Про поняття та елементи воєнних злочинів в міжнародному кримінальному праві розповіла під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів «Порушення законів та звичаїв війни: кваліфікація злочину та роль захисника», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС.

Розглядаючи питання, чи порушення міжнародного гуманітарного права тотожне вчиненню воєнного злочину, лектор зауважила, що не всі порушення міжнародного гуманітарного права є воєнними злочинами. Натомість, щоб бути воєнним злочином, таке порушення: (1) повинно бути серйозним; і (2) мати наслідком кримінальну відповідальність за міжнародним договором або міжнародним звичаєвим правом.

Наприклад, згідно зі статтею 63 Женевської конвенції ІІІ, військовополонені отримують від органу влади, відповідального за їх утримання, справедливу винагороду за працю. Незабезпечення «справедливої» ставки оплати праці не є воєнним злочином, оскільки не відповідає необхідному елементу тяжкості та/або не є кримінально караним діянням. Так само неможливість позначення культурних цінностей знаками «блакитного щита» для забезпечення їх захисту, як того вимагають статті 10 і 16 Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року, не може кваліфікуватися як воєнний злочин.

До серйозних порушень міжнародного гуманітарного права (далі – МГП), направлених проти людей, належать:

• навмисне вбивство, катування та нелюдське поводження;

• навмисне заподіяння тяжких страждань або серйозного каліцтва чи нанесення шкоди здоров’ю людини;

• напад на осіб, які знаходяться під захистом МГП;

• здійснення нападу невибіркового характеру, коли відомо, що це стане причиною людських втрат серед цивільного населення і спричинить збиток цивільним об’єктам;

• напад на небезпечні установки і споруди, якщо відомо, що це спричинить надмірні втрати серед цивільного населення або значні збитки цивільним об’єктам;

• напад на місцевості, що не обороняються, та демілітаризовані зони;

• неправомірний напад на культурні цінності, які чітко розпізнаються;

• проведення на людях медичних, біологічних або наукових експериментів;

• нелюдське поводження, яке супроводжується приниженням гідності людини, у тому числі застосування практики апартеїду, геноциду та інших дій, які ґрунтуються на расовій дискримінації;

• взяття заручників;

• здійснення актів терору;

• незаконне позбавлення волі (арешт);

• наказ не залишати нікого в живих;

• депортація чи незаконне переміщення населення окупованої території (як в межах цієї території, так і поза нею);

• переміщення державою-окупантом частини власного цивільного населення на окуповану територію;

• позбавлення права на неупереджене та належне судочинство;

• невиправдана затримка репатріації військовополонених або цивільних осіб;

• примус до служби у збройних силах противника;

• обмеження доступу населення до їжі, води;

• застосування заборонених видів зброї;

• використання «живих щитів»;

• вербування до складу збройних сил або використання у воєнних діях дітей віком до п’ятнадцяти років тощо.

Стаття 8 Римського статуту кодифікує існуючі воєнні злочини та встановлює близько 50 порушень, виділяючи наступні 4 категорії:

1.Грубі порушення (grave breaches) Женевських конвенцій у міжнародному збройному конфлікті (Стаття 8(2)(a));

2.Діяння, заборонені звичаєвим МГП застосовним до міжнародного збройного конфлікту (Стаття 8(2)(b));

3.Серйозні порушення (serious violations) спільної ст. 3 Женевських конвенцій у неміжнародному збройному конфлікту (Стаття 8(2)(c));

4.Діяння, заборонені звичаєвим МГП застосовним до неміжнародного збройного конфлікту (стаття 8(2)(e)).

Воєнні злочини складаються з таких правових елементів:

1.Об’єктивні елементи або actus reus – поведінка, наслідки в результаті порушення норм міжнародного гуманітарного права та причинно-наслідковий зв’язок між ними;

2.Суб’єктивні елементи або mens rea – якщо не передбачено інше, особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню за злочин, що підпадає під юрисдикцію Суду, лише в тому випадку, якщо за ознаками складу злочину він учинений умисно та свідомо. Особа має умисел у тих випадках, коли: a) стосовно діяння ця особа має намір вчинити таке діяння; b) стосовно наслідку ця особа має намір спричинити цей наслідок або усвідомлює, що він настане за звичайного перебігу подій);

3.Контекстуальний елемент – 1) існування міжнародного збройного конфлікту; 2) дії особи, яка вчинила злочин, сталися в контексті міжнародного збройного конфлікту та були пов’язані з ним; 3) особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала фактичні обставини, що свідчили про існування збройного конфлікту;

4.Зв’язок (nexus): між діянням обвинуваченого і збройним конфліктом має існувати контекстуальний зв’язок.

Доведення зв’язку між конкретним діянням, що містить ознаки злочину, та збройним конфліктом є складнішим у випадку зі збройним конфліктом неміжнародного характеру і практично не викликає проблем за міжнародного збройного конфлікту. Основою для доведення зв’язку між конфліктом і конкретним діянням є два фактори:

а) спрямованість нападів проти осіб, які не беруть участі у збройному конфлікті;

б) діяння має бути спрямовано на виконання певних цілей збройного формування у конфлікті або ж якимось чином допомагати виконанню таких цілей, або, як мінімум, відбуватись одночасно зі збройним конфліктом (також бути певним чином схожим на інші операції в рамках збройного конфлікту).

У деяких складах воєнних злочинів (ст. 8 (2)(а), ст. 8(2)(с)) загальним елементом для них виступають захищувані особи чи об’єкти (protected persons and objects) як потерпілі від злочинів.

План, політика чи масштаб не є контекстуальними елементами воєнних злочинів. 

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://tinyurl.com/4hdwcdtp

Матеріал на сторінці Advokat Post: http://tinyurl.com/4j38hc73

Цікаві публікації лектора:

·Дослідження «Вироки за ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни (з 24 лютого 2022 року)». http://tinyurl.com/4hn4j3pj

·Підсумки вебінару Порушення законів та звичаїв війни: кваліфікація злочину та роль адвоката. http://tinyurl.com/y9uv8ubm

Зареєструватися на найближчі заходи Ірини Гловюк: 

·Порушення законів та звичаїв війни: кваліфікація злочину та роль захисника. Захід для адвокатів, які надають БВПД. http://tinyurl.com/3jp2wxp7

·Кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством: кваліфікація та доказування. http://tinyurl.com/56v59u2r

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