Ірина Гловюк, адвокатка, д.ю.н., професорка Львівського державного університету внутрішніх справ, зупинилась на проблемних питаннях розуміння поняття «кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством», кваліфікації домашнього насильства (з урахуванням різнотлумачення на практиці ознаки систематичності та розуміння засади non bis in idem), джерел доказів у таких провадженнях та інших питаннях кримінальних проваджень за ст. 126-1 КК України, у тому числі викладі ознак домашнього насильства у повідомленням про підозру та обвинувальних актах (на основі практики Касаційного кримінального суду).

У доповіді приділено увагу правовим позиціям Касаційного кримінального суду, зокрема, підкреслено важливість позиції стосовно систематичності: «словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння.

Наголошено, що у цих позиціях підкреслено, що «закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків» (справа № 583/3295/19); «систему може становити як неодноразово застосована одна із трьох форм насильства, зазначена у ст. 126-1 КК, так різна варіативність поєднання як фізичного, так і психологічного та економічного насильства щодо однієї й тієї самої потерпілої особи чи осіб» (справа № 585/3184/20).

Підкреслено «міфічність» думки, що систематичність домашнього насильства має доводитись лише постановами про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, у зв’язку з чим проаналізовано правову позицію Касаційного кримінального суду: «Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту домашнього насильства якимось певним видом доказів. Діяння та наслідки, зазначені у ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК. Тобто факт документування домашнього насильства має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази, тому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факти актів насильства» (справа № 585/3184/20).

Публікація підготовлена за матеріалами круглого столу «Сімейні спори: коли правовідносини та конфлікти щодо участі у вихованні дітей призводять до початку кримінальних проваджень», що відбувся 05 квітня 2023 року в Національній асоціації адвокатів України, за ініціативою Комітету з сімейного права і Комітету з кримінального права та процесу, разом з Центром «Адвокат дитини»

Перегляд трансляції доступний за покликанням: http://surl.li/gczvq

Зареєструватися на вебінар Ірини Гловюк "Отримання доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні: судова практика". https://cutt.ly/V5uhnQF

Пов'язані матеріали:

Кримінальні правопорушення, що вчиняються у сфері сімейних відносин, пов’язаних зі спорами батьків щодо спілкування з дітьми: Марина Сухая. https://cutt.ly/I5uhD5N

Коли сімейні правовідносини та конфлікти щодо участі у вихованні дітей призводять до початку кримінальних проваджень. https://cutt.ly/P78Cvfz