БУЛІНГ: чи варто педагогу (не) мовчати? – Лариса Гретченко провела експертну сесію для учасників Магістрального EdCamp Lviv 2023

28 квітня 2023 року відбувся Магістральний EdCamp Lviv 2023 – масштабна освітня конференція у Львові, що об’єднала участю 150 педагогів зі всієї країни.

Учительство в епоху змін та професійна освітня трансформація – ключовий вектор конференції, під час якої учасники мали можливість ділитися ідеями і досвідом.

Захід відбувся у форматі креативних майстер-класів, палких обговорень та цікавих сучасних панельних дискусій.

Експертну сесію для учасників на тему «БУЛІНГ: чи варто педагогу (не) мовчати?» провела адвокат, медіатор, керівниця Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко.

Одним із чинників, які найбільше впливають на якість освіти є безпечне для дітей середовище, у якому відсутній булінг та дискримінація.

В обговоренні з учасниками лектор розповіла:

➔чи варто педагогу (не) мовчати?

➔як розпізнати, про що (не) мовчати?

➔у якій ролі себе ідентифікувати?

➔в який спосіб захистити і захиститися?

Педагогічний працівник в ситуації булінгу може виступати у наступних правових статусах:

• Керівник закладу освіти – відповідальний за організацію антибулінгової роботи, повідомлення про випадок цькування до органів поліції, забезпечення розслідування повідомлення про підозру про булінг. Правовий статус керівника закладу освіти врегульований статтею 26 Закону України «Про освіту» та Порядком реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженому наказом МОН України від 28.12.2019 року за № 1646.

• Суб’єкт реагування – особа, наділена повноваженнями вчиняти дії з протидії булінгу та припинення цькування відповідно до посадових обов’язків та регламентуючих актів;

• Член комісії – залучений до розслідування випадку булінгу в закладі освіти на підставі наказу керівника закладу освіти, з відповідними правами та обов’язками;

• Мати чи батько здобувача освіти – з правами та обов’язками, визначеними законодавством про освіту, охорону дитинства;

• Кривдник (булер) – у випадку вчинення булінгу (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу (малолітньої чи неповнолітної дитини). У подальшому – особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності;

• Жертва (потерпілий) від цькування – особа, щодо якої було вчинено булінг. У подальшому – особа, яка має право на захист та відновлення порушених прав, заявник до органів реагування, потерпілий у справі про адміністративне правопорушення, позивач з вимогами про відшкодування шкоди, завданої булінгом;

• Спостерігач (свідок) – безпосередній очевидець випадку булінгу (цькування). Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, що підлягають встановленню у справі.

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти визначений Наказом Міністерства освіти і науки України «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28.12.2019 № 1646.

Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

• вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

• за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

• звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

• повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Разом з тим педагогічні працівники мають право на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти.

Розповіла лектор також, якою має бути антибулінгова політика закладу освіти, а саме:

І. У закладі освіти мають бути розроблені та оприлюднені (стаття 30 Закону України «Про освіту»):

• Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

• План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

• Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу в закладі освіти;

• Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

ІІ. Упровадження в освітню політику чутливих до конфлікту інструментів та перегляд антибулінгових політик, що особливо актуально для закладів, у яких навчаються діти з числа внутрішньо переміщених осіб.

Корисними для ознайомлення в цій частині будуть:

• План заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 року № 898-р;

• Рекомендації Державної служби якості освіти «Безпечне освітнє середовище: нові виміри безпеки – 2022».