Особливості дифамаційних спорів, алгоритм процесу, предмет доказування: адвокат Сергій Глотов
Сергій Глотов, кандидат юридичних наук, адвокат, старший науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, асистент кафедри цивільного процесу НЮУ імені Ярослава Мудрого, провів у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Дифамаційні спори: алгоритм процесу, предмет доказування».
Дифамаційні спори відрізняються високою складністю, яка зводиться до оцінки та сприйняття слова. Будь-яке слово має оцінюватися у лінгвістичному (з точки зору мови) та соціальному (з точки зору сприйняття суспільством) контексті.
Суть дифамаційного спору як з матеріальної, так і з процесуальної точки зору, зводиться до того, що слово або лінгвістична конструкція, яка на думку позивача посягнула на його честь, гідність і репутацію, можуть бути представлені у трьох іпостасях:
- Фактичні твердження;
- Оціночні судження;
- Оціночні судження із фактологічним підґрунтям.
Дифамаційний спір виникає стосовно таких об’єктів як: честь, гідність, (ділова) репутація, посягання на які може відбуватися через поширення недостовірної інформації або так звані наклеп чи образу.
Елементи так званого юридичного складу правопорушення:
- Має місце поширення інформації, тобто доведення її відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;
- Поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи;
- Поширення недостовірної інформації;
- Поширення інформації, що порушує особисті немайнові права.
У чому полягають особливості доказування у дифамаційних спорах? – відповідь на це питання у тематичному матеріалі від Advokat Post: https://bit.ly/3GIjZiI
Відеофрагмент із заходу доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://bit.ly/3TGgNH6
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://bit.ly/3gl0otC