На законодавчому рівні питання отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів регулюється, перш за все, Законом України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, який в першій статті визначає, що дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, це дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.
Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, надається органом опіки та піклування за місцем реєстрації дитини як внутрішньо переміщеної особи.
Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів визначено Порядком надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року № 268 (далі – Порядок № 268).
Відповідно до п. п. 3 п. 2 Порядку № 268 психологічне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі – психологічне насильство), - моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту
Відповідно до пп. 6 п. 3 Порядку право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії російської федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті зазнала психологічного насильства.
Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/ не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.
Пунктом 6 Порядку передбачений порядок і перелік документів, які разом із заявою про надання статусу, згоди на обробку персональних даних, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», подаються до органу опіки та піклування.
За обставин, передбачених у підпункті 6 пункту 3 цього порядку, також подається Висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою мінсоцполітики.
Як передбачено п. 10 Порядку – Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування. Рішення про відмову в наданні статусу може бути оскаржене в суді.
У зв’язку з необхідністю однакового застосування норм права, що регулюють питання надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів листом Мінсоцполітики від 04.08.2018р. № 15201/0/2-18/37 «Про методичні рекомендації щодо соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» доведено до органів опіки та піклування відповідні рекомендації.
Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини також прийняті Методичні рекомендації щодо проведення моніторингу додержання прав дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, відповідно до яких визначено, що статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, надається органом опіки та піклування, у тому числі за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, або за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації у донецькій та луганській областях, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.
Ураховуючи, що переважна кількість дітей, яких торкнувся збройний конфлікт, отримують відповідний статус внаслідок наявності психологічного насильства, слід звернути увагу саме на наявність/ відсутність у дитини наслідків такого насильства (проявів поведінкових, психосоматичних та інших розладів). Кожна дитина, яка має ознаки СЖО, в тому числі внаслідок психологічного насильства, повинна бути поставлена на відповідний облік ССД та отримувати від фахівців ЦСС комплекс необхідних соціальних, психологічних та інших послуг.
Наявні судові справи з питань оскарження протокольних рішень комісії з питань захисту прав дитини про неможливість надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів дитині обґрунтовані в переважній більшості незаконною відмовою через те, що на території, де проживає/ла дитина не відбувалися воєнні дії, збройний конфлікт або тимчасова окупація, хоча населений пункт віднесений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275.
З аналізу судової практики вбачається, що суди в переважній більшості відмовляють в задоволенні таких позовних заяв з підстав:
·позивачем не надано довідку, яка підтверджує статус внутрішньо перемішеної особи (Рішення Запорізького Окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року // справа № 280/9899/21);
·сам по собі факт того, що дитина має статус внутрішньо переміщеної особи не є підставою згідно з положеннями Порядку № 268 для надання такого статусу дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (Постанова третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року м. Дніпро // справа № 160/3479/20; Рішення Луганського Окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року//справа № 360/906/19)
·факт зазнання моральних та психологічних страждань через наявність визначених в наведеному пункті (п. 3 Порядку) обставин не потребує доведення, в той час, як наявність існування цих обставин, що можуть обумовити моральні та психологічні страждання, потребують доведення (Постанова Першого Апеляційного адміністративного суду від 30.11.2020р. // справа № 200/6653/20-а);
·відсутність ознак психологічного насильства. З висновку акту оцінки потреб дитини та її сім’ї, на який посилається позивач, вбачається, що потреби дитини задовольняються повною мірою, родина мешкає в сприятливих умовах, користується ресурсами громади. Висновком визначено надання послуг без оформлення соціального супроводу за карткою обліку роботи з сім’єю, направлення клієнта до іншого суб'єкта, взяття під соціальний супровід. Зазначений висновок не містить приписів, передбачених вищезазначеними абзацами пункту 6 Порядку № 268. (Рішення Луганський Окружний адміністративний суд від 17 квітня 2019 року//справа № 360/906/19).
·відсутні ознаки психологічної травми, при цьому зазначено: «на момент діагностики психоемоційний стан нормальний, настрій позитивний, самооцінка адекватна»; «наявні проблеми та обставини певною мірою порушують нормальну життєдіяльність дитини, однак несуттєво впливають на задоволення її потреб». У п. 5 додатку зазначено, що випадок класифіковано як «простий». (Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року // Справа № 320/9767/22).
24 січня 2023 року в межах розгляду адміністративної справи № 360/3668/18 Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду було прийнято Постанову, яка містить правову позицію щодо умов надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Обґрунтовуючи позов Позивачка посилалась на те, що звернулась до райдержадміністрації із заявою про надання її дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у зв’язку із тим, що дитина зазнала психологічного насильства внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Відповідачем відмовлено у наданні статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Відмова обґрунтована тим, що на території м. Сватове луганської області не відбувалися воєнні дії, збройний конфлікт або тимчасова окупація.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги було задоволено з огляду на те, що підставою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, є те, що дитина, яка зазнала психологічне насильство, отримане у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275. При цьому факт отримання психологічного насилля не потребує доведення.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав, що загальновідомим є той факт, що безпосередньо у місті Сватове Луганської області не проводилось воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, а тому надавати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, дітям, які проживають у місті Сватове, та не є внутрішнього переміщеними або такими, що залишили своє місце проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту… не можна.
Постановою КАС ВС постанова апеляційного суду залишена в силі з відповідними висновками:
- право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема, зазнала психологічного насильства;
-у вирішенні питання щодо можливості надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, слід виходити з наявності у дитини статусу внутрішньо переміщеної особи.
- також необхідним є наявність причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями, збройним конфліктом на території населеного пункту, включеного до переліку, та фактом настання обставин (насильство, каліцтво тощо), які мали негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини, оскільки, виходячи із поняття дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, то саме внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту така дитина мала зокрема зазнати психологічного насильства.
Сам по собі факт включення населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів не є підставою визначення зазнання дитиною психологічного насильства на основі положень порядку № 268 та підставою для надання дитині статусу.
Разом з тим, не всі судді погодились з Постановою та правовою позицією, про що свідчить окрема думка судді Коваленко Н.В., яку аргументовано тим, що м. Сватове Луганської області включено до списку території на яких здійснювалася антитерористична операція, що, на думку судді є підставою вважати, що дитина зазнала психологічного насильства внаслідок воєнних дій, а отже має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Отже, незважаючи на те, що факт отримання психологічного насилля не потребує доведення, застосування цієї підстави для отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів обумовлюється наявністю причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями, збройним конфліктом на території населеного пункту, включеного до переліку, та фактом настання обставин, зокрема зазнання психологічного насильства та проведення воєнних дій чи збройних конфліктів.
Йдеться про проведення саме воєнних дій і збройних конфліктів на території населеного пункту, а не сам по собі факт включення населеного пункту, де проживає/ла дитина, до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.
Зазнання психологічного насильства, як факт не потребує доведення, але має бути наслідком впливу воєнних дій і супроводжуватись Висновком оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, який відображає потреби дитини в відповідних послугах, ґрунтуючись на її стані і метою якого є надання відповідних соціальних послуг і реабілітації дитині.