У межах співпраці Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету з аграрного та земельного права НААУ підготовлено щотижневий аналіз судової практики. Відтак, сьогодні розглянемо 3 правові позиції Верховного Суду. Матеріал підготував Дмитро Навроцький, адвокат, член Комітету з аграрного та земельного права НААУ.

1. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 10.08.2020 року по справі № 601/837/17 (провадження № 61-35248св18) щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Суди попередніх інстанцій в даній справі взагалі не досліджували відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у затвердженні проекту землеустрою, викладену у листі, на предмет дотримання положень ЗК України.

Суди не надавали оцінки матеріалам проекту землеустрою, наявним погодженням такого проекту та іншим документам, що містяться в матеріалах справи і стосуються предмету спору,

Натомість, суди попередніх інстанцій надавали правову оцінку наявності або відсутності у позивачів права на безоплатне отримання земельних ділянок членами фермерського господарства, хоча це не було підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою, викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

2. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 11.08.2020 року по справі № 370/1083/16-а (адміністративне провадження № К/9901/30553/18) щодо визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, яким надано дозвіл фізичній особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову приватну власність

Верховний Суд зробив правовий висновок, що оскільки між співвласниками домоволодіння не було визначено порядок користування ним, а також не було визначено порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння, сільська рада не мала умов обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, приймати рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову приватну власність.

Колегія суддів також зазначила, що до виділення в натурі частки домоволодіння, що належить третій особі, відповідно й рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки прийняте без урахування обставин щодо того, яка конкретно частина домоволодіння належить третій особі та, відповідно, яка частина земельної ділянки їй приналежить.

3. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 11.08.2020 року по справі № 821/837/17 (адміністративне провадження № К/9901/43694/18, К/9901/43698/18) щодо затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної зони

Відповідно до правової позиції, викладеної у даній Постанові, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них».

Тобто, сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги. Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не може свідчити про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розмір і межі встановлено законом, а тому такі земельні ділянки, що належали до земель водного фонду, не можуть бути передані у приватну власність.