Про стандарти допиту дитини у кримінальному провадженні розповіла під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді.
Розпочала вебінар лектор з огляду міжнародних стандартів отримання вербальної інформації від дитини у кримінальному провадженні, а саме:
·Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей;
·Керівних принципів ООН, що стосуються правосуддя з питань, пов’язаних з участю дітей-жертв та свідків злочинів.
Окрему увагу лектор звернула на рішення ЄСПЛ у справі В. С. проти Польщі (№ 21508/02), яким Суд запропонував можливі способи перевірки надійності молодої дитини-жертви і вказав, що це може бути зроблено менш інвазивним шляхом, ніж прямий допит. Можуть застосовуватися кілька складних методів, наприклад, допит дитини у присутності психолога із записом питань захистом або в студії, дозволяючи позивачу або його адвокату бути присутнім на такому допиті за допомогою відеозв’язку або одностороннього дзеркала.
У продовження тематики використання новітніх технологій допиту дитини, які враховують вразливий стан, вікові та психологічні характеристики дитини, Ірина Гловюк розглянула методику «Зелена кімната» та модель «Барнахус».
Мета методики «Зелена кімната» полягає в отриманні достовірних показань дитини під час проведення її допиту/опитування в умовах мінімізації та недопущення повторної травматизації її психіки.
Важливими умовами ефективності методики «Зелена кімната» є:
1. проведення допиту/опитування дитини із дотриманням «формули ефективної взаємодії з дитиною»: «безпечне місце» + «безпечний дорослий» = «дитина у безпеці»;
2. проведення допиту/опитування дитини відповідно до рекомендованих фаз (етапів проведення допиту/опитування).
За моделлю Барнахус співбесіда з дітьми проводиться у безпечний спосіб, здійснюється медичний огляд для цілей судової медицини та надаються усі необхідні терапевтичні послуги у рамках кримінальних розслідувань та судових процесів.
Структура діяльності «Барнахусів» передбачає заходи в умовних «чотирьох кімнатах», вбудованих у мультидисциплінарне та міжвідомче середовище:
• Кімната 1. Захист дітей;
• Кімната 2. Кримінальне розслідування та судове провадження;
• Кімната 3. Медичний огляд та лікування;
• Кімната 4. Обстеження та лікування психічного здоров’я.
Лектор окреслила зміни, що були внесені до Кримінального процесуального кодексу, які обумовлені необхідністю імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції), зокрема доповнено частину 3 статті 224 КПК України положенням «у разі якщо вік особи не встановлено, але є підстави вважати, що особа є малолітньою або неповнолітньою, до встановлення віку такої особи її допит проводиться за правилами, передбаченими для допиту малолітньої або неповнолітньої особи».
Зауважила Ірина Гловюк також на внесених до статті 615 КПК України змінах у частині можливості використання показань, отриманих під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, як доказів в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. У розрізі уникнення травматизації неповнолітніх та недопущення повторних допитів ця норма є відповідною міжнародним стандартам і має, як така, бути застосовною і в мирний час.
У контексті допомоги дитини при отриманні її показань спікер згадала про Пілотний проєкт щодо залучення психологів до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні / міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги, затверджений спільним Наказом Мін’юсту, МВС та Офісу Генерального прокурора.
Згідно з даними Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх станом на початок 2024 року реалізація пілотного проєкту здійснюється у Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Чернігівській областях та місті Києві, реєстр включає 113 психологів. Всього за перші три місяці було опрацьовано 682 запити на залучення психолога, кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в яких взяв участь психолог, становила 752. Переважна частина запитів надійшла з Києва, Дніпропетровської та Львівської областей.
Національне законодавство і далі рухається у дитиноцентричному напрямку, про що свідчить і Порядок реалізації пілотного проєкту імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність (затверджено Наказ Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України 01 червня 2023 року № 150/445/2077/5/187) (з 01 червня 2023 року в Житомирській, Львівській, Кіровоградській, Черкаській, Чернівецькій областях та місті Києві), з коментарем до якого можна ознайомитися у матеріалі лектора вебінару Ірини Гловюк. https://tinyurl.com/47kaj5f9
В огляді судової практики спікер розглянула постанови та ухвали ККС щодо використання показань дитини.
Наприклад, ККС ВС у одній із постанов підтримав допустимість відмови від допиту малолітньої при тому, що матір категорично заперечувала проти допиту через психологічний стан дитини, і сторони не наполягали на допиті. ККС ВС зазначив, що судом було досліджено відеозапис допиту свідка ОСОБА_2 за правилами «зеленої кімнати», в якому вона детально розповіла про обставини вчиненого злочину. Таке дослідження доказу-відеозапису допиту малолітнього свідка й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини – свідка чи жертви злочинних посягань, а саме статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція, 2007 р.), яка була ратифікована Верховною Радою України 27 серпня 2012 р. і набула чинності з 1 грудня 2012 р., вимогам Конвенції ООН про права дитини та Керівним принципам ООН щодо правосуддя у питаннях, пов’язаних із участю дітей – жертв і свідків злочинів (Постанова ККС ВС від 23 листопада 2021 року у справі № 369/1044/19).
Неспроможними є доводи касаційної скарги захисника у справі № 686/12914/16-к про недопустимість, як доказу показань малолітнього потерпілого ОСОБА_6. Зокрема, як убачається з аудіозапису зафіксованому на технічному носії інформації, громадянка ОСОБА_7, як психолог брала участь у судовому засіданні під час допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_6, і надавала пояснення з приводу проведеної за її участі процесуальної дії. Також, частинами 1, 4 ст. 354 КПК визначено, що допит малолітнього свідка, і за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а у випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження). Отже, судом першої інстанції дотримано згадані законодавчі приписи, оскільки допит малолітнього потерпілого ОСОБА_6 проводився в режимі відеоконференції з іншого приміщення, в присутності його законних представників та психолога ОСОБА_7, де остання не виступала спеціалістом у розумінні ст. 71 КПК. Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції допит малолітнього потерпілого, з урахуванням його психологічного стану внаслідок вчиненого щодо нього злочину та присутності при допиті незнайомих йому осіб проведений з дотриманням вимог ч. 10 ст. 352 КПК, з таким висновком суду погоджується і Верховний Суд.
Ухвалою від 3 червня 2022 року у справі № 200/12044/18 про відмову у відкритті касаційного провадження ККС ВС зробив висновок, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у допиті малолітнього потерпілого, переслідуючи легітимну мету, а саме збереження психічного і психологічного здоров’я. Колегія суддів ВС зазначила, що навіть запропонований стороною захисту спосіб допиту малолітнього потерпілого в дистанційному режимі, не мінімізував би зазначені психологом ризики завданню шкоди здоров’ю потерпілого, оскільки останньому, так або інакше, довелося б відповідати на питання дорослих (учасників судового розгляду), пов’язані з вчиненим щодо нього сексуального насильства, що з урахуванням його віку і психологічного здоров’я не виправдовує здійснення таких процесуальних дій за його участю.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/4j3kb5em
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/25n78xbh
Цікаві публікації лектора:
·Дослідження «Ухвали апеляційних судів за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни» (з 24 лютого 2022 року). https://tinyurl.com/47shbd4z
·Дослідження: вироки за ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни - з 24 лютого 2022 року. https://tinyurl.com/mww86a9z
Зареєструватися на вебінар Ірини Гловюк «Застосування обмежувальних заходів за КК та КПК (кримінальні правопорушення, пов'язані з домашнім насильством)». https://tinyurl.com/3p4m2624
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