У межах співпраці Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету з аграрного та земельного права НААУ підготовлено щотижневий аналіз судової практики. Відтак, сьогодні розглянемо 5 правових позицій Верховного Суду. Матеріал підготував Дмитро Навроцький, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Sensum”, член Комітету з аграрного та земельного права НААУ.
1. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 26.08.2020 року по справі № 368/548/16-ц про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держземагентства у Київській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на цю земельну ділянку
Із земель резервного фонду передаються земельні ділянки у власність або надаються у користування переважно особам, зайнятим у соціальній сфері на селі, чи яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, чи які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Вирішуючи спір, апеляційний суд не врахував, що землі, з яких було сформовано земельну ділянку, не входили до резервного фонду. До того ж передана у власність фізичій особі-відповідачу земельна ділянка не могла належати до земель резервного фонду сільської ради, оскільки такий фонд на території даної сільської ради не сформовано.
При цьому державний акт на право постійного користування землею КСП, діяльність якого припинена, не може вказувати на належність спірної земельної ділянки до земель резервного фонду, а тому не може бути доказом наявності порушень чинного законодавства при передачі земельної ділянки у власність відповідачу.
Детальніше ознайомитися з Постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91314197
2. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 27.08.2020 року по справі № 467/868/18 про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та повернення йому земельної ділянки
Обов'язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря. Сам по собі запис на примірнику додаткового договору про його державну реєстрацію у Державному реєстрі земель, який скріплений печаткою регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», не свідчить про те, що такий договір був зареєстрований в передбаченому законом порядку та державна реєстрація відбулася згідно закону.
Детальніше ознайомитися з Постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91235278
3. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 27.08.2020 року по справі 479/123/18 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки
Саме систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, адже це є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.
Детальніше ознайомитися з Постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91235292
4. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 27.08.2020 року по справі № 195/1589/16-ц про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. При цьому, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».
Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних позивача щодо визнання недійсним оспорюваного договору оренди земельної ділянки, оскільки такий договір фактично не був укладений, а тому не може визнаватись недійсним.
Детальніше ознайомитися з Постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91314189
5. Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 01.09.2020 року по справі № 272/364/18 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; визнання поновленим договору оренди землі; визнаня укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, за умовами якої строк дії договору продовжено та збільшено розмір орендної плати
Установивши, що сторони за договором не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, що власник земельної ділянки-орендодавець у своєму листі вказував на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі з позивачем на певних умовах, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У разі виявлення орендодавцем можливої незгоди у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо добросовісного користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
Детальніше ознайомитися з Постановою можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91314225