Домашнє насильство, систематичність та принцип non bis in idem: огляд Постанови ККС ВС у справі № 522/2378/22
Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ
Гловюк Ірина
05.07.2024

Вступ до проблеми. У судовій практиці за ст. 126-1 КК України – домашнє насильство –  аргументом захисту є недотримання принципу non bis in idem. Цей принцип закріплено у  ст. 19 КПК України: ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Стаття 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і  основоположних свобод передбачає, що нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Зокрема, йдеться про ситуації, коли кривдник попередньої притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП (деякі питання вже розглядалися у статті: Гловюк І. Питання тлумачення систематичності домашнього насильства у практиці ККС ВС. URL: https://tinyurl.com/3vdej827).

ККС ВС раніше висловлював позиції, де:

- констатував порушення цього принципу. Зокрема,  коли потерпіла 16 жовтня 2019 року звернулася із заявою до правоохоронних органів про притягнення кривдника до кримінальної відповідальності за систематичне вчинення домашнього насильства. Фактично не здійснюючи розслідування за цією заявою, органи досудового розслідування використали матеріали, які стосувалися фактів раніше вчинених кривдником 17, 22 та 28 лютого 2019 року адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно цієї ж потерпілої, та за якими він вже був притягнутий до відповідальності. Отже, мало місце притягнення особи двічі за одні і ті ж діяння, які кваліфікуються як адміністративні правопорушення, а потім як кримінальне правопорушення є неможливим і суперечить Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини (URL: https://tinyurl.com/2s4bdame).

-  констатував, що цей принцип не порушено. ККС ВС вказав, що до комплексу систематичних дій за ст. 126-1 КК України можуть входити й один чи кілька епізодів такого насильства, за які особа була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Водночас поряд із такими епізодами домашнього насильства має існувати один чи декілька епізодів насильства, за які особа не притягувалася до адміністративної відповідальності (URL: https://tinyurl.com/3jfad7mt).

Постанова ККС ВС від 28 травня 2024 року. 28 травня 2024 року ККС ВС своєю постановою (справа № 522/2378/22, провадження № 51-7447 км 23) скасував ухвалу апеляційного суду, якою було закрито кримінальне провадження за ст. 126-1 КК України (URL: https://tinyurl.com/mtat2au4). Цій постанові вже приділялася увага (URL: https://tinyurl.com/b8zsv2nn).

Зміст постанови (URL: https://tinyurl.com/mtat2au4) викладено у таблиці:

 

Обвинувачення  у справі № 522/2378/22

Попереднє притягнення до адміністративної відповідальності

Судові

рішення

Основні аргументи прокурора у касаційній скарзі

Висновок

ККС ВС

Кривдник, проживаючи разом зі своєю дружиною  та донькою у спільній квартирі, у період з 01 липня до 19 листопада 2021 року, не працюючи та не маючи заробітку, систематично зловживаючи алкогольними напоями, з метою примусити свою дружину, яка через стан здоров’я не працювала та була прикута до ліжка, а також доньку жебракувати та давати йому грошові кошти для забезпечення власних потреб, вирішив створювати їм нестерпні умови проживання шляхом застосування до них домашнього насильства.

Кривдник був тричі притягнутий до відповідальності, а саме:

- постановою суду від 01 грудня 2021 року за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства);

- постановою суду від 27 липня 2021 року за вчинення 01 липня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства).

Приморський районний суд м. Одеси засудив обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого  ст. 126-1 КК, а Одеський апеляційний суд  скасував вирок суду першої інстанції та закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України  у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

           

1) суд не врахував факти вчинення кривдником систематичного домашнього економічного насильства, за який обвинувачений не притягувався до адміністративної відповідальності;

 

2) суд не взяв до уваги того, що кривдник  обвинувачувався у вчиненні невизначеного числа епізодів домашнього насильства;

 

3) суд не перевірив наявність фактів систематичного домашнього насильства протягом періоду часу, зазначеного в обвинувальному акті;

 

4) суд не зважив на те, що шкода фізичному або психологічному здоров’ю потерпілої особи, передбачена ст. 173-2 КУпАП, не охоплюється обов’язковими наслідками, визначеними в диспозиції ст. 126-1 КК, а тому наслідки сформульованого обвинувачення за ст. 126-1 КК суттєвим чином відрізняються від наслідків за фактами вчинення адміністративних правопорушень за ст. 173-2 КУпАП і свідчать про різні фактичні обставини вчинення зазначених правопорушень.

суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не врахував належним чином фактичних обставин правопорушення в адміністративному та кримінальному провадженнях, а саме вчинення кривдником у період з 01 липня до 19 листопада 2021 року стосовно своєї дружини та доньки систематичного як психологічного, так і економічного насильства, відсутність протоколів про притягнення його до адміністративної відповідальності та постанов суду за фактом вчинення насильства економічного характеру, та не зважив на показання потерпілої  та свідка щодо факту систематичного насильства зі сторони обвинуваченого.

Кривдник із початку липня до кінця листопада 2021 року, систематично перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, завдавав своїй дружині та доньці економічні та моральні страждання, а саме застосував до них:

- психологічне насильство, яке полягало в нецензурній лайці на адресу дружини та доньки, приниженні та образі їхньої особистої гідності, систематичних погрозах застосування фізичного насильства, під час яких він постійно пошкоджував та розпродавав побутові речі, які знаходились у квартирі, для придбання алкогольних напоїв, збиранні продуктів харчування зі сміттєвих баків та примушуванні їх вживати;

- економічне насильство, яке полягало у відбиранні грошей у дружини та доньки, створенні умов фінансової залежності для членів сім`ї, привласненні грошових коштів дружини та доньки, несправедливому розподілі фінансової відповідальності, витрачанні наданих йому коштів для придбання продуктів на придбання алкогольних напоїв для власного споживання.

