Відповіді на запитання адвокатів щодо стягнення аліментів

У межах проведення серії вебінарів щодо особливостей вирішення сімейних та спадкових спорів Ганна Гаро, адвокат, медіатор, Голова Комітету з сімейного права НААУ, лектор ВША НААУ, та Марина Вітліна, помічник адвоката Гаро Г. О., член команди Координатора комітетів НААУ, відповіли на запитання адвокатів.

Запитання: Чи можна просити суд встановити початок періоду стягнення аліментів з моменту прийняття рішення про розлучення, яке було прийнято 18.02.2022. Через 2 дні був направлений адвокатський запит на місце роботи чоловіка з метою отримання довідки про доходи. Проте, зважаючи на воєнний стан, відповідь була отримана лише в червні 2022 року. На що можна посилатися і чи можна очікувати, щоб суд прийняв рішення з метою врахування інтересів дитини?

Відповідь: Суд може призначити стягнення аліментів за минулий період. Втім дата й сам факт розірвання шлюбу не є доказом для призначення судом сплати аліментів за минулий період.

За загальним правилом аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видання судового наказу — з дня подання такої заяви. При цьому немає значення проміжок часу від дня пред’явлення позову до його задоволення (ст. 191 Сімейного кодексу України).

Однак відповідно до ч. 2 ст. 191 та ст. 194 аліменти можуть бути присуджені і за минулий час, але не більше як за десять років.

Така можливість стягнути аліменти за минулий період є винятком із загального правила і реальна лише у тому разі, якщо аліменти не стягувалися раніше й позивач доведе, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а відповідач ухилявся від надання утримання дитині.

Доведення того факту, що позивач вживав усіх можливих заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а відповідач ухилявся від надання утримання дитині є дуже складним та повною мірою покладається на позивача. Адже презюмується той факт, що інший з батьків належним чином виконував свої обов’язки з утримання.

Аналізуючи судову практику, суди першої інстанції та апеляційні суди досить часто вказують, що ухилення від сплати аліментів може виражатися в: ухиленні від укладання договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховуванні свого місцезнаходження або свого заробітку (доходів), нереагуванні на направлення листів з проханням сплачувати кошти на користь дитини тощо.

Таким чином, можна зробити висновок, що доказами позивача у справі про сплату аліментів за минулий час можуть бути:

• спроби встановити місце проживання, місце роботи, справжній розмір заробітку відповідача;
• будь-які письмові докази, які підтверджують звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату аліментів, у тому числі й електронні докази листування з відповідачем.

Якщо позивач доведе необхідність стягнення аліментів за минулий період і суд прийме позитивне для нього рішення, то суд має видати виконавчий лист, який необхідно пред'явити до виконання. Якщо за виконавчим листом аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Тому факт подання адвокатського запиту можна вважати спробою встановити справжній розмір заробітку відповідача, а відтак і посилатися на дату його подання як на дату, з якої позивач мав намір подати позов про стягнення аліментів.