Ми часто чуємо від колег-адвокатів, що медіатори є конкурентами для адвокатів, але наразі розвінчаємо цей міф та визначимо, наскільки важлива роль адвоката під час проведення бізнес-медіації.

Бізнес-медіація буде ефективніша, якщо в прийнятті рішень під час медіації братимуть участь крім самих сторін також досвідчені правознавці.

Насамперед це пов’язано з тим, що самі сторони конфлікту не завжди можуть системно підійти до врегулювання спору та знайти нестандартні варіанти рішень. Водночас присутність адвоката на медіації не тільки можлива, але й вітається, особливо під час проведення бізнес-медіації.

Першочергова роль адвоката полягає в тому, що він може запропонувати своєму клієнтові оптимальний спосіб вирішення питання, з огляду на різні фактори.

У процедурі медіації поряд з професіоналізмом медіатора запорукою успішного процесу є, передусім, бажання сторін співпрацювати й усвідомлення кожною з них своїх справжніх інтересів.

Тому підготовка сторін до медіації — дуже важливий етап для досягнення кращого результату переговорів.

Роль адвоката в бізнес-медіації може бути важливою у двох площинах.

1. Роль коуча (або «граючого тренера»), який допомагає своєму клієнтові виявити його інтереси, що криються за позицією.

2. Роль консультанта, який може роз’яснити юридичні тонкощі досягнення того результату, на який націлений клієнт, з огляду на його інтереси.

Медіатор — особа нейтральна, він не оцінює, не дає порад, як і не консультує і нічого не пропонує. У зв’язку із цим у процесі самої процедури медіації адвокат повинен, залишаючись на другому плані, м’яко підказувати клієнтові аргументацію, відповідати на правові питання, допомагати контролювати ситуацію. Дуже важливо в таких випадках тримати баланс, не «перетягуючи ковдру» на себе. Адже результатом такої поведінки під час медіації може стати неефективна комунікація безпосередньо між сторонами і відповідно неможливість досягнення згоди.

Адвокат повинен дати можливість своєму клієнтові на медіації повною мірою реалізувати своє право бути господарем становища.

Якщо сторони прийняли рішення брати участь у процедурі медіації, юридичні представники (адвокати) мають надати своїм клієнтам правові відомості, необхідні для прийняття учасниками спору виваженого рішення. Після закінчення процедури представникам сторін слід переконатися в тому, що досягнуті домовленості матимуть юридичну силу.

З огляду на складність бізнес-процесів і конфліктів, які виникають у сфері комерційних або корпоративних спорів, представниками сторін повинні виступати тільки висококваліфіковані фахівці, що мають необхідні знання та вміння. Залежно від того, як організований процес медіації та як сторони виявили бажання його проводити, юридичні радники (адвокати) можуть бути присутніми на всіх стадіях медіаційної процедури. Однак юристи, які відвідують сесії медіації разом зі своїми клієнтами, повинні розуміти, що в цьому процесі вони відіграють лише допоміжну роль і не повинні претендувати на виконання функцій медіатора, а також застосовувати стратегію конкуренції.

Тісна співпраця медіатора і сторін з юридичними радниками необхідна, зокрема, в тих випадках, коли потрібно оцінити, наскільки медіаційна угода відповідатиме вимогам законодавства, і визначити, які додаткові заходи повинні бути прийняті, щоб узгоджене рішення мало юридичну силу і було втілене в життя.

Звичайно, юристи або адвокати можуть самі проводити медіацію, якщо вони мають усі необхідні якості й характеристики та спеціальну підготовку, щоб виступати в подібній ролі — медіатора. Однак юрист або адвокат не може медіювати справу, у якій він представляє сторону, з огляду на виникнення в такому випадку ризику конфлікту інтересів, порушення правил адвокатської етики, порушення принципу нейтральності та конфіденційності процедури медіації.

Необхідно зазначити, якщо спір є правовим за своєю суттю, медіатор не може ігнорувати правові позиції, незважаючи на те, що одне із завдань медіатора — зрозуміти справжні інтереси/мотиви сторін. Не досліджуючи позицій сторін, до інтересів медіатор не дістанеться. Побажань у сторін може бути багато і взаємних також. Перевага правових позицій у цьому разі полягає в тому, що вони стимулюють сторони конфлікту бути більш об’єктивними, адже чого б не хотілося отримати в результаті медіації, усе повинно бути в межах закону і з урахуванням інтересів іншої сторони.

