Публікації лектора
Чи можна вважати недопустимими докази у разі, якщо не було застовано методику «Зелена кімната» при допиті дитини?
Відповідь підготувала Ірина Гловюк, адвокатка, докторка юридичних наук, професорка, членкиня НКР при ВС, членкиня Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ, членкиня Комітету із конституційного правосуддя та прав людини Ради адвокатів Одеської області
Гловюк Ірина
24.09.2024

Найперше слід звернути увагу на те, що ця методика не згадується у КПК України, утім, на її застосуванні наголошено у Наказі Про запровадження та реалізацію пілотного проєкту щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність від 01.06.2023 № 150/445/2077/5/187 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0150905-23#Text). Зокрема,

  • стандарт 36 - Проводити слідчі (процесуальні) дії не лише за місцем здійснення досудового розслідування, зокрема в умовах, дружніх до дитини, за а) методикою "Зелена кімната" та б) в спеціально облаштованому приміщенні, в) в іншому місці за погодженням особи, яка бере участь у слідчій дії, г) на базі спеціально облаштованих приміщень центрів з надання безоплатної правничої допомоги, ґ) приміщенні органу досудового розслідування, дізнання, прокуратури;

  • стандарт 41 - Здійснювати допит за методикою "Зелена кімната" не лише за місцем проведення досудового розслідування, а й в іншому місці за згодою неповнолітнього (вдома або іншому зручному для дитини місці; проведення слідчих дій в умовах, дружніх до дитини).

ККС розглядав питання застосування методики у деяких постановах.

У справі № 753/13113/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108526645) сторона захисту стверджувала про недопустимість показань, отриманих за методикою «Зелена кімната». Суд зазначив, що опитування в «Зеленій кімнаті» було проведене психологом, запрошеним в.о. Начальника сектору Дарницького УП ГУ Національної поліції у м. Києві. З погляду наведеної вище позиції, показання дитини були отримані «неналежним суб`єктом», оскільки психолог не лише не була, а й не могла бути уповноважена на здійснення слідчих дій в цьому провадженні. Отже відповідно до концепції «неналежного суб`єкта» показання потерпілої, отримані в «Зеленій кімнаті», мали бути визнані недопустимим доказом. Суд відзначив, що він відступив від такого ригористичного підходу в оцінці допустимості доказів, та визнав, що у цій справі сторона захисту не навела доводів, яким чином сам факт того, що опитування потерпілої було проведено психологом, істотно порушив права сторони захисту в обставинах цієї справи. Таким чином, Суд не вважає саме по собі те, що показання потерпілої отримані «неналежним суб`єктом», достатньою підставою для визнання показань потерпілої під час опитування в «Зеленій кімнаті» недопустимими. У цій же постанові ККС ВС визнав, що опитування в «Зеленій кімнаті» становить собою лише спеціальний спосіб проведення допиту чи опитування, результатом якого мають стати відомості, що містяться в показаннях особи, яку опитують, з метою використання під час судового розгляду у відповідності до інших правил, що стосуються допустимості доказів.

Крім того, сторона захисту оспорювала застосовність методів дослідження, використаних експертами, а саме пакета напівструктурованих інтерв`ю для оцінки розвитку та благополуччя DAWBA (Development and Well-Being Assessment). Суд першої інстанції відхилив заперечення захисту, пославшись на запевнення експерта ОСОБА_14 та лікаря-психіатра ОСОБА_17 у тому, що цей метод може застосовуватися до чотирирічної дитини. Однак позицію сторони захисту щодо застосовності методів DAWBA підтверджують автори цієї методики, які стверджують, що вона не може бути застосована для проведення інтерв`ю з дитиною, яка не досягла одинадцяти років. У постанові є виноска, що «DAWBA включає чотири компоненти: співбесіду з батьками, співбесіду з молодими людьми віком від 11 років, опитувальник для вчителів і комп`ютеризовану клінічну діагностику, основану на співбесідах і опитувальниках» ("The DAWBA involves four components: a parent interview, an interview for young people aged 11 or more, a teacher questionnaire, and a computer-assisted clinical diagnostic rating based on the interviews and questionnaires"). Robert Goodman, Tamsin Ford, Hilary Richards, Rebecca Gatward and Howard Meltzer, The Development and Well-Being Assessment: Description and Initial Validation of an Integrated Assessment of Child and Adolescent Psychopathology, The Journal of Child Psychology and Psychiatry and Allied Disciplines , Volume 41 , Issue 5 , July 2000 , pp. 645 - 655, DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.2000.tb02345.x.

Тобто у даному випадку йшлося про питання допустимості показань, утім, пов’язані з застосування методики «Зелена кімната». У підсумку, до речі, ККС визнав, що обґрунтовано відмовившись від допиту малолітньої потерпілої, суди попередніх інстанцій не забезпечили стороні захисту адекватних можливостей, як могли б компенсувати невигідне становище, у якому опинилась ця сторона через неможливість перехресного допиту. Зокрема, суди ґрунтували свої висновки на позасудових показаннях потерпілої, не здійснивши будь-якого аналізу цих показань з погляду їх належності і достовірності, а також на низці недопустимих та/або неналежних доказів. ККС ВС не встановив можливості на цей час виправити критичні недоліки її некваліфікованого опитування у 2016 році (а опитування відбувалось лише формально за методикою «Зелена кімната», і це детально обґрунтовано у постанові).

Розглядав ККС ВС і наслідок незастосування методики «Зелена кімната». У справі № 335/4038/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116512355) сторона захисту стверджувала, що допит дітей проводився в нічний час із порушенням методики допиту неповнолітніх дітей «Зелена кімната». ККС визнав, що посилання захисника на те, що допит малолітніх проводився без врахування методики допиту цієї категорії осіб «Зелена кімната» є безпідставними. Опитування в «Зеленій кімнаті» становить собою лише спеціальний спосіб проведення допиту чи опитування, результатом якого мають стати відомості, що містяться в показаннях особи, яку опитують. Слід зазначити, що чинний кримінальний процесуальний закон не містить обов`язку під час досудового розслідування проводити допит малолітньої особи за методикою « Зелена кімната», а сама методика носить виключно методичний характер, тому істотних порушень вимог КПК не допущено.

Отже, незастосування методики «Зелена кімната» саме по собі не є підставою для визнання фактичних даних, що містяться у показаннях дитини, недопустимими доказами. Утім, таке незастосування може вплинути на оцінку достовірності таких показань, що слід враховувати при підготовці правових позицій захисту або представництва.