Питання визначення кола осіб, інтересів яких стосується вирок на підставі угоди (практика ККС ВС та АП ВАКС)

Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, науковий радник Адвокатського об’єднання «Barristers»

* На час підготовки публікації усі процитовані судові рішення були повнотекстово розміщені у ЄДРСР.

Визначення кола осіб, інтересів яких стосується вирок на підставі угоди, є важливим для реалізації такими особами права на апеляційне оскарження цього вироку, яке гарантовано ч. 2 ст. 24 КПК України. ККС ВС має доволі широку практику із цих питань, і неодноразово формулював правові позиції із цього питання. Зокрема, ККС ВС вказав, що оскільки ст. 394 КПК не врегульовано питання апеляційного оскарження вироку на підставі угоди, якщо ним порушуються права іншої особи, яка не є учасником цього кримінального провадження, суд, вирішуючи питання захисту порушених прав такої особи, повинен звертатися до загальних норм кримінального процесуального закону. При вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з’ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи (URL: https://cutt.ly/D3q3gl0). Крім того, вказувалося: якщо у вироку (ухвалі про застосування примусового заходу виховного характеру чи про застосування примусових заходів медичного характеру) постановленому щодо однієї особи, зроблено висновок, який стосується прав, свобод та інтересів іншої особи, то остання на підставі п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК та керуючись загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі пунктами 1, 2, 10, 17 статті 7, частини шостої статті 9, частин першої та другої статті 24 КПК, вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення в частині її прав, свобод та інтересів (URL: https://cutt.ly/43q3SaN).

Отже, важливою є ідентифікація, коли вирок суду стосується інтересів особи, стосовно якої обвинувальний акт до суду не скеровувався. У випадку вказання імен або посад осіб, назв юридичних осіб, як правило, питань стосовно того, чи стосується вирок інтересів таких осіб, не виникає. Проте, є і інші ситуації, коли це питання є більш складним. Зокрема, на практиці поставало питання щодо можливості ідентифікації особи, оскільки у вироку зазначені адреси мешкання Особи 1 та Особи 2, де під час обшуків вилучені сильнодіючі лікарські засоби, марка та номер автомобіля, яким Особа 1 і Особа 2 користувалися при незаконному перевезенні сильнодіючих лікарських засобів, та який належить на праві власності дружині Особи 1. ККС ВС визнав, що ці дані не дозволяють ідентифікувати особисті дані цих осіб без проведення судового розгляду щодо них з дослідженням відповідних доказів (URL: https://cutt.ly/G3q8qui). Зазначимо, що ідентифікувати цих осіб, маючи повний доступ до тексту вироку або копію вироку, все ж можна, проте, без сумніву, у такому порядку їх причетність до вчинення кримінального правопорушення визнана бути не може.

Крім того, є і посилання на те, що є можливість ідентифікації особи з відкритих відомостей в інтернет-джерелах (URL: https://cutt.ly/H3q8lqR), в пресі, де зазначено прізвище особи (URL: https://cutt.ly/f3q8Wni). АП ВАКС зазначила, що відомості з інтернет-джерел не можуть вважатись безумовно достовірними і такими, що достеменно ідентифікують певну особу. Крім того, це потребує певного часу та вчинення пошукових дій, що не відповідає поняттю ознак, які безсумнівно прямо вказують на дану конкретну особу (URL: https://cutt.ly/j3q8AVA).

Крім того, важливим у цьому питанні є і висновок Об’єднаної палати ККС ВС, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб (URL: https://cutt.ly/63q83D8).

Отже, виходячи з цих та інших позицій, можна виокремити такий алгоритм оцінки, чи стосується інтересів особи вирок на підставі угоди:

1) чи згадується у вироку інша особа, яка за змістом вироку є причетною до вчиненні кримінального правопорушення, крім обвинуваченого;

2) якщо згадується, то чи вказується її ім’я?

3) якщо ім’я не вказується, то чи є дані безпосередньо у вироку, які дозволяють безсумнівно ідентифікувати таку особу (посада, діяльність тощо)?

4) якщо такі дані є, то яким чином зміст вироку торкається її прав, свобод чи законних інтересів?

Про загальні правила оскарження судових рішень на підставі угод, правові позиції ВС щодо тлумачення правил оскарження судових рішень на підставі угод, а також оскарження вироків на підставі угод про визнання винуватості «іншими особами» Ірина Гловюк детально розкаже під час вебінару «Оскарження судових рішень за кримінальними провадженнями на підставі угод: судова практика». Зареєструватися на захід можна за покликанням: https://cutt.ly/r3q7Ulq

Інші заходи лектора:

• Вебінар: «Тлумачення Верховним Судом обчислення строків досудового розслідування». https://cutt.ly/S3q6mwj

• Вебінар: «Отримання доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні: судова практика». https://cutt.ly/z3q6DLm