Представники адвокатської спільноти обговорили, коли сімейні правовідносини та конфлікти щодо участі у вихованні дітей призводять до початку кримінальних проваджень

Коли сімейні спори переростають у злочини дискутували учасники круглого столу. У фокусі дискусії опинилися питання доведення обставин у таких кримінальних провадженнях, пасивна участь органів досудового розслідування у провадженнях, шляхи вирішення та методи активізації слідства, практика притягнення до відповідальності батьків за умисне невиконання рішення судів у сімейних справах, взаємодія органів досудового слідства та державних виконавців в рамках кримінальних проваджень.

До участі в заході долучились представники Національної поліції України, представники Офісу Генерального Прокурора, адвокати - члени Комітетів НААУ, Центру сімейного права та Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ.

Модерувала захід Ганна Гаро, адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н., Голова Комітету з сімейного права НААУ, лектор ВША НААУ, яка у своїй вітальній промові підкреслила важливість означеного заходу, оскільки проблематика захисту порушених прав в сімейних спорах, особливо справ, які стосуються домашнього насильства та участі у вихованні дітей, у воєнний час набула підвищеної актуальності.

Під час заходу Світлана Савицька, адвокат, к.ю.н., заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Ради Комітету з цивільного права та процесу НААУ, висвітила питання пасивної роботи органів досудового розслідування щодо внесення відомостей та проведення слідчих дій у провадженнях, які випливають із сімейних правовідносин, та про правові методи подолання пасивності слідства. У своїй доповіді Світлана Савицька з власного професійного досвіду висвітлила проблематику високого рівня толерантності до домашнього насилля з боку правоохоронних органів і суспільства в цілому, та нерозуміння основних задач, що все частіше призводить до ускладнення сімейного провадження та перехід його з площини цивільного судочинства у рамки кримінального провадження.

Кирило Легких, к.ю.н., член Ради Комітету з кримінального права та процесу НААУ, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України, у своїй доповіді ознаменував межу, коли закінчуються сімейні правовідносини та наступає кримінальна відповідальність, окреслюючи найпоширеніші випадки відкриття кримінальних проваджень. Акцентував увагу колег на проблематиці процесуальної перспективи у кримінальних провадженнях щодо викрадення дитини одним із батьків та зауважив на потребі збільшення процесуальних повноважень для потерпілого та представників захисту.

На проблемних питаннях розуміння поняття «кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством», кваліфікації домашнього насильства, джерел доказів у таких провадженнях та інших питаннях кримінальних проваджень за ст. 126-1 КК України, зупинилася Ірина Гловюк, д.ю.н., член Ради Комітету з кримінального права та процесу НААУ, професор, член НКР при Верховному Суді, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ. Доповідачем акцентовано увагу на необхідності розмежування понять «конфлікт» та «домашнє насильство», підкреслено важливість позиції Касаційного кримінального суду стосовно «систематичності вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства».

Про «доказування у кримінальних провадженнях, які виникають із сімейних правовідносин. Здійснення представництва потерпілого – одного з батьків дитини. Наповнення доказової бази» доповів Олександр Кудрявцев, член Ради Комітету з кримінального права та процесу НААУ. Адвокат акцентував увагу на проблематиці представлення інтересів потерпілого в кримінальному провадженні через обмеження прав потерпілого у кримінальному процесуальному процесі.

Марина Сухая, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» представила доповідь на тему: «Кримінальні правопорушення, що вчиняються у сфері сімейних відносин, пов’язаних зі спорами батьків щодо спілкування з дітьми». Спікер у своїй доповіді проаналізувала питання невиконання судового рішення відповідно до чинного Кримінального кодексу України та форми (способи) невиконання судового рішення, питання виїзду дитини за кордон та повернення дитини в Україну або право на спілкування (доступ) з дитиною, яка постійно проживає за межами України, а також представила судову практику відповідно до висвітлених питань.

Чи є притягнення до відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів невідворотною реальністю чи формальною декларативністю? – дискутував під час представлення доповіді Олег Простибоженко, к.ю.н., Голова Комітету з цивільного права та процесу НААУ. З прикладу кримінальної справи спікер звернув увагу колег, що до кримінального провадження справу потрібно доводити тільки в ситуації необхідності, коли вчинені правопорушення знаходяться в полі кримінальної відповідальності, в іншому випадку пропонує вирішувати питання сплати аліментів шляхом підписання договору про сплату аліментів.

Анатолій Волков, адвокат, керівник Центру сімейного права ВША НААУ, представив доповідь на тему: «Виконавче та кримінальне провадження, що виникли із сімейних правовідносин. Чи включає одне провадження інше, чи можуть здійснюватись альтернативно». На прикладі власного практичного досвіду спікер висвітлив проблематику виконавчих проваджень, причин закриття таких проваджень та невиконання рішень виконавчого провадження, а також навів приклади перекваліфікації виконавчого провадження у кримінальне. Звернув увагу колег, що під час виконавчого провадження важливо залучати інших фахівців, в тому числі психологів, у справах за участі дітей.

Підсумовуючи доповіді колег, Людмила Гриценко, адвокат, член Ради Комітету з сімейного права, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, регіональний представник UNBA NextGen у Черкаській області, зауважила про необхідність змін та доповнення норм КК та КПК України з метою вдосконалення законодавства про притягнення відповідальності одного з батьків дитини за вчинення проступку або злочину, вчинення домашнього насильства, самовільну зміну місця проживання, злісне невиконання батьківських обов’язків, невиконання рішення суду. Адвокат запропонувала шукати інші можливі підходи у захисті прав людини, в т.ч. і прав дитини, що постраждала від домашнього насильства, через розуміння, що вина за вчинене насильство лежить виключно на особі, яка вчинила такі насильницькі дії. Людмила Гриценко акцентує увагу колег у потребі змінювати також психологічні підходи у вихованні та ставленні до насильницьких дій через виховну та просвітницьку діяльність, що змінюватиме свідомість людини і суспільства та їх ставлення до таких дій.

Новина підготовлена за наслідками круглого столу «Сімейні спори: коли правовідносини та конфлікти щодо участі у вихованні дітей призводять до початку кримінальних проваджень», що відбувся 05 квітня 2023 року в Національній асоціації адвокатів України, за ініціативою Комітету з сімейного права і Комітету з кримінального права та процесу, разом з Центром «Адвокат дитини»