, прокуратури (ЗУ Про національну поліцію, Про прокуратуру),
  • судовий захист (про визнання дій/бездіяльності, рішень протиправними, їх скасування, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної і матеріальної шкоди тощо).

Документи, видані окупаційною владою, в складі доказів:

● Позивачем надано акт від 20 жовтня 2015 року, виданий окупаційною владою ДНР, в якому зазначено, що домоволодіння АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5 , в будинку зареєстрована одна особа, фактично ніхто не мешкає, при артобстрілах в 2015 році домоволодіння було пошкоджено: прямим потраплянням домоволодіння повністю зруйновано. За висновком комісії, житловий будинок для проживання не придатний.

● Відповідно до частин 2,3 ст. 9 ЗУ від 15.04.2014 № №1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

● Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги наданий позивачем акт обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 20 жовтня 2015 року, оскільки він складений та затверджений представниками окупаційної влади. Також, суд зазначає про недоведеність вартості пошкодженого майна, оскільки позивачем не надано доказів обстеження домоволодіння владою України та не надано висновку експерта про вартість зруйнувань.

● Встановлені обставини справи не підтверджують порушення Державою Україною її обов`язку щодо вжиття належних заходів та недопущення руйнування будинку позивача внаслідок артилерійського обстрілу.

5. Встановлення фактів, що мають юридичне значення, у справах про отримання компенсації

  1. Про встановлення факту належності правовстановлюючого Документу. Рішення Крюківського райсуду м. Кременчука від 19.01.2024 № 537/2657/23;
  1. Про встановлення факту належності квартири та її складових. Рішення Охтирський міськрайонний суд від 8.11.2023 № 583/3080/23;
  1. Встановлення юридичного факту належності на праві власності житлового будинку та житлової прибудови. Рішення Малиновський рай/суд м. Одеси від 18.06.2024 № 521/7347/24;
  1. Відмова у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що з вимоги, викладеної у заяві про встановлення юридичного факту, в якій фактично ставиться питання про визнання права власності на житловий будинок, вбачається спір про право. Постанова Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 06 березня 2024 року у справі № 344/21523/23;
  1. Про встановлення факту певних відомостей у спадковому договорі. Рішення Солом’янського районного суду від 28.02.2024 №760/25777/23
  1. Встановлення факту смерті VS Оголошення особи померлою, що необхідно для оформлення спадщини після смерті у вигляді компенсації за зруйноване майно. Рішення Бородянського районного суду від 05.02.2024 № 939/1972/23;
  1. Встановлення факту і спір про право: вибір ефективного способу захисту. Постанова Одеський апеляційний суд від 15.11.2023 № 521/13927/20.

6. Актуальна судова практика у спадкових, сімейних, податкових та інших спорах, пов’язаних з майном, що зазнало руйнувань

  • Оскарження відмови у наданні компенсації у випадку розташування пошкодженої квартири в багатоквартирному будинку, в якому пошкоджені місця загального користування житлового будинку. Рішення Харківського ОАС від 05.03.2024 р. Справа № 520/33823/23.
  • Виплата грошової допомоги 300 тис. грн., вимоги про стягнення завданих збитків у реальному розмірі. Постанова Дніпровського апел/суду від 23.07.2024 р. № 183/11171/23.
  • Оскарження відмови УСЗН у призначенні виплат допомоги на проживання ВПО. Постанова Вінницького ОАС від 11.04. 2024 р. Справа № 120/1026/24.
  • Ухвала Вінницького ОАС від 25.04.2024 р. Справа № 120/17776/23 про витребування доказів.
  • Визнання протиправним та скасування ППР щодо донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в разі його пошкодження. Рішення Кіровоградського ОАС від 29.11.2023 справа № 340/7756/23.
  • Про припинення обтяження на нерухоме майно та виключення нерухомого майна з Єдиного реєстру обтяжень об`єктів н/майна. Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18.04.2024 р. №477/448/24.
  • Поділ спільного майна подружжя в складі об’єкта нерухомості, що був зруйнований внаслідок агресії рф. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.07.2023 р. №204/3930/23.

Спадкування права на отримання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна:

З огляду на поширеність випадків втрати документів, що посвідчують особу, доцільною для ознайомлення видається цивільна справа № 204/1035/18, з обставин якої вбачається набуття права власності на спадкове майно спадкоємцем — неідентифікованою особою (фантомом).

Як слідує з постанови КЦС ВС від 11.10.2023 року “Встановивши, що спірну квартиру у спадщину отримала особа, щодо якої немає відомостей про видачу їй паспорта громадянина України та реєстрацію як платника податків, врахувавши відсутність у спадкодавця дітей, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок, що відповідач не мала права на спадкування після смерті спадкодавця, оскільки такої особи взагалі не існує, тому свідоцтво про право на спадщину за законом видано на ім’я відповідача незаконно.

Спадкування права на отримання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна:

  1. Позицію щодо прийняття спадщини неповнолітнім у спадковому спорі висловлено КЦС ВС у постанові від 28.09.2022 у справі №742/2354/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106517186 за змістом якої підлягають встановленню судом факти, що спадкоємець — дитина спадкодавця, на час відкриття спадщини є неповнолітньою особою, і нею не подано заяви про відмову від прийняття спадщини. У цій же постанові містяться висновки щодо поважності причин пропуску строку позовної давності дитиною, в разі невчинення відповідних дій законним представником.
  1. Правила щодо строку на прийняття спадщини, зокрема, зупинення його перебігу під час воєнного стану, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі та по вертикалі, проаналізовано КЦС ВС у постанові від 25.01.2023 р. у справі № 676/47/21.
  1. Окремі висновки з питань зруйнованого пожежею майна у складі спадкової маси наведено у постанові КЦС ВС від 30.01.2023 р. у справі № 639/2667/20.

Першоджерело - https://tinyurl.com/2zyb95wb