Відповідаючи на це питання передусім варто звернути увагу на зміну правового регулювання спадкових правовідносин з положень Цивільного кодексу УРСР 1963 року на Цивільний кодекс України 2004 року та закріплені останнім законодавчі привілеї для дітей. Наразі має місце той період, коли народжені до 2004 року діти стали повнолітніми, виявляють порушення або неналежну реалізацію своїх спадкових прав і активно звертаються до суду за їх захистом.
Відзначу, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.
Нормами ЦК УРСР не було передбачено автоматичного прийняття спадщини неповнолітньою особою. Закріплюючи у ст. 535 ЦК УРСР право неповнолітніх або непрацездатних дітей (в тому числі усиновлених) на обов'язкову частку у спадщині, законотворець передбачав вчинення спадкоємцями певних дій, які б свідчили про прийняття спадщини, що підлягали вчиненню протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст. 549 ЦК УРСР)
Одним із законодавчих привілеїв, закріплених ЦК України є презумпція автоматичного прийняття спадщини дитиною спадкодавця. Відповідно до приписів ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Малолітня, неповнолітня особа вважаються такими, що прийняли спадщину в силу прямого припису закону, крім передбачених законом випадків відмови від прийняття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. (ч. 4, 5 ст 1268 ЦК)
Таким чином, в ЦК УРСР не було норми, аналогічної ч. 5 статті 1268 ЦК України і неповнолітні особи не вважались такими, що автоматично прийняли спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути подовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Аналогічна норма міститься у статті 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до судової практики правила вищезазначених статей можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнанні судом поважними.
Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як:
- юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини,
- необізнаність особи про наявність спадкового майна,
- тимчасова непрацездатність,
- встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини,
- невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину,
- відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема:
- тривала хвороба спадкоємця,
- складні умови праці, які пов'язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними,
- перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України,
- відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прийняття спадщини,
- необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суди приділяють увагу як обставинам, так і віковому цензу дитини на момент їх існування (до та після досягнення повноліття).
Зокрема, у справі № 185/10173/16 колегія суддів ВС/КЦС погодилася з висновками суду першої інстанції, що неповнолітній вік позивачки та нездійснення її матір`ю встановлених законодавством обов`язків щодо прийняття спадщини після смерті батька є поважними причинами, щодо пропуску строку прийняття спадщини позивачкою до її повнолітня.
Також колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, що зазначені позивачкою причини пропуску строку прийняття спадщини після досягнення нею повноліття, а саме: що про факт наявності спадкового майна після смерті батька позивачці стало відомо в серпні 2016 року при оформленні спадщини після смерті матері, та те що на момент повноліття вона не знала діючого законодавства, та не знала, що її права порушені, думала, що спадщина до неї переходить автоматично, як до неповнолітньої, відповідно до норм ЦК, які були чинні коли вона досягла повноліття, не можуть бути визнані поважними.
Детальніше ознайомитися з постановою КЦС/ВС від 16.04.2021 р. у справі № 185/10173/16
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96464673
Матеріал підготувала Лариса Гретченко, адвокат, керівник Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ, заступник голови Комітету з сімейного права НААУ
Дізнавайтеся більше про спадкові відносини за участі дитини під час вебінару: «Право дитини на спадок: законодавчі привілеї та договірний аспект. Виклики воєнного часу».
Програма та реєстрація: https://bit.ly/3ARVJ99
Заходи, лектором яких виступає Лариса Гретченко:
Вебінар "ОНЛАЙН-БУЛІНГ: порядок реагування, особливості доказування, відповідальність за вчинення і приховування”: https://bit.ly/3bXY7Tx
Вебінар: "Особливості встановлення фактів народження та смерті в умовах воєнного стану"
Вебінар "Шкода, завдана булінгом: актуальна судова практика і практичні поради по відшкодуванню": https://bit.ly/3AnsaO0