Відповідно до Рішення № 88 від 11-12.08.2023 року про виконання обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану», який провела Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, науковий радник Адвокатського об’єднання «Barristers».
На початку заходу лектор зазначила, що Розділ 9-1 з’явився у Кримінальному процесуальному кодексі ще у 2014 році, і передбачав розширення повноважень прокурора у зв’язку з введенням воєнного чи надзвичайного стану. Однак у зв’язку з набуттям війною широкомасштабного характеру розділ було перейменовано на Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану.
Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану (ред. ЗУ від 14 квітня 2022 року № 2201-IX) як порядок може бути застосований виключно у разі, якщо місце проведення досудового розслідування кримінального провадження, визначене відповідно до ст. 218 КПК України, відноситься до місцевості, на якій оголошено воєнний стан, а натепер він оголошений на всій території України.
Як зазначає Ірина Гловюк, хоча до ст. 615 КПК України неодноразово вносилися зміни та доповнення, однак на сьогодні ця стаття не є однозначно зрозумілою та безспірною. Норми цієї статті сформульовані таким чином, що одні з них автоматично застосовуються під час дії воєнного стану, а інші – лише за умов, коли немає об’єктивної можливості виконувати загальну довоєнну норму.
Стаття 615 КПК охопила в межах особливого провадження усі важливі інститути кримінального процесуального права та можливість їх реалізації в умовах воєнного стану.
Лектор зосередила увагу на ключових положеннях ст. 615 КПК України:
• Якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань – рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214. У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). За першої можливості відомості підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
• Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.
• Якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 КПК, – такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Рішення керівника органу прокуратури приймається у формі постанови та має містити обґрунтування правомірності здійснення ним повноважень слідчого судді. Таке формулювання є оціночним та об’єктивна неможливість слідчим суддею реалізовувати свої повноваження залежить від кожної окремої ситуації: від місцезнаходження суду, чи функціонує суд, чи залишилися судді. Сам перелік повноважень, які у такій ситуації можуть надаватись стороні обвинувачення, суттєво зменшився порівняно із тим, яким він був на початку воєнного стану.
• Якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності – строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов’язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою. Однак ст. 280 КПК також передбачає, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором. Таким чином, з аналізу цих норм вбачається, що вони не корелюються між собою, оскільки якщо у статті 615 КПК України йде мова про неможливість подальшого проведення та закінчення досудового розслідування, а також зупинення строку досудового розслідування постановою прокурора, то ст. 280 КПК України передбачає лише неможливість проведення досудового розслідування, а також зупинення строку досудового розслідування постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором.
• У разі відсутності технічної можливості доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями забезпечує голова суду, а за його відсутності – заступник голови суду, у порядку черговості та із забезпеченням рівномірного навантаження на суддів. У разі відсутності голови суду та його заступника розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями забезпечує найстарший за віком суддя.
• У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.
• У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
• У разі наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють вручення затриманій особі письмового повідомлення про підозру у строки, встановлені статтею 278 КПК, якщо такі процесуальні дії здійснюються в умовах воєнного стану, строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі може бути продовжено до сорока восьми годин. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сорока восьми годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
• Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.
• Показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
• В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов’язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/yc2p8mtn
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://is.gd/y7MhTC
Цікаві публікації лектора:
• Пілотний проєкт щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини. https://tinyurl.com/hsaorgua263
• Політична нейтральність прокуратури та відвід прокурора у кримінальному провадженні: проблемні питання. https://tinyurl.com/hsaorgua264
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