Як захистити права дитини в складних життєвих обставинах: Лариса Гретченко виступила на Форумі психологічної служби у системі освіти «НІ насильству!»
05 грудня 2023 року в рамках заходів до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» у м. Києві відбувся Форум психологічної служби у системі освіти «НІ насильству!».
З доповіддю на тему «Як захистити права дитини в складних життєвих обставинах: на запитання психологів відповідає адвокат дитини» виступила Голова Комітету з сімейного права НААУ, керівниця Центру «Адвокат дитини» Лариса Гретченко.
Лектор відзначила, що міжнародні стандарти та українське законодавство гарантують кожній дитині захист від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
Висвітлюючи роль педагога і психолога у протидії насильству щодо дитини, Лариса Гретченко торкнулася юридично визначених та сформованих практикою статусів:
«дорослий», якому довіряє дитина (особливо в ситуації конфлікту з батьками);
суб’єкт реагування в ситуації насильства згідно з законодавством;
надавач соціально-психологічних послуг (за посадою, в складі мобільних бригад тощо);
учасник адміністративних процесів та судових проваджень за участі дитини;
фахівець, залучений до процесу опитування, з’ясування думки дитини у цивільному провадженні, відібранні показів/свідчень у кримінальному провадженні.
У системному огляді законодавства Лариса Гретченко роз’яснила практичні аспекти щодо згоди батьків чи іншого законного представника на роботу психолога з дитиною. Разом з тим, відзначено проблемні виклики сьогодення щодо потреби згоди законного представника на роботу психолога з дитиною залежно від віку, від складних життєвих обставин, у випадку самозвернення дитини, у кризових ситуаціях.
Лектор, окреслюючи роль психолога у справах про цькування, зауважила, що психолог може виступати у якості:
-
особи, яка виявила підозру на булінг;
-
члена комісії закладу освіти з розслідування заяви про булінг;
-
фахівця, що надає характеристику, висновок про стан дитини в ситуації цькування;
психологічного та соціально-педагогічного супроводу застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування);
-
залученого органами ювенальної превенції (поліції) фахівець до опитування дитини при оформленні матеріалів адміністративного правопорушення;
-
учасника адміністративного провадження в суді (свідок чи як особа, яка допомагає опитати/з'ясувати думку дитини).
Також учасників проінформовано про імплементацію дружнього до дітей правосуддя, упровадження в Україні моделі Барнахус або «Дім дитини» – місця, де багатопрофільна міжвідомча команда, до якої входять представники правоохоронних органів, кримінального судочинства, служб захисту дітей, а також медичні працівники та працівники сфери захисту психічного здоров’я, співпрацює, щоб забезпечити дітям, які постраждали або стали свідками насильства — скоординований ефективний захист, послуги та правосуддя, дружнє до дітей. https://tinyurl.com/3643u3aj
Демонструючи приклади сучасних та ефективних форм роботи з дітьми, надання соціально-психологічної та правової допомоги дітям уразливих категорій – тим, які потерпіли від злочинів або стали їхніми свідками, Лариса Гретченко ознайомила учасників з методикою «Зелена кімната». https://tinyurl.com/2k9pcm2w
Лариса Гретченко розповіла про особливості, які необхідно знати психологу під час проведення слідчих дій за участі малолітньої або неповнолітньої особи, а також допиту дитини в суді, відзначивши на важливості розрізнення залучення психолога до кримінального провадження від комплексної психолого-психіатричної та психологічної експертизи неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого.
Доповідач також зазначила, що в рамках кримінального провадження знання/відомості психолога можуть знадобитися при дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, під час якого належить з’ясувати:
1) склад сім’ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім’ї та дорослими та дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім’ї;
2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього;
3) зв’язки та поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
Окремо лектор акцентувала на значенні висновку психолога у справах про домашнє насильство відносно дитини, який виступає як:
Інструмент доведення вчинення психологічного насильства у справах, які пов’язані з вчиненням домашнього насильства (справи про адміністративне правопорушення, справи про застосування обмежувальних приписів, кримінальні провадження). Висновок психолога засвідчує, що певні обставини мали для дитини психотравмувальний характер.
У судовому провадженні психолог може брати участь як: спеціаліст, свідок, залучений психолог, судовий експерт. Відповідно, доказами в справі слугують: пояснення/свідчення, довідка чи висновок психолога, висновок експерта. Висновки психолога зачасто використовуються як доказ при вирішенні різних категорій сімейних спорів.
Лариса Гретченко також сфокусувала увагу на тому, як забезпечити достовірність висновку психолога, щоб він не викликав сумнівів щодо його повноти та об’єктивності. До таких елементів, зокрема, належать:
-
вихідні дані як джерело обізнаності психолога:
-
особисті пояснення дитини, одного чи обох з батьків;
-
медична інформація про стан здоров’я дитини;
-
достовірні відомості про умови проживання, навчання, виховання дитини;
доступність для дослідження матеріалів судової справи, для якої надається висновок, довідка, характеристика;
-
оцінюючи психологічний стан варто утримуватися від оцінки обставин;
-
ясність, чіткість, структурованість висновку психолога, наданих рекомендацій.
авторитет, професійна репутація та компетентність психолога;
-
дотримання підстав і порядку отримання відомостей, застосування методик і оформлення висновку (договір, ухвала суду, запит правоохоронного органу);
-
готовність психолога пояснити висновок у суді;
-
етичні засади діяльності та відповідальність психолога.
Адвокат наголосила на знаннях, які необхідні психологу для захисту прав дитини, а саме:
Орієнтація в законодавстві щодо охорони дитинства:
Знання основних нормативних положень щодо прав дитини, регулювання діяльності психологічної служби;
Розуміння правових засад взаємодії системи захисту прав дітей і психологічної служби, конфіденційності, захисту персональних даних;
Уміння орієнтуватися в законодавстві та отримувати правову інформацію. Дотримуватись вимог законодавства під час роботи з дитиною та оформлення її результатів.
Документальне оформлення результатів роботи з дитиною:
Знання різновидів форм документів та вимог до їх оформлення (характеристика, висновок, довідка, картка, акт тощо), а також осіб і органів, на запит яких можуть бути надані;
Розуміння правомірності процедури роботи з дитиною та отримання достовірних вихідних даних для документування;
Уміння оформлення документів в межах власної компетенції та за правилами діловодства.
Цікаві публікації лектора:
Відмова батьків від лікування дитини: підстави, порядок та наслідки в огляді законодавства і практики. https://tinyurl.com/3st63a39
Як у позові про захист прав малолітніх осіб обґрунтувати підстави звільнення від сплати судового збору? https://tinyurl.com/2s4f2vsr.
Зареєструватись на найближчі заходи лектора можна за посиланнями:
Права дитини та гарантії доступу до правосуддя, в т.ч. через систему БПД, в умовах воєнного стану (Захід для адвокатів, які надають БВПД). https://tinyurl.com/hsaorgua315
Встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця: актуальне законодавство та судова практика. https://tinyurl.com/3cejnhb7
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ.