Як розпізнати булінг в закладі освіти? - ключові ознаки і характерні прояви цькування
Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ
Гретченко Лариса
05.04.2023

Як розпізнати булінг в закладі освіти? - ключові ознаки і характерні прояви цькування на прикладах практичних ситуацій

Попри знання законодавства на практиці нерідко виникають складнощі з розумінням елементів чи ознак булінгу, його відмінності від конфлікту, що перешкоджає своєчасному виявленню та дієвому реагуванню в ситуації насильства. Помилкова ідентифікація складу учасників чи проявів цькування нерідко призводить до залишення підозри на булінг поза увагою, спричиняє недоліки у документуванні події, має наслідком залишення проблемної ситуації поза впливом суб'єктів реагування та унеможливлює притягнення кривдника до відповідальності.

Нижчеподане узагальнення ключових ознак та характерних проявів булінгу в закладі освіти сприятиме компетентному розпізнаванню насильницької моделі поведінки, з'ясуванню обставин справи і їх фіксації, допоможе обґрунтовано скерувати повідомлення для перевірки комісією закладу освіти, правоохоронним чи іншим уповноваженим органом, а також у подальшому - при розгляді матеріалів судом.

Цькування, булінг (англ. «bully» - залякувати, цькувати, задирати):

• різновид насильства,

• вчиняється навмисно,

• не носить характеру самозахисту,

• довготривале/повторюване діяння (дія чи бездіяльність),

• зі сторони індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно особи,

• відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет).

• спричиняє шкоду здоров'ю, а також посягає на честь, гідність особи

Конфлікт, на відміну від булінгу:

• як правило, одноразовий,

• являє двосторонні неприязні стосунки,

• вияв зіткнення протилежних інтересів і поглядів,

• напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій,

• без навмисного заподіяння шкоди здоров'ю,

• має нижчий рівень небезпечності наслідків.

Булінг як адміністративне правопорушення:

• систематичні дії чи бездіяльність (конкретні епізоди в сукупності);

• полягає у різних формах насильства: фізичне, психологічне, економічне, сексуальне;

• вчиняється як очно так і дистанційно, у т.ч., з використанням засобів телекомунікацій;

• відбувається виключно між учасниками освітнього процесу, за обов’язкової участі дитини (між учнями, між учнями та вчителем);

• вчиняється умисно:

• дійсним або ймовірним наслідком є шкода психічному або фізичному здоров’ю.

Важливо: систематичність (повторюваність) діяння – одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості, недисциплінованості чи застосування неправомірних методів виховання.

Сторони булінгу:

• кривдник (булер)

• потерпілий (жертва булінгу)

• спостерігачі (за наявності)

Важливо: одна із сторін спеціальний суб’єкт - малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє чи стосовно якої вчиняється цькування.

Види булінгу і форми прояву:

  • Фізичний: ляпаси, стусани, щипання, штовхання, шмагання, кусання, завдання ударів;
  • Психологічний: словесні образи, глузування, прізвиська, погрози, бойкот, ігнорування;
  • Економічний: вимагання грошей, їжі, особистих речей або їх умисне пошкодження;
  • Сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, поширення фото-, відео-, аудіоматеріалів особистого (інтимного) характеру.

Кібербулінг як різновид цькування законодавством не визначений. Ідентифікується через спосіб вчинення як дистанційне насильство із застосуванням засобів електронних комунікацій (сучасних технологій - Інтернету, чатів, соціальних мереж, сайтів тощо), може поєднуватися з фізичним, психологічним, економічним та сексуальним насильством.

Відносяться до булінгу дії (бездіяльність), вчинені:

• безпосередньо в приміщенні закладу освіти,

• на прилеглих територіях (включно з приміщеннями для занять спортом, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами тощо),

• за межами закладу освіти, під час заходів, передбачених освітньою програмою, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти

НЕ відносяться до булінгу випадки, що відбулися:

• поза територією закладу освіти та поза освітнім процесом;

• в осередках позашкільного дозвілля дитини;

• між вчителями, між вчителями та адміністрацією;

• між вчителями та батьками (у т.ч. в класних групах, телеграм чатах);

• між повнолітніми студентами;

• між дитиною та репетитором (дискусійні аспекти залежно від наявності договору про надання освітніх послуг, статусу репетитора, місця надання послуг та ін. )

Суб'єкти реагування в ситуації булінгу відповідно до повноважень:

• служба освітнього омбудсмена;

• служби у справах дітей;

• центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

• органи місцевого самоврядування;

• керівники та інші працівники закладів освіти;

• засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

• територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України;

• суд.

