Публікації лектора
100 правових альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності – Олексій Горох
Про 100 правових альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності розповів адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету "Києво-Могилянська академія", заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України Олексій Горох під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Горох Олексій
31.10.2024

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками 100 правових альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності, а саме:

 

1. Розуміння системи альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності.

2. Етапи реалізації альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності на різних етапах кримінального провадження.

3. Прикладні аспекти застосування альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності на різних етапах кримінального провадження.

 

У рамках характеристики правових альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності акцентовано на наступному:

 

1. Розуміння системи альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності

 

Норми-альтернативи кримінальній відповідальності:

  • Норми про виключення кримінальної відповідальності – правові підстави відсутності в діях особи події чи складу правопорушення;

  • Норми звільнення від кримінальної відповідальності - правові підстави можливого звільнення від кримінальної відповідальності;

  • Норми про звільнення від покарання - правові підстави звільнення від призначення покарання;

  • Норми про звільнення від відбування покарання - правові підстави звільнення від призначеного покарання.

 

Норми-альтернативи кримінальній відповідальності за стадією кримінального провадження:

  • Норми про виключення кримінальної відповідальності чи звільнення від неї під час досудового розслідування (77 норм);

  • Норми про виключення кримінальної відповідальності чи звільнення від неї під час судового провадження (2 норми);

  • Норми про звільнення від покарання під час ухвалення вироку (14 норм);

  • Норми про звільнення від покарання під час виконання вироку (29 норм).

 

2. Етапи реалізації альтернатив застосуванню кримінальної відповідальності на різних етапах кримінального провадження

 

 

2.1. Норми про виключення кримінальної відповідальності на етапі досудового розслідування

1. Норми про виключення кримінальної відповідальності під час досудового розслідування за відсутності в діянні ознак правопорушення або складу правопорушення

1.1. Відсутність ознак кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК)

1.2. Відсутність складу кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 2 КК)

1.3. Малозначність діяння (ч. 2 ст. 11 КК).

1.4. Готування до кримінального проступку або злочину, за який статтею Особливої частини цього Кодексу передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 2 років або інше, більш м’яке покарання (ч. 2 ст. 14 КК).

1.5. Добровільна відмова особи при незакінченому кримінальному правопорушенні, якщо фактично вчинене нею діяння не містить складу іншого кримінального правопорушення (ст. 17 КК).

1.6. Добровільна відмова організатора, підбурювача чи пособника, якщо вони відвернули вчинення кримінального правопорушення або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється (ч. 2 ст. 31 КК).

1.7. Вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом, особою, яка перебувала в стані неосудності (ч. 2 ст. 19 КК). Наслідок – застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 94 КК, Глава 39 КПК).

1.8. Вчинення злочину особою у віці, з якого не може наставати кримінальна відповідальність (ст.22 КК). Наслідок – застосування примусових заходів виховного характеру (ст. 105 КК, § 2 Глави 38 КПК).

1.9. Не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення кримінального правопорушення, слідів кримінального правопорушення чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів, за відсутності ознак злочинів, передбачених статтями 195 та 396 КК (ч. 6 ст. 27 КК).

1.10. Ексцес виконавця при співучасті (ч. 5 ст. 29 КК).

1.11. Відмова давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (ч. 2 ст. 385 КК).

1.12. Заздалегідь не обіцяне приховування злочину членом сім’ї чи близьким родичом особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом (ч.2 ст. 396 КК).

 

• Відсутність діяння як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК "Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення" (Постанова від 04.06.2019, справа № 758/4878/14-к, провадження № 51-1004ск19).

 

Алгоритм дій адвоката, спрямованих на закриття кримінального провадження за відсутністю ознак правопорушення або складу правопорушення та оскарження відмови у вчиненні таких дій:

Підготовка і подача клопотання про закриття кримінального провадження.

  • Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений законом строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК) – винести вмотивовану постанову, про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання (ч. 2 ст. 220 КПК).

  • Оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК) - вчинити дії, визначені п.1 ч.2 ст. 283, п.2 ч.1 ст. 284, ч.4 ст. 284 КПК України у частині підозри.

  • Оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

 

Норми про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень Загальної частини Кримінального кодексу України (6 підстав)

2.1. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) [1332 особи]

2.2. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) [4447 особи]

2.3. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК) [161 особи]

2.4. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 КК) [265 особи]

2.5. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)

2.6. закриття кримінального провадження у зв’язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК)

 

Норми про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень Особливої частини Кримінального кодексу України (27 підстав)

2.1. за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ч. 5 ст. 110-2 КК)

2.2. за державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК)

2.3. за шпигунство (ч. 2 ст. 114 КК)

2.4. за незаконні дії з виборчою документацією, документацією референдуму, печатками виборчої комісії, комісії референдуму, виборчої скриньки, списку виборців чи учасників референдуму (ч. 5 ст. 158-3 КК)

2.5. за підкуп виборця, учасника референдуму, члена виборчої комісії або комісії з референдуму (ч. 5 ст. 160 КК)

2.6. за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ч. 3 ст. 175 КК).

2.7. за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ч. 4 ст. 212 КК)

2.8. закриття кримінального провадження у зв’язку з досягненням податкового компромісу у справах про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 212 КК, відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України (п. 3 ч. 2 ст. 284 КПК)

2.9. за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ч. 4 ст. 212-1 КК)

2.10. за створення злочинної організації (ч. 2 ст. 255 КК)

2.11. за організацію, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці) (ст. 255-2 КК)

2.12. за погрозу вчинення терористичного акту (ч. 6 ст. 258 КК)

2.13. за створення терористичної групи чи терористичної організації (ч. 2 ст. 258-3 КК).

2.14 за сприяння вчиненню терористичного акту, проходження навчання тероризму (ч. 3 ст. 258-4 КК)

2.15 за фінансування тероризму (ч. 4 ст. 258-5 КК)

2.16 за перетинання державного кордону України з терористичною метою (ч. 4 ст. 258-6 КК)

2.17 за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ч. 6 ст. 260 КК)

2.18 за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ч. 3 ст. 263 КК)

2.19 за незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ч. 4 ст. 265 КК)

2.20 за незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 4 ст. 289 КК)

2.21 за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 4 ст. 307 КК)

2.22 за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 4 ст. 309 КК)

2.23 за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання прекурсорів (ч. 4 ст. 311 КК)

2.24 за незаконні дії з отруйними чи сильнодіючими речовинами або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, а також за вчинення таких дій без спеціального на те дозволу щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення цих речовин (ч. 4 ст. 321 КК)

2.25 за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів(ч. 4 ст. 321-1 КК)

2.26 за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди (ч. 5 ст. 354 КК) 2.27 за найманство (ч. 5 ст. 447 КК).

 

2.2. Виключення кримінальної відповідальності та звільнення від неї під час судового провадження:

  • Відмова потерпілого або його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення під час судового провадження (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК).

Якщо обставини, передбачені п. 7 ч. 1 ст.284 КПК, виявляються під час судового провадження, кримінальне провадження закривається судом (ч. 7 ст. 284 КПК).

 

  • Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення під час судового провадження (п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК).

Якщо обставини, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК, виявляються під час судового провадження, кримінальне провадження закривається судом (ч. 7 ст. 284 КПК).

 

  • Встановлення під час судового провадження підстав для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень Кримінального кодексу України.

Якщо обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, виявляються під час судового провадження, кримінальне провадження закривається судом (ч. 3 ст. 288 КПК).

 

2.3. Види звільнення від покарання за стадією кримінального провадження:

1. Види звільнення від покарання під час ухвалення вироку (ст. 368 КПК).

2. Види звільнення від покарання під час виконання вироку (ст. 537 КПК).

 

3. Звільнення від покарання під час ухвалення вироку:

 

  • Звільнення засудженого від призначення певного покарання:

1. у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 КК).

2. у зв’язку із непотрібністю застосування до неповнолітнього покарання (ч. 1 ст. 105 КК) .

3, 4 у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 106 КК) .

5. у зв’язку з неможливістю застосування до винуватого певного виду покарання(абз. 7 п. 8 ППВСУ від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

6. звільнення від відбування призначеного покарання у зв’язку з попереднім ув’язненням особи (ч. 5 ст. 72 КК) .

7. звільнення від відбування призначеного покарання на підставах, передбачених Законом України про амністію (ст. 86 КК) .

8. звільнення від відбування призначеного покарання у зв’язку з тяжкою хворобою (ч. 2 ст. 84 КК) .

9. звільнення від відбування призначеного покарання у зв’язку з особливими обставинами (ст. 536 КПК).

 

  • Звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням під час ухвалення вирок:

10. з випробуванням (ст. 75 КК) .

11. з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7 років (ст. 79 КК).

12. з випробуванням неповнолітніх (ст. 104 КК).

 

  • Заміна покарання більш м’яким:

13. заміна військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) призначеного покарання у виді обмеження чи позбавлення волі на строк не більше 2 років покаранням у виді службового обмеження на той самий строк (ч. 1 ст. 58 КК).

