Так, відповідно до ч. 5 ст.173-4 КУпАП неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 850 до 1700 грн. або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Згідно з ч. 3, ч. 7 ст. 22 Закону України «Про освіту» заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Заклади освіти всіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі, повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти, визначено Порядком реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 р. № 1646, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 р. за № 111/34394. (далі – Порядок № 1646)

Дії керівника закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) визначені п. 2 розділу ІІ Порядку № 1646, в тому числі, невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Невиконання керівником закладу освіти зазначених нормативних вимог щодо повідомлення територіального органу Нацполіції про випадок булінгу в разі отримання відповідної заяви чи повідомлення є підставою для покладання на нього персональної відповідальності за приховування випадків булінгу.

Прикладом застосування заходів адміністративної відповідальності до керівника закладу освіти приватної форми власності можна навести постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2021 р. у справі № 752/12715/21, якою заступника директора з навчально – виховної роботи ТОВ ліцей «МЕЙН СКУЛ», яка виконувала обов’язки директора, визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.173-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.

Ознайомившись з протоколом та матеріалами в додаток до нього, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, а також пояснення свідка – батька учениці ліцею, який відправив заяву про булінг в електронному вигляді на електронну адрусу ліцею, суд прийшов до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУПАП, що полягає в неповідомленні органу поліції про звернення батька учениці із заявою про вчинення булінгу.

Як слідує зі змісту постанови від 08.06.2021 р. суд під час розгляду протоколу не встановлює чи дійсно мав місце факт булінгу, це не є предметом розгляду в суді.

Диспозиція ч. 5 ст. 173-4 передбачає відповідальність а неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.

У своїх поясненнях особа, яка притягається до адміністративної відповідальності підтвердила факт неповідомлення органу поліції про надходження заява батька учениці про вчинення відносно його доньки булінгу.

Суд не враховує та не бере до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та твердження адвоката в частині того, що оскільки комісією не було встановлено факту булінгу, поліцію непотрібно було повідомляти. В додаток до протоколу надано копію порядку реагування на випадки булінгу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 1646 від 28.12.2019 року. Згідно розділу ІІ п. 2 вказаного порядку, керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування), зобов`язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби повідомити територіальний орган Національної поліції України, а також вчинити ще ряд дій, передбачених порядком, і лише останнім пунктом зазначено, що керівник скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу.

За таких обставин, суд вважає, що особа, яка на момент надходження заяви про булінг виконувала обовязки директора, згідно наказу…….., який доданий до протоколу, в порушення вимог порядку реагування на випадки булінгу, не повідомила органи національної поліції про надходження заяви батька про вчинення булінгу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП.

На погляд суду, суб`єкт зазначеного правопорушення зобов`язаний в разі надходження заяви про вчинення дій, які підпадають під ознаки булінгу, зобв’язаний на протязі доби повідомити органи Національної поліції, а не самостійно, на свій розсуд, чи колегіальним органом, встановлювати наявність факту булінгу і в залежності від результатів здійснювати таке повідомлення.

( повний текст судового рішення https://reyestr.court.gov.ua/Review/97808708 )

Більше про особливості реагування на випадки булінгу в закладах освіти, відповідальність учасників освітнього процесу, правові аспекти та практичні поради з питань протидії та профілактики цькуваТак, відповідно до ч. 5 ст.173-4 КУпАП неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 850 до 1700 грн. або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Вебінар «Булінг: Порядок реагування та відповідальність керівника закладу освіти» https://www.hsa.org.ua/vebinar-buling-poryadok-reaguvannya-ta-vidpovidalnist-kerivnyka-zakladu-osvity-2/