Як розпізнати булінг в закладі освіти? - ключові ознаки і характерні прояви цькування на прикладах практичних ситуацій
Попри знання законодавства на практиці нерідко виникають складнощі з розумінням елементів чи ознак булінгу, його відмінності від конфлікту, що перешкоджає своєчасному виявленню та дієвому реагуванню в ситуації насильства. Помилкова ідентифікація складу учасників чи проявів цькування нерідко призводить до залишення підозри на булінг поза увагою, спричиняє недоліки у документуванні події, має наслідком залишення проблемної ситуації поза впливом суб'єктів реагування та унеможливлює притягнення кривдника до відповідальності.
Нижчеподане узагальнення ключових ознак та характерних проявів булінгу в закладі освіти сприятиме компетентному розпізнаванню насильницької моделі поведінки, з'ясуванню обставин справи і їх фіксації, допоможе обґрунтовано скерувати повідомлення для перевірки комісією закладу освіти, правоохоронним чи іншим уповноваженим органом, а також у подальшому - при розгляді матеріалів судом.
Цькування, булінг (англ. «bully» - залякувати, цькувати, задирати):
• різновид насильства,
• вчиняється навмисно,
• не носить характеру самозахисту,
• довготривале/повторюване діяння (дія чи бездіяльність),
• зі сторони індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно особи,
• відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет).
• спричиняє шкоду здоров'ю, а також посягає на честь, гідність особи
Конфлікт, на відміну від булінгу:
• як правило, одноразовий,
• являє двосторонні неприязні стосунки,
• вияв зіткнення протилежних інтересів і поглядів,
• напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій,
• без навмисного заподіяння шкоди здоров'ю,
• має нижчий рівень небезпечності наслідків.
Булінг як адміністративне правопорушення:
• систематичні дії чи бездіяльність (конкретні епізоди в сукупності);
• полягає у різних формах насильства: фізичне, психологічне, економічне, сексуальне;
• вчиняється як очно так і дистанційно, у т.ч., з використанням засобів телекомунікацій;
• відбувається виключно між учасниками освітнього процесу, за обов’язкової участі дитини (між учнями, між учнями та вчителем);
• вчиняється умисно:
• дійсним або ймовірним наслідком є шкода психічному або фізичному здоров’ю.
Важливо: систематичність (повторюваність) діяння – одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості, недисциплінованості чи застосування неправомірних методів виховання.
Сторони булінгу:
• кривдник (булер)
• потерпілий (жертва булінгу)
• спостерігачі (за наявності)
Важливо: одна із сторін спеціальний суб’єкт - малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє чи стосовно якої вчиняється цькування.
Види булінгу і форми прояву:
- Фізичний: ляпаси, стусани, щипання, штовхання, шмагання, кусання, завдання ударів;
- Психологічний: словесні образи, глузування, прізвиська, погрози, бойкот, ігнорування;
- Економічний: вимагання грошей, їжі, особистих речей або їх умисне пошкодження;
- Сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, поширення фото-, відео-, аудіоматеріалів особистого (інтимного) характеру.
Кібербулінг як різновид цькування законодавством не визначений. Ідентифікується через спосіб вчинення як дистанційне насильство із застосуванням засобів електронних комунікацій (сучасних технологій - Інтернету, чатів, соціальних мереж, сайтів тощо), може поєднуватися з фізичним, психологічним, економічним та сексуальним насильством.
Відносяться до булінгу дії (бездіяльність), вчинені:
• безпосередньо в приміщенні закладу освіти,
• на прилеглих територіях (включно з приміщеннями для занять спортом, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами тощо),
• за межами закладу освіти, під час заходів, передбачених освітньою програмою, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти
НЕ відносяться до булінгу випадки, що відбулися:
• поза територією закладу освіти та поза освітнім процесом;
• в осередках позашкільного дозвілля дитини;
• між вчителями, між вчителями та адміністрацією;
• між вчителями та батьками (у т.ч. в класних групах, телеграм чатах);
• між повнолітніми студентами;
• між дитиною та репетитором (дискусійні аспекти залежно від наявності договору про надання освітніх послуг, статусу репетитора, місця надання послуг та ін. )
Суб'єкти реагування в ситуації булінгу відповідно до повноважень:
• служба освітнього омбудсмена;
• служби у справах дітей;
• центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
• органи місцевого самоврядування;
• керівники та інші працівники закладів освіти;
• засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
• територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України;
• суд.
Ситуація цькування у виді фізичного насильства:
І. Сукупність епізодів булінгу у діях учня:
• умисно штовхнув вхідні двері до спортивного залу, біля яких у той час знаходилася однокласниця, внаслідок чого отримала удар по голові;
• у навчальному класі притиснув до стіни та вдарив рукою по обличчю, після чого копав по ногах, по сідницях, по животі;
• у приміщенні спортзалу штовхнув однокласника та кинув м'ячем у голову;
• у приміщенні школи вдарив рукою та наніс удар рукою в живіт, після чого зловив за волосся та вдарив головою до шкільної парти;
• кинув підручником в однокласницю, чим спричинив біль.
