Отримання доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні, міжнародні стандарти, законодавство та судова практика: адвокат Ірина Гловюк

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар на тему: «Отримання доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні: судова практика», який провела Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, науковий радник Адвокатського об’єднання «Barristers».

Під час заходу з підвищення кваліфікації лектор розглянула міжнародні стандарти отримання вербальної інформації від дитини у кримінальному провадженні, проаналізувала положення КПК України у частині особливостей проведення допиту дитини, звернула увагу на сучасні методики та моделі допиту дитини у сприятливій обстановці, а також навела судову практику у частині використання показань дитини.

До міжнародних стандартів отримання вербальної інформації від дитини у кримінальному провадженні відносяться:

1. Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей;

2. Керівні принципи, які стосуються правосуддя в питаннях, пов’язаних з участю дітей-жертв та свідків злочинів;

3. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція).

Деякі питання стосовно вразливості дітей, врахування їх показань, захисту в кримінальних провадженнях розглядав Європейський суд з прав людини.

У справі «X проти Федеративної Республіки Німеччини» зазначено, що звичайно ж, необхідно, щоб допити неповнолітніх здійснювали у спосіб, що гарантує повагу до їхнього віку і вразливості.

У рішенні «Євген Петренко проти України» ЄСПЛ також зазначив, що не дивлячись на те, що заявник був неповнолітнім і згідно із національним законодавством мав право на обов’язкову участь захисника при провадженні дізнання, працівники міліції його допитували і він дав визнавальні покази за відсутності адвоката. Крім того, національні суди при обґрунтуванні вини заявника, хоч і не посилалися на його визнальвані докази, проте і не вилучили їх з матеріалів справи і не постановили жодної ухвали щодо їх ролі у справі (пп. 92, 94).

У справі «Пановітс проти Кіпру» (Panovits v. Cyprus), 4268/04, 11 грудня 2008 року, Суд повторює свої висновки про порушення прав заявника на захист на стадії досудового розгляду у зв’язку з тим, що його, неповнолітнього, допитували без його опікуна і не надавши йому достатньо інформації про його право на допомогу юридичного представника або про його право зберігати мовчання. Суд відзначає, що зізнання заявника, здобуте за вказаних вище обставин, стало вирішальним елементом аргументів обвинувачення, що істотно послабило перспективи його захисту в суді, і цей дефект не був усунутий у ході подальшого провадження.

Кримінальний процесуальний кодекс України містить положення стосовно провадження відносно неповнолітніх, а також спеціальні норми щодо участі дитини у кримінальному провадженні.

Правова регламентація особливостей здійснення допиту стосовно малолітніх та неповнолітніх під час досудового розслідування передбачена статтями 226-227 КПК України.

Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого під час судового розгляду визначені статтею 354 КПК України, особливості допиту неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого передбачені статтями 490-491 КПК України.

Серед ключових змін, який зазнав КПК України у частині допиту, відзначено наступні:

1. Доповнено частину 3 статті 224 КПК України положенням «у разі якщо вік особи не встановлено, але є підстави вважати, що особа є малолітньою або неповнолітньою, до встановлення віку такої особи її допит проводиться за правилами, передбаченими для допиту малолітньої або неповнолітньої особи» (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції)»);

2. Внесено зміни до статті 615 КПК України у частині можливості використання показань, отриманих під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, як доказів в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. У розрізі уникнення травматизації неповнолітніх та недопущення повторних допитів ця норма є відповідною міжнародним стандартам і має, як така, бути застосовною і в мирний час.

Із метою уникнення або мінімізації можливої психологічної травматизації дитини в кримінальному провадженні мають бути забезпечені всі гарантії, стандарти прав дитини у кримінальному провадженні.

Чинний КПК України передбачає можливість проводити допит не тільки за місцем проведення досудового розслідування, а також в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати.

Відповідно допит дитини має бути проведений у дружній атмосфері для дитини, де вона відчуває захист і комфорт.

На сьогодні одним із способів отримання показань від дитини в умовах мінімізації та недопущення повторної травматизації її психіки є застосування методики «Зелена кімната».

Важливими умовами ефективності методики «Зелена кімната» є:

1. проведення допиту/опитування дитини із дотриманням «формули ефективної взаємодії з дитиною»: «безпечне місце» + «безпечний дорослий» = «дитина у безпеці»;

2. проведення допиту/опитування дитини відповідно до рекомендованих фаз (етапів проведення допиту/опитування).

Іншим способом допиту є модель «Барнахус». Барнахус – міждисциплінарний і міжустановчий спеціалізований центр по роботі з дітьми, які постраждали від насильства або стали свідками подібних злочинів. Тут проводиться співбесіда з дітьми у безпечній спосіб, здійснюється медичний огляд для цілей судової медицини та надаються усі необхідні терапевтичні послуги в рамках кримінальних розслідувань та судових процесів.

Структура діяльності «Барнахусів» передбачає заходи в умовних «чотирьох кімнатах», вбудованих у мультидисциплінарне та міжвідомче середовище:

• Кімната 1. Захист дітей;

• Кімната 2. Кримінальне розслідування та судове провадження;

• Кімната 3. Медичний огляд та лікування;

• Кімната 4. Обстеження та лікування психічного здоров’я.

В огляді судової практики лектором відзначені наступні правові позиції у частині використання показань дитини:

1. Дослідження доказу-відеозапису допиту малолітнього свідка й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини - свідка чи жертви злочинних посягань, а саме статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція, 2007 р.), яка була ратифікована Верховною Радою України 27 серпня 2012 р. і набула чинності з 1 грудня 2012 р., вимогам Конвенції ООН про права дитини та Керівним принципам ООН щодо правосуддя у питаннях, пов’язаних із участю дітей - жертв і свідків злочинів – Постанова ККС ВС у справі № 369/9731/17;

2. Запропонований стороною захисту спосіб допиту малолітнього потерпілого в дистанційному режимі, не мінімізував би зазначені психологом ризики завданню шкоди здоров’ю потерпілого, оскільки останньому, так або інакше, довелося б відповідати на питання дорослих (учасників судового розгляду), пов’язані з вчиненим щодо нього сексуального насильства, що з урахуванням його віку і психологічного здоров’я не виправдовує здійснення таких процесуальних дій за його участю – Ухвала колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 червня 2022 року у справі № 200/12044/18;

3. Обґрунтовано відмовившись від допиту малолітньої потерпілої, суди попередніх інстанцій не забезпечили стороні захисту адекватних можливостей, як могли б компенсувати невигідне становище, у якому опинилась ця сторона через неможливість перехресного допиту. Зокрема, суди ґрунтували свої висновки на позасудових показаннях потерпілої, не здійснивши будь-якого аналізу цих показань з погляду їх належності і достовірності, а також на низці недопустимих та/або неналежних доказів. Крім того, суди застосували підхід до оцінки доказів, який суперечить презумпції невинуватості – Постанова ККС ВС від 17 січня 2023 року у справі № 753/13113/18.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/t32bmPy

Тематичний огляд вебінару – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/r8rdgJl

Публікації Ірини Гловюк:

Проблеми ідентифікації думки потерпілого щодо звільнення від кримінальної відповідальності: судова практика. https://cutt.ly/i32bUH4

Питання визначення кола осіб, інтересів яких стосується вирок на підставі угоди (практика ККС ВС та АП ВАКС). https://cutt.ly/i32bDaq

Зареєструватися на найближчі заходи лектора:

Оскарження судових рішень за кримінальними провадженнями на підставі угод: судова практика. https://cutt.ly/L32nqdQ

Застосування положень КК та КПК стосовно кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством. https://cutt.ly/o32noUf

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