Шановна правнича спільното!
Вища школа адвокатури НААУ представляє вашій увазі дослідження «Вироки за ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни (з 24 лютого 2022 року)», яке здійснила Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді.
Авторкою проаналізовано нову судову практику щодо розгляду воєнних злочинів та їх кваліфікації за ст. 438 КК України, починаючи із 24 лютого 2022 року, а саме розглянуто 48 вироків станом на 20 жовтня 2023 року за формами об’єктивної сторони ст. 438 КК:
• жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням;
• вигнання цивільного населення для примусових робіт;
• розграбування національних цінностей на окупованій території;
• застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом;
• інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• ті самі діяння, якщо вони поєднані з умисним вбивством.
Проведене дослідження є унікальним та покликане виокремити найбільш поширені питання, які виникають при кваліфікації вчинених рф воєнних злочинів за ст. 438 КК.
Ірина Гловюк серед проблем формулювання ст. 438 КК відзначила: бланкетний характер; невизначеність форми об’єктивної сторони «інші порушення законів та звичаїв війни»; відсутність окремої норми щодо відповідальності командирів; посилання лише на міжнародні договори; неврахування серйозності порушення; заниженість санкцій порівняно з деякими «загальнокримінальними» злочинами (за якими була б кваліфікація у разі, якщо злочин вчинявся не в умовах збройного конфлікту).
За наслідками проведеного дослідження, авторка дійшла висновку, що для вироків за ст. 438 КК України важливо:
• по-перше, відображати вичерпний перелік порушень норм міжнародного гуманітарного права із посиланням на те, які саме норми порушено (у ст. 438 КК України іде мова про міжнародні договори), і особливо - для форми «інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України»;
• по-друге, вказувати на захищений статус жертви / об’єкта за міжнародним гуманітарним правом (якщо це має місце);
• по-третє, прописувати усвідомлення виконавцем існування збройного конфлікту та зв’язку діяння зі збройним конфліктом (у тому числі і усвідомлення захищеного статусу жертви / об’єкта за міжнародним гуманітарним правом). Відсутність такого зв’язку виключає кваліфікацію за ст. 438 КК України. І ці позиції мають бути відображені таким чином, щоб, по-перше, було зрозуміло, яке саме порушення норм міжнародного гуманітарного права вчинив обвинувачений (засуджений), по-друге, вжиті формулювання виключали будь-яке протилежне розуміння фактичних обставин та їх юридичної оцінки.
Детально ознайомитися із дослідженням можна за посиланням: https://tinyurl.com/yfe75zw2
Про порушення законів та звичаїв війни, особливості кваліфікації злочину та роль захисника Ірина Гловюк розповість під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, які надають БВПД. https://tinyurl.com/3jp2wxp7