Кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством: кваліфікація та доказування – Ірина Гловюк

Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством, а саме:

1. Стаття 126-1 КК: доктринальне та судове тлумачення.
2. Кримінальне провадження щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з домашнім насильством.
3. Доказування за ст. 126-1 КК України.
4. Інші питання застосування КПК у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством.

У рамках характеристики кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством акцентовано на наступному:

1. Стаття 126-1 КК: доктринальне та судове тлумачення

Відповідно до статті 126-1. Кримінального кодексу України:

Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, –

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Позиція ККС ВС № 583/3295/19:

Словосполучення “систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства” описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків.

При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.

Позиція ККС ВС № 585/3184/20:

Систему може становити як неодноразово застосована одна із трьох форм насильства, зазначена у ст. 126-1 КК, так і різна варіативність поєднання як фізичного, так і психологічного та економічного насильства щодо однієї й тієї самої потерпілої особи чи осіб.

Позиція ККС ВС № 236/2450/20:

– будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмету доказування обвинувачення за статтею 126-1 КК і докази, що стосуються цих епізодів, є належними, оскільки стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні;

– враховуючи характер злочину, передбаченого статтею 126-1 КК, який за визначенням включає ознаку систематичності і повторюваності, окремі епізоди такого насильства можуть не утворювати окремого злочину, а становлять продовження домашнього насильства у значенні статті 126-1 КК. В такому випадку нові епізоди такого насильства під час триваючого розслідування цього злочину не обов`язково вимагають внесення нового запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2. Кримінальне провадження щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з домашнім насильством

Стаття 477 КПК України.

Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених:

статтею 126-1 (домашнє насильство) – злочин;

Підслідність, якщо нема персональної підслідності – слідчі органи Національної поліції;

Обмеження по закриттю: п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК – 7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством;

Ч. 6 ст. 194 КПК – в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, крім обов’язків, передбачених частиною п’ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів;

Ч. 1 ст. 469 КПК – угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Поняття:

Злочином, пов`язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину).

Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов`язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред`явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.

(ОП ККС ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19).

У контексті зазначеного «злочином, пов`язаним із домашнім насильством» слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого містять хоча б один із елементів, перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх у відповідній статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

Таким чином, аналізуючи комплексний характер домашнього насильства та виходячи з тлумачення закону, до злочину, пов`язаного з домашнім насильством, на який поширюється заборона у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, слід відносити не тільки злочин, передбачений ст. 1261 КК, та злочин, що містить кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах», але й кримінальне правопорушення з ознаками діяння (дії або бездіяльність), поняття якого визначено у ст. 1 Закону № 2229-VIII.

3. Доказування за ст. 126-1 КК України

Тягар доказування:

На стороні обвинувачення лежить обов`язок довести систематичність домашнього насильства, для чого вона може надати відповідні докази систематичності домашнього насильства, у тому числі, але не виключно, підтвердження притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП. (Справа № 236/2450/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476).

Джерела доказів:

Не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази. (Справа № 583/3295/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443);

Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту домашнього насильства якимось певним видом доказів. Діяння та наслідки, зазначені у ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК. Тобто факт документування домашнього насильства має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази, тому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факти актів насильства (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745).

Джерела доказів:

постанови судів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП;
протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
обмежувальний припис;
попередні вироки стосовно особи за ст. 126-1 КК України;
висновки експертів, зокрема за результатами судово-психіатричних, судово-психологічних, психолого-психіатричних експертиз;
показання обвинуваченого;
показання потерпілої/потерпілого;
показання свідка – рідко;
протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
протокол огляду місця події;
протокол слідчого експерименту;
інші документи, зокрема які посвідчують родинні зв’язки, перебування на профілактичному обліку поліції як кривдника, документами стосовно вартості пошкодженого або знищеного кривдником майна, тощо;
копія термінового заборонного припису (виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. У цьому документі обов’язково зазначаються форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення; прізвище, ім’я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником (це регламентується Порядком винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 01 серпня 2018 року № 654);
показання з чужих слів («свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що обвинувачений — це її рідний брат, а потерпіла — її матір. Брат з матір`ю проживають разом по АДРЕСА_1 . Вона кожного дня спілкується телефоном з матір`ю, і та кожного разу скаржиться на обвинуваченого, який вчиняє над нею насильство, вимагає гроші. У потерпілої вона бачила тілесні ушкодження, та пояснювала, що їх спричинив обвинувачений.Обвинувачений не бажає змінювати свою поведінку, не бажає обговорювати це. Обвинувачений ніде не працює, живе за рахунок пенсії потерпілої. Коли мати їй скаржилась на поведінку обвинуваченого, то вона викликала поліцію») (URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92904546);
дані психологічного дослідження особистості (URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93826127).