Постановою Борщівського райсуду Тернопільської області від 18.02.2021 р. у справі 278/3151/20 батька учня визнано винним у вчинені правопорушення за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу 850 грн.
Ситуації цькування у виді психологічного насильства:
І. Вчитель вчинила умисні дії психологічного характеру, які полягають у систематичному приниженні учениці 5 класу, внаслідок чого остання боїться відвідувати школу. Цькування виявилося у вимогах до дитини щодо переписування 8 зіпсованих зошитів, образливих висловлювання “краще б ти зошити носила, а не їжу”, “засунь собі зошити в одне місце” та ін.)
*Постановою Тарутинського райсуду Одеської області від 14.01.2021 р. у справі № 514/1702/20 вчителя визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП (булінг) з накладенням штрафу 850 грн.
ІІ. Учениця вчиняла булінг психологічного характеру відносно однокласниці, що виразилося у підбурюванні однокласників проти неї, обзиванням образливою кличкою, висловлювання погроз, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров”ю потерпілої.
*Постановою Брусилівського райсуду Житомирської області від 27.03.2019 р. у справі № 275/282/19 старшокласницю визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-4 КУпАП з накладенням штрафу 1700 грн.
Ситуації цькування у виді економічного насильства:
“Традиція переведення у старшу школу” учнів 9 класу, що передбачає удар в груди та паском по сідницях. За 400 грн. - “їх не чіпатимуть”, за 200 грн. - по легкому удару. Без грошей - кожному по 2 сильних удари.
*Постановою Житомирського райсуду Житомирської області від 17.12.2020 р. у справі 278/3151/20 11-ти класника визнано винним у вчинені правопорушення за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП та піддано адмін стягненню у виді 30 годин громадських робіт.
Ситуація цькування у виді сексуального насильства:
Неповнолітній учень насильно торкав однокласницю за груди, вона намагалася вирватися з обіймів, почала плакати, вирвалася і втекла до класу. Такі дії були систематичними упродовж листопада 2021 року.
*Постановою Недригайлівського райсуду Сумської області від 14.01.2021 р. у справі 582/19/21 на матір учня накладено штраф у розмірі 850 грн. на підставі ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
Кібербулінг однокласника в освітньому процесі:
Малолітній учень з початку вересня до кінця листопада 2021 року через всесвітню мережу Інтернет, а саме додаток «Вайбер», створену групу учнями гімназії систематично висловлювався грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, закликав скоїти самогубство відносно однокласника, в результаті чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю неповнолітньому.
За вчинення булінгу, на підставі ч. 3 ст. 173-4 КУпАП- матір визнано винною, але у зв`язку з його малозначністю - суд вирішив обмежитись усним зауваженням, а провадження - закрити.
*Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2022 року у справі №335/13401/21
Кібербулінг вчителя у процесі виконання домашніх завдань учнем з використанням засобів телекомунікацій:
... В суді потерпіла зазначила, що працює вчителем історії в ліцеї. Учень 8-Б класу періодично надсилає їй домашні завдання з образливими підписами («дура», «крейзі», «ракушка»). Зазначила, що це її психологічно принижує, в неї погіршився стан здоров`я в зв`язку з психологічним тиском. Оскільки цькування не припинялось, вона змушена була написати заяву до поліції.
За вчиненні булінгу, передбаченого ч. 3ст. 173-4 КУпАП- накладено штраф на батька учня в розмірі 1700 грн. та присуджено судовий збір 496,20 грн.
*Постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.01.2023 року у справі №208/6096/22.
Ключові ознаки та характерні прояви булінгу систематизовані на підставі:
n Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII (пункт 3-1 статті 1),
n статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
n Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затв. наказом МОН України від 28.12.2019 за № 1646.
n судової практики з ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/
Про ефективні механізми захисту та правові поради з відшкодування шкоди, завданої булінгом, дізнавайтеся під час тематичного вебінару у Вищій школі адвокатури НААУ. Деталі та реєстрація: https://cutt.ly/B7o2E4J
Стаття підготовлена з використанням матеріалів прямого етеру, що відбувся 08.02.2023 у рамках проєкту «Спільно для вчителів», реалізованого освітньою організацією «Навчай для України / Teach For Ukraine» спільно з ГО «Про.Світ» та за підтримки UNICEF Ukraine в рамках ініціативи «Спільно до навчання», у партнерстві з Вищою школою адвокатури НААУ.
Переглянути запис етеру: https://cutt.ly/p7o2l5B