 

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що за правопорушення, які були вчинені обвинуваченим у період з 01 липня до 19 листопада 2021 року, та за якими йому було висунуто обвинувачення, останній вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього постановами Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2021 року та 01 грудня 2021 року накладені адміністративні стягнення у виді штрафу, тобто він не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності (адміністративної та кримінальної). Відтак,  за всі вчинені правопорушення він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності, а вчинення іншого діяння, яке б містило ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК, йому не інкримінувалося, виходячи із принципу non bis in idem («двічі за одне й те саме не карають»), дійшов висновку про те, що в цьому кримінальному провадженні відсутня підстава для кримінальної відповідальності, передбачена ч. 1 ст. 2 КК.

 

 

потерпілим були завдані фізичні та психологічні страждання, які призвели до погіршення якості життя обох потерпілих та значного погіршення стану здоров`я потерпілої

 

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_7 не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності (адміністративної та кримінальної), оскільки за правопорушення, які були вчинені останнім у період з 01 липня до 19 листопада 2021 року, та за якими йому було висунуто обвинувачення, він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

 

 

Мотиви ККС ВС (URL: https://tinyurl.com/mtat2au4):

- суд апеляційної інстанції не врахував те, що кривдник органом досудового розслідування обвинувачувався у вчиненні стосовно потерпілих як домашнього психологічного, так і економічного насильства, а наявні в матеріалах кримінального провадження протоколи про вчинення адміністративних правопорушень та постанови суду за результатами їх розгляду стосуються притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності лише за фактом сімейного насильства, яке полягало у агресивній поведінці та нецензурній лайці в бік потерпілих. Тобто суд апеляційної інстанції не зважив на вчинення обвинуваченим у період з 01 липня до 19 листопада 2021 року стосовно потерпілих домашнього насильства економічного характеру;

-  суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду залишив поза увагою те, що обвинуваченому інкримінувалось вчинення систематичного сімейного насильства, яке мало місце, однак з різних причин не було зафіксовано відповідними протоколами про адміністративні правопорушення;

-  попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій стосовно певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, як про це вказано в ухвалі суду апеляційної інстанції, а підтверджує систематичність дій винуватої особи;

- шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої особи, яка могла бути чи завдана потерпілій особі, передбачена як наслідок адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи», що є наслідком кримінально караних діянь, визначених ст. 126-1 КК.

Коментар. У цій постанові () ККС ВС слід звернути увагу на такі прикметні особливості фактичних обставин та кваліфікації, мотивів ККС ВС:

- аналіз фактичних обставин свідчить на те, що кривдник вчиняв домашнє насильство у різних формах (психологічне та економічне, яке було в різних проявах) та стосовно двох спеціальних потерпілих – дружини та доньки, які перебували у вразливому стані;

- зважаючи на диспозицію ст. 173-2 КУпАП – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого,  та термінологію ст. 126-1 КК України –  питання викликає вжиття формулювання «притягнення ... до адміністративної відповідальності лише за фактом сімейного насильства» та «вчинення систематичного сімейного насильства»;

- ККС ВС підтвердив наявну практику щодо варіативності форм домашнього насильства для ідентифікації систематичності;

- ККС ВС використав усталену практику щодо тлумачення систематичності: словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази (URL: https://tinyurl.com/mtat2au4);

- ККС ВС знову визнав специфіку домашнього насильства як патерну поведінки: домашнє насильство майже ніколи не становить собою окремий епізод, а зазвичай охоплює кумулятивне та взаємопов`язане фізичне, психологічне, сексуальне, емоційне, вербальне та фінансове насильство щодо близького члена сім`ї чи партнера, наслідки якого виходять за межі обставин окремого епізоду. Повторення послідовних епізодів насильства в особистих стосунках становить собою особливий контекст і динаміку домашнього насильств. Воно становить собою триваюче правопорушення, що характеризується продовжуваним зразком поведінки, в якому кожен окремий інцидент є цеглиною більш загального зразку поведінки. Для доведення систематичності домашнього насильства важливими є сам факт і обставини вчинення окремих його епізодів. Правові наслідки, які настали чи не настали для кривдника за цими окремими епізодами, а також час, коли такі наслідки настали, не є обставинами, які можуть впливати на доведеність цих епізодів (URL: https://tinyurl.com/mtat2au4);

- ККС ВС знову наголосив на відмінності «адміністративного» та «кримінального» домашнього насильства за наслідками: обов’язковою ознакою об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є також наслідки у вигляді фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. При цьому шкода фізичному або психологічному здоров’ю потерпілої особи, яка могла бути чи завдана потерпілій особі, передбачена як наслідок адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи», що є наслідком кримінально караних діянь, визначених ст. 126-1 КК (URL: https://tinyurl.com/mtat2au4);

- ККС ВС посилається на свою практику щодо домашнього насильства та оцінює нерелевантність тих посилань на практику, які навів суд апеляційної інстанції;

- найважливішим, як видається, висновком щодо систематичності домашнього насильства є такий: попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій стосовно певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення,  а підтверджує систематичність дій винуватої особи (URL: https://tinyurl.com/mtat2au4).