Юрій Бауман,
адвокат,
заступник Голови Комітету НААУ
з кримінального права та процесу,
Керуючий партнер АО «Бауман Кондратюк»

Ганна Гаро,
сімейний адвокат, к.ю.н,
Голова Комітету з сімейного права,
лектори ВША НААУ

«Кохані» свідомо створюють паралельну реальність, усупереч нормам законодавства, умисно робляться дії, які мають ознаки злочинів, бо жага помсти стирає будь-які моральні та законодавчі обмеження, а протиправні дії коханих можуть мати 50 відтінків кримінально-правової кваліфікації.

«Від любові до ненависті – один крок» або як «від суми та тюрми – не зарікаються». І це не вигадка, а доведений факт, бо почуття ненависті вмикає в мозку людини ті ж самі відділи, що і відчуття любові, та мотивує на різні вчинки.
Сімейні справи про поділ подружнього майна, на перший погляд, є типовими майновими спорами про те, кому будуть належати квартири, домоволодіння, машини та паркомісця, корпоративні права й готівкові кошти, набуті подружжям у період зареєстрованого шлюбу. Однак на практиці «типовий спір» може перетворитися у складний кейс із фіктивними борговими зобов’язаннями або з угодами, у яких використовувалися підроблені довіреності, правовстановлюючі документи, приховані виконавчі провадження та багато іншого.

Яка ж особливість справ про поділ майна? Чим вони відрізняються від господарських чи адміністративних справ? Відповідь проста: надзвичайно високою емоційністю та бажанням сторін спору за будь-яку ціну дати «добрий урок», щоб кохана людина запам’ятала своє кохання на все життя. У кодексах та підручниках із права не пишуть, як із такими негативними емоціями близьких колись людей працювати адвокату, який часто, обираючи «сімейну спеціалізацію», стикається з тим, що клієнти плачуть та зляться, ображаються на всіх, самі не знають, чого хочуть, постійно змінюють своє бачення вирішення спору, ненавидять та хочуть (та відверто про це кажуть) покарати другу сторону за будь-яку ціну. І ось тут починається найцікавіше: «кохані» свідомо створюють паралельну реальність, усупереч нормам законодавства умисно робляться дії, які мають ознаки злочинів, бо жага помсти стирає будь-які моральні та законодавчі обмеження, а протиправні дії колишнього подружжя можуть мати 50 відтінків кримінально-правової кваліфікації.

Можемо навести цікавий приклад, чоловік (відповідач) під час розгляду справи про поділ майна, визнання права власності на добудову житлового будинку та частину земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, подав до суду в якості доказу підроблену декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального житлового будинку». Суд прийняв цей доказ, що мало юридичний наслідок – відмову в задоволенні позову дружини. Сторона обвинувачення звинуватила чоловіка у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358 КК України. Як ефективно захистити інтереси клієнта та протидіяти в таких складних кейсах, адже адвокати, що практикують у сфері кримінального права, зазвичай, не «працюють» із сімейними справами, не поєднують ці спеціалізації.

Насправді, прийнявши представництво клієнта в сімейній справі, потрібно бути готовим до захисту його в різних напрямках, бо зловживання опонентів можуть бути різними: заяви до поліції про вчинення домашнього насильства, заяви про крадіжки майна та документів, організація замовного вбивства та інші дії, що точно знайдуть свою кваліфікацію в Кримінальному кодексі України.
Тож пропонуємо приклади, коли в сімейній справі про поділ подружнього майна виникають кримінальні аспекти та які алгоритми захисту потрібно застосовувати. Дуже часто зацікавлена сторона із подружжя починає ховати активи шляхом перепродажу або оформлення на третіх осіб, надання в позичку, укладення договорів позики, виведення за кордон, унесення у статутні капітали юридичних осіб тощо. Звичайно, без отримання письмової згоди іншого з подружжя. Часто «у гру» про поділ майна вводять третіх гравців із самостійними майновими вимогами. Як протидіяти в цій ситуації ?

Перш за все, готуючись до поділу майна подружжя, потрібно здійснювати постійний моніторинг інформації щодо об’єктів нерухомого майна, а також відслідковувати інформацію у відкритих джерелах щодо наявності судових спорів за участю «коханої людини». У випадку виявлення будь-яких рухів щодо об’єктів нерухомого чи рухомого майна, які є предметом спору, потрібно відразу «включатися» в процеси, що відбуваються із цим майном. Окрім того, у спорах про поділ майна подружжя варто накладати арешт на майно на випередження, зокрема подавати заяву про забезпечення позову до подачі цивільного позову. Варто мати на увазі, що і в межах кримінального провадження при виникненні складних ситуацій можна теж досягнути певних позитивних процесуальних результатів.

На практиці був випадок, коли за нотаріально посвідченою згодою дружини був укладений договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, однак жінка таку згоду не давала і була змушена звернутися із заявою до поліції, у якій указала, що згоди вона не давала, підписи виконані не нею, а іншою особою. У межах кримінального провадження потерпіла просила слідчого звернутися з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на спірну квартиру. Клопотання було задоволено, а в подальшому суд наклав й арешт на житло. Маючи намір створити якомога більше перешкод для поділу подружнього майна, недобросовісна сторона завдає удару в найслабкіше місце свого партнера, відоме через близькі тривалі стосунки. По перше, це маленькі діти, яких погрожують забрати чи реально насильно «крадуть», змушуючи підписати потрібні для розподілу папери в судовому чи договірному порядку. Як захиститися в цій ситуації?

Потрібно розуміти, що дитина – це не річ. Щоб уникнути конфліктних ситуацій, необхідно визначити місця її проживання. Варто пам’ятати, що дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання. Для чого варто визначати місце проживання дитини? Відповідь на це питання дає Сімейний кодекс України: «Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), у якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання» (ч.1 ст. 162 Сімейного кодексу України).

Варто пам’ятати, що в будь якому конфлікті доцільно отримати максимальну кількість правових важелів на свою користь, а рішення суду в таких випадках є дуже переконливим аргументом. Поширеною є також ситуація, коли одна із сторін заявляє, що до неї або відносно дітей було застосовано силу (завдані тілесні ушкодження) й один із батьків побив дитину. Як діяти? Тут важливо правильно змоделювати ситуацію та заздалегідь бути підготовленим до таких подій. Потрібно пам’ятати, що кримінальне провадження базується на обставинах та фактах. Тому будь-яке спілкування з «коханою людиною» потрібно фіксувати, установити вдома веб-камеру, записувати телефонні розмови, робити скріншоти переписки. Зустрічі проводити у присутності адвокатів та свідків. Варто також бути добре бути підготовленим до допиту, а під час нього вести себе спокійно, не проявляти агресії по відношенню до особи, яка подала заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Немає програшних справ, є погано підготовлена процесуальна позиція. Переконані, що спільна робота адвокатів, які практикують у сімейних та кримінальних справах, може дати хороший результат: збільшити відсоток майна при розподілі на користь клієнта.

Саме про це і трохи більше ми розкажемо 24.06.2020 у межах Онлайн-форуму 24.06.2020 у ВША НААУ "День кримінального права та процесу".
Запрошуємо колег та всіх, хто планує ділити подружнє майно й потребує адвокатського захисту!

РЕЄСТРАЦІЯ:

• Онлайн-трансляція: https://bit.ly/2ANGymM
• Захід у залі: https://bit.ly/2V8o8UF