Питання: які медико-санітарні вимоги ставить законодавство до умов виховання та навчання дітей?
Джерела:
1. Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX (вводиться в дію 01.10.2023) (далі — Закон № 2573-IX).
2. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
3. Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом МОЗ України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрований у Мінʼюсті України 10.11.2020 за № 1111/35394 (далі — Санітарний регламент № 2205).
4. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», затверджені наказом МОЗ України від 20.02.2013 № 144, зареєстровані в Мінʼюсті України 14.03.2013 № 410/22942 (далі – Санітарні правила № 144).
Відповідь
Безпечним є освітнє середовище за сукупності умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування.
Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів і має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти.
Закон України «Про систему громадського здоров’я» у статті 33 закріплює медико-санітарні вимоги до умов виховання та навчання.
Згідно зі змістом положень новоприйнятого Закону № 2573-IX, під час організації та здійснення освітніх процесів повинні забезпечуватися умови, що відповідають вимогам санітарного законодавства, та здійснюватися заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я, виховання у відповідних груп населення прихильності до здорового способу життя та дотримання вимог, визначених державними медико-санітарними нормативами та правилами.
У частині використання технічних, аудіовізуальних та інших засобів виховання і навчання, навчальних меблів, навчальної та іншої видавничої продукції для дітей ч. 2 ст. 33 Закону обумовлює можливість їх застосування за умови відповідності вимогам щодо безпечності, встановленим технічними регламентами. Організація харчування в закладах освіти, показники безпечності та якості харчових продуктів, умови харчування та меню відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону повинні відповідати вимогам, визначеним державними медико-санітарними нормативами та правилами.
Обов’язок забезпечити умови, що відповідають вимогам державних медико-санітарних нормативів і правил, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я, популяризацію здорового способу життя покладається на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власників та адміністрацію закладів освіти та фізичних осіб, які організовують або здійснюють навчальний і виховний процес (ч. 4 ст. 33 Закону).
Наразі медичні вимоги безпеки (правила і норми) щодо освітнього середовища у всіх типах закладів загальної середньої освіти, а також структурних підрозділах інших юридичних осіб, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти (крім спеціальних закладів освіти) усіх форм власності, закріплені Санітарним регламентом № 2205.
Відповідальними за дотримання вимог цього Санітарного регламенту є засновник (засновники) і керівник закладу освіти. Щоденний контроль за дотриманням регламенту здійснюють керівник і медичний працівник закладу освіти (за його відсутності – особа (особи), яка визначена наказом керівника закладу освіти).
Санітарним регламентом № 2205 закріплено:
• санітарно-гігієнічні норми влаштування території, гігієнічні вимоги до будівель та приміщень, у т. ч.: навчальні приміщення, вимоги до кабінетів інформатики, фізкультурно-спортивні приміщення, санітарно-гігієнічні вимоги до утримання басейнів, приміщення допоміжного та підсобного призначення, санітарні вузли, пансіони (гуртожитки);
• вимоги та характеристики системи забезпечення життєдіяльності, включаючи: водопостачання, водовідведення та опалення, повітряно-тепловий режим, природне та штучне освітлення, шум та вібрація, захист від природних радіонуклідів та шкідливих хімічних речовин;
• у розділі «Забезпечення освітнього процесу» упорядковано вимоги до організації освітнього процесу та до організації роботи з технічними засобами навчання;
• організацію медичного обслуговування та формування гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, у т. ч. вимоги до санітарного і спеціального одягу та особистої гігієни працівників закладу освіти, інших осіб, залучених до організації харчування.
Варто відзначити, що санітарно-епідеміологічні вимоги до умов і організації навчання, виховання, проживання, харчування, корекційно-розвиткової роботи, реабілітації, медичного забезпечення дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) та навчально-реабілітаційних центрах незалежно від форм власності та відомчої належності закріплені в Санітарних правилах № 144.
Формування гігієнічних знань, умінь і навичок учнів, засад здорового способу життя забезпечується закладами освіти у рамах освітнього процесу відповідно до державних стандартів освіти, а також із залученням медичних працівників і батьків, інших законних представників учнів.
Аналізуючи зміст ст. 33 Закону України «Про систему громадського здоров’я», привертає увагу одночасне застосування у тексті словосполучень «освітні процеси», «навчальний та виховний процес», «умови виховання та навчання», при тому, що новою редакцією Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 упроваджено термінологічну заміну поняття «навчально-виховний процес» на «освітній процес».
Аналогічні розбіжності прослідковуються у термінах «власник» і «засновник», «керівник» і «адміністрація» тощо. Така неузгодженість понятійно-термінологічного апарату у суміжному законодавстві може мати наслідком проблеми практичної правореалізації та потребу удосконалення.
Підготувала Лариса Гретченко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ, керівник Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, медіатор
Джерело: Юридичний путівник. Громадське здоров’я. https://cutt.ly/D4F2MKk