14. заміна військовослужбовцям призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років покаранням у виді тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк (ч.1 ст. 62 КК).

 

4. Звільнення від покарання під час виконання вироку:

 

  • І. До початку відбування покарання

1. звільнення від покарання у зв’язку з усуненням законом караності діяння, за яке було засуджено особу (ч. 2 ст. 74 КК)

2. звільнення від покарання осіб, що захворіли на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними (ч. 1 ст. 84 КК)

3. звільнення від покарання осіб, що захворіли на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання (ч. 2 ст. 84 КК)

4. звільнення від покарання у зв’язку із станом здоров’я військовослужбовця, що робить його непридатним до військової служби (ч. 3 ст. 84 КК)

5. звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80, ч. 4 ст. 84 КК)

6. звільнення від відбування покарання неповнолітнього у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ч. ч. 1, 3 ст. 106 КК).

 

  • ІІ. Під час відбування покарання

7. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК, ч. 1 ст. 152 КВК, п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК);

8. умовно-дострокове звільнення неповнолітнього від відбування покарання (ст. 106 КК, ч. 1 ст. 152 КВК, п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК);

9. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби (ст. 81-1 КК; п. 2-1 ч. 1 ст. 537 КПК);

10. звільнення від відбування покарання вагітних жінок, засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання (ст. 83 КК, ч. 10 ст. 154 КВК, п. 4 ч. 1 ст. 537 КПК);

11. звільнення від відбування покарання жінок, які мають дітей віком до 3-х років, засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання (ст. 83 КК, ч. 10 ст. 154 КВК, п. 4 ч. 1 ст. 537 КПК);

12. звільнення від відбування покарання вагітних жінок, засуджених до громадських чи виправних робіт, які стали вагітними під час відбування покарання (ч. 3 ст. 37, ч. 6 ст. 42, ч. 9 ст. 154 КВК);

13. звільнення від відбування покарання осіб, що захворіли на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними (ч. 1 ст. 84 КК);

14. звільнення від відбування покарання осіб, що захворіли на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання (ч. 2 ст. 84 КК);

15. звільнення від відбування покарання осіб, засуджених до громадських робіт або обмеження волі, які під час відбування покарання були визнані інвалідом першої чи другої групи або досягли пенсійного віку (ч. 3 ст. 37, ч. 9 ст. 59, ч. 6 ст. 154 КВК);

16. звільнення від відбування покарання осіб, засуджених до виправних робіт, що досягли пенсійного віку (ч. 6 ст. 42, ч. 9 ст. 59 КВК);

17. звільнення від відбування покарання осіб на підставі закону про амністію (статті 85, 86 КК);

18. звільнення від відбування покарання осіб на підставі акта про помилування (статті 85, 87 КК);

19. звільнення від відбування покарання у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу засудженого для обміну як військовополоненого (ст. 84-1; п. 13-4 КПК);

 

  • Заміна покарання більш м’яким під час виконання вироку

20. заміна невідбутої частини покарання у виді обмеження, позбавлення волі або довічного позбавлення волі більш м’яким (ст. 82 КК, п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК);

21. заміна невідбутої частини покарання у виді виправних робіт штрафом особам, що стали непрацездатними після початку виконання покарання (ч. 3 ст. 57 КК, п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК);

22. заміна військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) невідбутої частини покарання у виді обмеження чи позбавлення волі на строк не більше двох років покаранням у виді службового обмеження на той самий строк (ч. 1 ст. 58 КК, п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК);

23. заміна військовослужбовцям строкової служби невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років покаранням у виді тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк (ч. 1 ст. 62 КК, п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК);

24. заміна невідбутої частини покарання у виді обмеження чи позбавлення волі жінці, звільненої від відбування покарання внаслідок її вагітності або наявності дітей віком до трьох років (ч. 4 ст. 83, п. 4 ч. 1 ст. 537 КПК);

25. заміна довічного позбавлення волі на позбавлення волі особі, якій суд не визнає за можливе застосувати давність (ч. 5 ст. 80 КК);

26. заміна довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років при застосуванні акта про помилування (ч. 2 ст. 87 КК).

 

  • Пом’якшення покарання під час виконання вироку

Пом’якшення покарання передбачає зниження або скорочення судом межі призначеного за вироком суду покарання, яке відбуває засуджений.

27. пом’якшення покарання шляхом зниження максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 74 КК, п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК);

28. пом’якшення покарання внаслідок застосування закону про амністію (ст. 86 КК);

29. пом’якшення покарання внаслідок застосування акта про помилування (ст. 87 КК).

 

Першоджерело: https://tinyurl.com/ymmhapkm