Якщо особу не було притягнуто до адміністративної відповідальності, але провадження було, чи буде така обставина, разом з іншими доказами, до прикладу пояснення свідків, вказувати на систематичність насильства?
Доказування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК Україні, здійснюється за загальними правилами доказування, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, згідно якого: доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84); слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення; жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94).
Верховний Суд у аспекті доказування саме домашнього насильства неодноразово звертав увагу на те, що у доказуванні може бути використане широке коло джерел доказів: «домашнє насильство може доводитися будь-якими доказами, допустимими у кримінальному провадженні, і закон не містить вимоги доведення його спеціально визначеними засобами доказування. Серед іншого, суд може прийняти до уваги адміністративні протоколи поліції, обмежувальні приписи, рішення суду в справі про адміністративне правопорушення, які оцінюються ним у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами». Ця практика є доволі усталеною (URL: https://cutt.ly/C7IAUp3 , URL: https://cutt.ly/17IAA55 і ґрунтується на доктринальних підходах до питань доказування домашнього насильства (Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Відповідальність за домашнє насильство і насильство за ознакою статі (науково-практичний коментар новел Кримінального кодексу України) / за ред. М. І. Хавронюка. К.: Ваіте, 2019. С. 78).
Отже, матеріали справи про адміністративні правопорушення можуть бути використані у кримінальному провадженні, але виключно якщо вони будуть долучені до матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому КПК України задля забезпечення допустимості фактичних даних як доказів.
Якщо правопорушення вчинено в межах проживання сім’ї, але не має ознаки систематичності (до прикладу разова ситуація з ревнощів, де дружині було завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості, свідки підтверджують відсутність конфліктів у сім’ї), як будуть такі дії кваліфікуватися - за статтею домашнє насильство чи за статтею завдання тілесних ушкоджень?
Чинне законодавство у аспекті кримінально-правової реакції держави розмежовує домашнє насильство (ст. 126-1 КК України) та кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством. Це чітко відображено у постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду: «злочином, пов`язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину» (Постанова ОП ККС ВС від 12 лютого 2020 року, справа № 453/225/19, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679). Разом з тим, для кваліфікації саме за ст. 126-1 КК України потрібна ознака систематичності домашнього насильства; якщо її нема, то кваліфікація за цією статтею неможлива.
У описаному кейсі, якщо дійсно немає ознаки систематичності, кваліфікація має здійснюватися за ст. 122 КК України: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, а обставиною, яка обтяжує покарання, буде: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах (п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України). Такі рекомендації надані у презентації судді ККС ВС Надії Стефанів: «якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності – кваліфікація за відповідною статтею КК України та п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК (наприклад, ч. 1 ст. 125, п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і п. 6 ч. 1 ст. 67 КК. Якщо ж спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, ч. 2 ст. 152 КК «Зґвалтування» в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах) (URL: https://cutt.ly/v7IAZTQ).
Разом з тим, слід підкреслити, що наявність або відсутність конфліктів реально можуть підтвердити лише його сторони.
Син оформив на себе право власності на будинок і виживає з нього маму психологічно, відключив їй світло, тепло. А поліція і суд одразу кажуть - це цивільно-правові відносини. Як, на Вашу думку, діяти?
У цьому кейсі важливо розмежувати два аспекти: 1) дійсно, можуть бути цивільно-правові відносини, якщо є цивільно-правовий спір щодо права власності на майно або порядку користування ним; та 2) навіть наявність цивільно-правового спору не виключає існування фактів домашнього насильства, але очікувано, що особа, яка може бути кривдником, посилатиметься виключно на те, що має місце сімейний або інший конфлікт або спір, а не домашнє насильство.
В описі кейсу мало даних, проте, ознаки домашнього насильства, які перелічені у п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є (бо мова йде про сім’ю, спільне місце проживання та відносини між родичами), і відключення світла та води може бути проявом економічного насильства. Тому, у разі систематичності, необхідно звертатися до поліції з заявою по ст. 126-1 КК України. Аналіз практики показує, що економічне насильство КК України підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постановою суду за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протоколом огляду місця події (наприклад, як вказано у вироку: «протоколом огляду місця події від 04.06.2020р. та фото таблицею до нього, в яких зафіксовано огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1, в тому числі вибиті вікна та порубані вхідні двері будинку» (URL: https://cutt.ly/J7IA1VR), документами стосовно вартості пошкодженого або знищеного кривдником майна, документами стосовно матеріального стану потерпілої, показаннями потерпілих (наприклад, потерпіла дала показання, що обвинувачений: «виносить все з дому та продає, все що було чоловіком (батьком) зароблено та заощаджено за життя. Вона закриває гараж, сарай на замок навісний, а він їх ламає, ріже, та виносить всі інструменти, міняє їх на вино. Перебив майже весь посуд в будинку» (URL: https://cutt.ly/B7IA5NN); інший приклад – «її син, коли перебуває в нетверезому стані систематично вчиняв і вчиняє відносно неї дії фізичного, психологічного, та економічного насильства, оскільки вимагає в неї гроші за місцем іх спільного проживання» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91463424), показаннями свідків (наприклад: «ОСОБА_5 пояснив, що на протязі останніх семи років ставить вікна в будинку потерпілої ОСОБА_1 після того, як їх вибиває її син, обвинувачений у справі» (URL: https://cutt.ly/O7ISuv5) (детально: Гловюк І. Форми насильства: фізичне, психологічне, економічне. Як довести факт кожного з перелічених різновидів насильства? URL: https://cutt.ly/67ISscs).
Підготувала Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, науковий радник Адвокатського об’єднання «Barristers»
Зареєструватися на вебінар Ірини Гловюк "Отримання доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні: судова практика". https://cutt.ly/P7Od1ez