Ситуація цькування у виді фізичного насильства:

І. Сукупність епізодів булінгу у діях учня:

• умисно штовхнув вхідні двері до спортивного залу, біля яких у той час знаходилася однокласниця, внаслідок чого отримала удар по голові;

• у навчальному класі притиснув до стіни та вдарив рукою по обличчю, після чого копав по ногах, по сідницях, по животі;

• у приміщенні спортзалу штовхнув однокласника та кинув м'ячем у голову;

• у приміщенні школи вдарив рукою та наніс удар рукою в живіт, після чого зловив за волосся та вдарив головою до шкільної парти;

• кинув підручником в однокласницю, чим спричинив біль.

Постановою Борщівського райсуду Тернопільської області від 18.02.2021 р. у справі 278/3151/20 батька учня визнано винним у вчинені правопорушення за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу 850 грн.

Ситуації цькування у виді психологічного насильства:

І. Вчитель вчинила умисні дії психологічного характеру, які полягають у систематичному приниженні учениці 5 класу, внаслідок чого остання боїться відвідувати школу. Цькування виявилося у вимогах до дитини щодо переписування 8 зіпсованих зошитів, образливих висловлювання “краще б ти зошити носила, а не їжу”, “засунь собі зошити в одне місце” та ін.)

*Постановою Тарутинського райсуду Одеської області від 14.01.2021 р. у справі № 514/1702/20 вчителя визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП (булінг) з накладенням штрафу 850 грн.

ІІ. Учениця вчиняла булінг психологічного характеру відносно однокласниці, що виразилося у підбурюванні однокласників проти неї, обзиванням образливою кличкою, висловлювання погроз, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров”ю потерпілої.

*Постановою Брусилівського райсуду Житомирської області від 27.03.2019 р. у справі № 275/282/19 старшокласницю визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-4 КУпАП з накладенням штрафу 1700 грн.

Ситуації цькування у виді економічного насильства:

“Традиція переведення у старшу школу” учнів 9 класу, що передбачає удар в груди та паском по сідницях. За 400 грн. - “їх не чіпатимуть”, за 200 грн. - по легкому удару. Без грошей - кожному по 2 сильних удари.

*Постановою Житомирського райсуду Житомирської області від 17.12.2020 р. у справі 278/3151/20 11-ти класника визнано винним у вчинені правопорушення за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП та піддано адмін стягненню у виді 30 годин громадських робіт.

Ситуація цькування у виді сексуального насильства:

Неповнолітній учень насильно торкав однокласницю за груди, вона намагалася вирватися з обіймів, почала плакати, вирвалася і втекла до класу. Такі дії були систематичними упродовж листопада 2021 року.

*Постановою Недригайлівського райсуду Сумської області від 14.01.2021 р. у справі 582/19/21 на матір учня накладено штраф у розмірі 850 грн. на підставі ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

Кібербулінг однокласника в освітньому процесі:

Малолітній учень з початку вересня до кінця листопада 2021 року через всесвітню мережу Інтернет, а саме додаток «Вайбер», створену групу учнями гімназії систематично висловлювався грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, закликав скоїти самогубство відносно однокласника, в результаті чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю неповнолітньому.

За вчинення булінгу, на підставі ч. 3 ст. 173-4 КУпАП- матір визнано винною, але у зв`язку з його малозначністю - суд вирішив обмежитись усним зауваженням, а провадження - закрити.

*Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2022 року у справі №335/13401/21

Кібербулінг вчителя у процесі виконання домашніх завдань учнем з використанням засобів телекомунікацій:

... В суді потерпіла зазначила, що працює вчителем історії в ліцеї. Учень 8-Б класу періодично надсилає їй домашні завдання з образливими підписами («дура», «крейзі», «ракушка»). Зазначила, що це її психологічно принижує, в неї погіршився стан здоров`я в зв`язку з психологічним тиском. Оскільки цькування не припинялось, вона змушена була написати заяву до поліції.

За вчиненні булінгу, передбаченого ч. 3ст. 173-4 КУпАП- накладено штраф на батька учня в розмірі 1700 грн. та присуджено судовий збір 496,20 грн.

*Постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.01.2023 року у справі №208/6096/22.

Ключові ознаки та характерні прояви булінгу систематизовані на підставі:

n Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII (пункт 3-1 статті 1),

n статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

n Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затв. наказом МОН України від 28.12.2019 за № 1646.

n судової практики з ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/

Про ефективні механізми захисту та правові поради з відшкодування шкоди, завданої булінгом, дізнавайтеся під час тематичного вебінару у Вищій школі адвокатури НААУ. Деталі та реєстрація: https://cutt.ly/B7o2E4J

Стаття підготовлена з використанням матеріалів прямого етеру, що відбувся 08.02.2023 у рамках проєкту «Спільно для вчителів», реалізованого освітньою організацією «Навчай для України / Teach For Ukraine» спільно з ГО «Про.Світ» та за підтримки UNICEF Ukraine в рамках ініціативи «Спільно до навчання», у партнерстві з Вищою школою адвокатури НААУ.

 

Переглянути запис етеру: https://cutt.ly/p7o2l5B