Приклади:

У висновку судової амбулаторної комплексної психолого- психіатричної експертизи зазначено, що у потерпілої ОСОБА_1 у ситуаціях, що склалися між нею та ОСОБА_2 наявне систематичне вчинення психологічного насильства в сім`ї та спрямування психотравмуючої дії ОСОБА_2 по відношенню до потерпілої. Внаслідок вказаних вище ситуацій 24.06.2020 року, 30.08.2020 року, 29.12.2020 року та 14.05.2021 року потерпілій ОСОБА_1 спричинені психологічні страждання (URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100773594).

У висновку судово-психіатричної експертизи вказувалося, що потерпілий виявляє ознаки психічного розладу у формі розладу адаптації, тобто, ознаки психічних порушень невротичного рівня, як психогенної реакції особистості, що виникли внаслідок наявної психотравмуючої ситуації. Наявний психічний розлад виник внаслідок систематичного вчинення сином домашнього насильства у вигляді зловживання спиртним та психологічного насильства, тобто, психічному здоров`ю потерпілого завдано шкоду (URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100552251).

4. Інші питання застосування КПК у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством

Нерідко у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із домашнім насильством, застосовуються лише додаткові обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (хоча нерідко із забороною спілкуватися з потерпілою та встановленням умов такого спілкування), і не застосовуються обмежувальні заходи:

Був випадок, коли судом було встановлено обмежувальний припис строком на шість місяців, особа порушила заходи тимчасового обмеження, і вже у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1, ст. 309-1 КК України до неї як до підозрюваного обмежувальні заходи за ч. 6 ст. 194 КПК України застосовані не були (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87668131).

Є приклади, де додаткові обов’язки та обмежувальні заходи логічно поєднуються:

Виходячи із формулювань ч. 6 ст. 194 КПК України, застосування обмежувальних заходів можливо і за відсутності додаткових обов’язків.

У випадках обрання додаткових обов’язків, а не обмежувальних заходів, пріоритет віддається дієвості кримінального провадження, а не захисту потерпілих – суперечить ст. 52 Стамбульської конвенції (сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб компетентним органам надавалися повноваження видавати приписи в ситуаціях безпосередньої небезпеки про те, щоб особа, що вчинила домашнє насильство, звільнила місце проживання жертви або особи, яка знаходиться в ситуації ризику, на достатній період, та заборонити правопорушнику заходити до місця проживання жертви або особи, яка знаходиться в ситуації ризику, або контактувати з жертвою або особою, яка знаходиться в ситуації ризику).

Угоди про примирення:

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника (ч. 1 ст. 469 КПК).

Є формулювання, що угода про примирення укладається за ініціативою потерпілої – пряма вимога КПК (Вирок від 27.10.2020 № 198/467/20 Юр’ївський районний суд, Вирок від 27.05.2021 № 445/953/21 Золочівський районний суд).

Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що угода про примирення була укладена за її ініціативою, оскільки вони помирились, вказала про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого, підтвердила, що вона повністю розуміє наслідки укладання угоди, просить суд затвердити угоду (Вирок від 17.06.2021 № 344/7679/21 Івано-Франківський міський суд);

обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 вказували на те, що угода про примирення укладена між ними добровільно, за ініціативи потерпілої, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді (Вирок від 19.07.2021 № 637/659/21 Шевченківський районний суд).

Укладення угоди ініційовано її сторонами – пряме порушення КПК:

Згідно з даною угодою потерпіла та обвинувачений за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення (Вирок від 13.08.2019 № 420/1067/19 Новопсковський районний суд Луганської області).

Інші формулювання, без уточнення ініціатора:

Потерпіла заявила, що наслідки затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, просить затвердити зазначену угоду (Вирок від 09.06.2021 № 456/2020/21).

Першоджерело - https://tinyurl.com/mpdt6mck