Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим перед багатьма громадянами України стоїть ряд бар’єрів у реалізації своїх прав, отриманні доступу до публічних послуг та повноцінної участі у культурному, політичному та суспільному житті. Ці бар’єри наявні у різних сферах — від доступності до громадських та житлових будівель до працевлаштування чи культурного життя.

Метою Дня боротьби за права осіб з інвалідністю є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов'язаних з інвалідністю, і мобілізація підтримки прав, гідності і благополуччя осіб з інвалідністю. Люди з інвалідністю мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян.

Конвенція про права осіб з інвалідністю https://bit.ly/38RDBSE, ратифікована Законом України N 1767-VI від 16.12. 2009 р. https://bit.ly/3ygeT9b, визначає метою домовленості Держав — учасниць заохочення, захист й забезпечення повного й рівного здійснення всіма особами з інвалідністю всіх прав людини й основоположних свобод, а також заохочення поважання притаманного їм достоїнства.

До осіб з інвалідністю належать особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Відповідно до Європейської соціальної хартії (переглянута) https://bit.ly/37hKTyC, ратифікованої Законом України № 137-VI від 14.09.2006 р. https://bit.ly/39JtXSJ Сторони визнають метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися низку важливих прав та принципів, з поміж яких:

— Діти та підлітки мають право на особливий захист від фізичних та моральних ризиків, на які вони наражаються;

— Кожна людина має право користуватися будь-якими заходами, що дозволяють їй досягти найкращого стану здоров'я, який є можливим;

— Кожна людина має право користуватися послугами соціальних служб.

— Особи з інвалідністю мають право на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства.

— Сім’я як головний осередок суспільства має право на належний соціальний, правовий та економічний захист для забезпечення її всебічного розвитку.

— Діти та підлітки мають право на належний соціальний, правовий та економічний захист.

З метою сприяння створенню умов для реалізації особами з інвалідністю гарантованих їм прав та свобод, підвищення рівня доступності для таких осіб соціальних, медичних, освітніх та інших послуг, створення безперешкодного середовища Президентом України видано Указ від 03.12.2019 р. 875/2019 “Про підвищення ефективності заходів у сфері прав осіб з інвалідністю”, що покликаний забезпечити створення сприятливих умов життєдіяльності для людей з інвалідністю, насамперед дітей з інвалідністю. https://bit.ly/3MVGCQq

Закон України “Про охорону дитинства” № 2402-III від 26.04.2001 р. https://bit.ly/3KOF0GV законодавчо визначає поняття “дитина з інвалідністю” як дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

Основні принципи охорони дитинства, закріплені у статті 3 вказаного Закону. Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Всі діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту є суб'єктами права на безоплатну правову допомогу відповідно до ст. ст. 8, 4 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” від 02.06.2011 р. № 3460-VI. https://bit.ly/3Fhjr0o

Гарантії права дитини на освіту закріплено у статті 19 Закону України “Про охорону дитинства”. Для дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах.

Відповідно до статті 21 Закону України “Про охорону дитинства” участь у трудовій діяльності дітей з інвалідністю та дітей з вадами фізичного та розумового розвитку забезпечується шляхом створення відповідної мережі робочих місць. Державний контроль і нагляд за додержанням трудових прав дитини забезпечується в порядку, встановленому законодавством України.

Дітей з інвалідністю потребують особливого захисту держави, відповідні правові положення унормовано в спеціальних статтях Закону України “Про охорону дитинства”.

Відповідно до статті 23-1 Закону України “Про охорону дитинства” усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Захист прав дітей з інвалідністю та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку врегульовано в статті 26 Закону України “Про охорону дитинства” за змістом якої дискримінація дітей з інвалідністю та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку забороняється і Держава сприяє створенню для цих дітей необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, а також гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги, пільг та гарантій згідно з законодавством.

Для дітей з інвалідністю та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку, які не можуть навчатися в загальних навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати), будинки-інтернати для дітей з інвалідністю, дошкільні та інші заклади, в яких вони утримуються за рахунок держави. При направленні дітей до таких закладів останні мають обиратися з урахуванням принципу їх максимальної територіальної наближеності до місця проживання батьків або осіб, що їх замінюють. (ст. 27 Закону України “Про охорону дитинства” )

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”.

Законодавство України з питань реабілітації осіб з інвалідністю, їх соціального та правового захисту, ґрунтується на Конституції України https://bit.ly/3ydnDNd і складається з:

— Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” від 06.10.2005 р. № 2961-IV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text,

— Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” від 19.11.1992 р. № 2801-XII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text ,

— Закону України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я” від 03.12.2020 р. № 1053-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#n2,

— Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 р. № 2017-III https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text ,

— Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21.03.1991 р. № 875-XII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text ,

— Закону України “Про соціальні послуги” від 17.01.2019 р.
№ 2671-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#n482

— інших законодавчих та нормативно — правових актів.

Інвалідність — міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р схвалено Національну Стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року https://bit.ly/37hKBb0, яка спрямована на визначення ключових проблем та формування рішень для їх розв’язання/мінімізації.

Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Член команди Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ, адвокат Наталія Канарьовою у грудні 2021 року підготувала матеріал “Безбар’єрне середовище: нормативне створення для дітей та інших маломобільних груп населення”. https://bit.ly/3LN9smf

Метою тематичної публікації є ознайомлення осіб з правами та можливостями в межах безбар’єрного середовища та доступності осіб з особливими потребами, у т.ч. дітей, до приміщень закладів освіти, при плануванні адміністративних та інших приміщень з врахуванням їх потреб, а також при влаштуванні елементів безпроблемного пересування із забезпеченням дотримання всіх нормативних актів, будівельних норм та стандартів, державних/національних програм.

Детальніше в матеріалі “Безбар’єрне середовище: нормативне створення для дітей та інших маломобільних груп населення” за посиланням: https://bit.ly/3dg3hH