Ірина Гловюк представила лекторський склад ВША НААУ на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Захист соціально вразливих груп: міжнародний та національний виміри».
19 жовтня 2023 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Захист соціально вразливих груп: міжнародний та національний виміри», співорганізатором якої виступила Вища школа адвокатури НААУ у співпраці з ГО "Інкубатор демократичних ініціатив" та Інститутом держави і права імені В. М. Корецького.
Лекторський склад ВША ШААУ із доповіддю на тему: «Обмежувальні заходи за КК України та кримінальне провадження на підставі угоди про примирення: чи дотримуються інтереси потерпілих?» представила Ірина Гловюк, адвокат, д.ю.н., професор, заслужений юрист України.
Ірина Гловюк звернула увагу, що КПК України загалом передбачає можливість укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, якщо дотримані умови (зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення) та ініціатором є потерпілий.
Статистичні дані такі: у 2022 році за ст. 126-1 було ухвалено 261 вирок, яким затверджено угоди про примирення, що свідчить про поширеність цієї диференційованої форми кримінального провадження.
Аналіз вироків свідчить про те, що угоди про примирення згадують застосування / незастосування обмежувальних заходів за ст. 91-1 КК України. Наприклад:
• «Під час підготовчого судового засідання між потерпілою та підсудним укладена угода про примирення від 20.04.2023 р., згідно якої … сторони погоджуються, що останній має понести покарання згідно ст. 126-1 КК України у виді 210 (двохсот десяти) годин громадських робіт, без застосування обмежувальних заходів, передбачених ст.91-1 КК України»;
• «як вбачається з даної угоди, … сторони погодили застосування обмежувального заходу передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України - направлення для проходження програми для кривдників»;
• «сторони узгодили покарання та погодилися на призначення покарання обвинуваченому за ст. 126-1 КК України у вигляді 150 годин громадських робіт. Відповідно до ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід - направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми».
Утім, як зазначає Ірина Гловюк, є питання, чи можна в угоді про примирення прописувати умови, пов’язані з застосуванням / незастосування обмежувальних заходів за ст. 91-1 КК України. Згідно ст. 471 КПК України, угода про примирення має містити узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.
КК України у ст. 51 передбачає вичерпний перелік видів покарань. Обмежувальні заходи, натомість, містяться у окремому розділі КК України з однойменною назвою. Якщо звернутися до доктрини кримінального права, то обмежувальні заходи визнаються такими, що: належать до інших некаральних, хоча й примусових заходів кримінально-правового характеру; належать до інших кримінально-правових заходів; не є ні одними зі складових елементів кримінальної відповідальності, ні її окремою формою, самостійно не призначаються, а за правовою природою обмежувальні засоби, які передбачені у КК України, необхідно відносити до засобів безпеки.
Отже, розглядати їх у рамках формулювання «узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням» - некоректно, це не відповідає КК України.
Трансляція заходу для перегляду: https://fb.watch/nQEmOa9J5s/
Детально ознайомитися з тезами доповіді Ірини Гловюк найближчим часом можливо буде у Збірнику за підсумками конференції та на платформі Вищої школи адвокатури.
Зареєструватися на захід Ірини Гловюк з підвищення кваліфікації за 2022 рік. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану: https://tinyurl.com/4pspp4c5
Інститут Держави І Права ім. В. М. Корецького НАН України Democratic Initiatives Incubator / Інкубатор демократичних ініціатив