Треба зауважити, що головну роль адвокат отримує наприкінці процедури медіації, коли необхідно оформити досягнуті домовленості і скласти угоду за результатами медіації або допомогти оформити мирову угоду.

Можна виділити декілька головних аспектів, на які потрібно звернути увагу під час проведення бізнес-медіації:

• отримання всіх необхідних документів. Попросіть усі сторони принести із собою документацію, яку вони планують використовувати в процесі медіації;

• перевірка повноважень учасників медіації. До медіації з обох сторін мають бути залучені особи, які уповноважені приймати рішення. Якщо особи, які приймають рішення, направлять представників, які не можуть приймати рішення без консультації, процес посередництва буде тривалим і неефективним. Коли особи, які приймають рішення з обох сторін, беруть активну участь у процесі, медіатор розуміє їхні проблеми і думки. Медіатор повинен зробити все можливе, щоби зблизити обидві сторони. За участі тільки представників сторін з обмеженими повноваженнями зробити це буде вкрай складно. В окремих випадках при перебуванні сторін територіально далеко одна від одної можна використовувати режим онлайн-відеоконференції для проведення процедури медіації. Для цього необхідно отримати дозвіл усіх сторін процедури медіації та, звичайно, дотримуватися заходів конфіденційності процедури;

• застосування інструментів активного слухання під час процедури бізнес-медіації. Будь-який переговорний процес починається з вислуховування сторін. Коли ви слухаєте кожну сторону ділового спору, ви повинні бути готові почути вагомі аргументи з обох сторін. Якщо чогось не розумієте, ставте запитання. Якщо ви не впевнені, що правильно зрозуміли, повторіть те, що ви чули, щоб переконатися, що ви розумієте погляди всіх сторін;

• дотримання балансу сил сторін. Приділяйте їм однакову кількість часу та уваги;

• використовуйте нотатки. Медіатору це важливо для врахування всіх деталей, а адвокатам — для підготовки проєктів документів за результатами медіації;

• будьте креативними. Ви не знайдете дуже багато творчості, коли проаналізуєте відомі випадки вирішення спорів. У більшості з них усе начебто робиться за книгою. Однак у сфері вирішення бізнес-спорів вам, як адвокатам, можливо, доведеться запропонувати творчі рішення сторонам. Можливо, жоден з випробуваних раніше підходів не спрацює. У цьому випадку ви можете спробувати щось інше. Наприклад, запросити своїх клієнтів безпосередньо спілкуватися один з одним, залучити нейтрального експерта, щоб той висловив свою думку, або створити презентації в PowerPoint, які демонструють результати кожного пункту з переліку потенційних рішень;

• не залишайте невирішених проблем. Під час медіації важливо досягнути домовленостей не тільки щодо основних та очевидних питань, які стали причиною конфлікту, а й приділити увагу всім додатковим питанням, у тому числі тим, які виникли під час медіації. Це робить результат домовленостей сторін більш стабільним і прогнозованим.

Таким чином, медіація для бізнесу і в бізнесі має свої особливості. Насамперед у процесі бізнес-медіації притаманне менш емоційне напруження сторін, більш яскраво виражений матеріальний інтерес, обмеженість у часі, бо «час — гроші». У бізнесу більш високі вимоги до конфіденційності. Проведення медіації дає можливість сторонам конфлікту самим знайти вихід із ситуації, спробувати не тільки розділити наявні цінності, а й створити нові, а також убезпечити бізнес за допомогою конфіденційності.

Застосовуючи процедуру бізнес-медіації, сторони мають можливість виграти в часі, зберегти ділові відносини та добре ім’я своїх компаній. Сьогодні для компаній, які прагнуть вийти на міжнародний ринок, репутаційні ризики у зв’язку із судовими процесами дуже болючі, а використовуючи бізнес-медіацію, можна звести ці ризики до мінімуму.

Джерело: Адвокат та медіація / Г. Гаро, А. Зернова, Г. Єременко, Р. Коваль, С. Погоріла, В. Поліщук, О. Помазановська, Л. Романадзе, М. Саєнко, В. Ситюк. 2022. 112 с.

Ознайомитися із посібником можна за посиланням: http://surl.li/jfycm